Ухвала суду № 18667587, 11.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/8626/11

Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю:

представника позивача: Проскурівської К.Г.

представника апелянта: Коротинської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Новатор" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, з участю прокуратури м. Хмельницького про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення з державного бюджету України суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2011 року Державне підприємство «Новатор» звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому та Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 26.05.2011 року №0000902307 та стягнення на користь позивача суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 257787 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року вищевказаний адміністративний позов задоволено, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000902307 від 26.05.2011 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Новатор" суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 257787 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому подано апеляційну скаргу, в якій апелянт посилаючись на порушення норм статті 159 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити Державному підприємству "Новатор" в задоволенні позовних вимог.

04 жовтня 2011 року на адресу суду надійшли заперечення (вх. №7226) на апеляційну скаргу, в яких ДП "Новатор" вважаючи, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому грунтується на припущеннях апелянта і перекручуванні положень законодавства, просить в її задоволенні відмовити, натомість зазначає, що постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які зявились до суду апеляційної інстанції, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, 18 травня 2011 року ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Новатор» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за лютий 2011 року, за наслідками якої складено акт №3640/23-7/22987900 від 18 травня 2011 року.

В акті №3640/23-7/22987900 від 18 травня 2011 року зафіксовані порушення:

- абз. «а» пункту 200.4 статті 200 ПКУ, внаслідок чого платником завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в декларації за лютий 2011 року на суму 257787 грн.;

- пункту 198.6 статті 198, пункту 200.3 статті 200 ПКУ, внаслідок чого платником завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за лютий 2011 року на суму 311949 грн.;

- абз. «б» пункту 200.4 статті 200 ПКУ, внаслідок чого ДП «Новатор» завищено залишок відємного значення на 79860 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000902307 від 26 травня 2011 року, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в сумі 257787 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано, судом не встановлено належних та допустимих доказів неправомірності включення ДП «Новатор» сум ПДВ по фінансово-господарським операціям з придбання ТМЦ та послуг у ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» на суму ПДВ 85253,78 грн., у ТОВ «МЕГАСЕЛ» на суму ПДВ 2373 грн., у ТОВ «Рейнбоу Технолоджіс» на суму ПДВ 4945 грн.., у ТОВ «Алюпро» на суму ПДВ 23146 грн., у ТОВ «Лідер-С» на суму ПДВ 140331 грн. та у ТОВ «Стілл-імпекс» на суму ПДВ 1738 грн.; позивачем дотримано всіх умов, встановлених законодавством, щодо порядку бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в декларації за лютий 2011 року на суму 257787 грн.; порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.3, 200.4 статті 200 ПКУ судом не встановлено, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення №0000902207 від 26.05.2011 року скасуванню, сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 257787,00 грн. - стягненню.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на таке.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000902207 від 26.05.2011 року слугувало те, що за перевіряємий період ДП «Новатор» мало договірні відносини з придбання ТМЦ та послуг від ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» на суму ПДВ 85253,78 грн., у ТОВ «МЕГАСЕЛ» на суму ПДВ 2373 грн., у ТОВ «Рейнбоу Технолоджіс» на суму ПДВ 4945 грн.., у ТОВ «Алюпро» на суму ПДВ 23146 грн., у ТОВ «Лідер-С» на суму ПДВ 140331 грн. та у ТОВ «Стілл-імпекс» на суму ПДВ 1738 грн., тоді як, за допомогою системи співставлення податковим органом встановлено, що у вказаних постачальників відсутні трудові ресурси у достатній кількості, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Наявність у ДП «Новатор» документів, які відповідно до ПКУ є необхідними для формування податкового кредиту, зокрема податкових накладних, виданих вищезгаданими постачальниками не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у звязку з тим, що відомості які містяться в таких податкових накладних не відповідають дійсності, наведена в них інформація є суперечливою, дані документи складені з порушенням вимог законів та нормативно-правових актів.

Виходячи із системного аналізу пункту 187.1 статті 187 ПКУ, яким визначається дата виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 ПКУ, якими визначається дата виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, а також суми податку, які не відносяться до податкового кредиту, а саме: сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними , оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу; пунктів 201.4., 201.10 статті 201 ПКУ, якими регламентується випадки та порядок виписання податкової накладної, підпунктів 200.3., 200.4 статті 200 ПКУ, пунктів 200.7, 200.8., 200.12., 200.13 статті 200 ПКУ якими встановляється порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, вбачається, що відповідальною за сплату податку на додану вартість до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи, тому припущення податкового органу щодо здійснення операцій, що не мають реального товарного характеру по ланцюгу постачання ТМЦ та послуг не встановлено законом як перешкоду для отримання бюджетного відшкодування ПДВ при відсутності встановлених порушень вимог закону безпосередньо перевіреним платником податку.

Таке правозастосування відповідає практиці Європейського суду з прав людини, рішення якого згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовуються судами України при розгляді справ, наряду з Конвенцію (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), як джерело права.

Так, в рішенні від 09.01.2007 у справі “Інтерсплав проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. При цьому Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ані податковий орган, ані орган державного казначейства в ході розгляду справи в суді не довели обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення.

Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов юридично правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 201 - 204 КАС України.

Згідно зі статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 жовтня 2011 року .

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Драчук Т. О.

/підпис/ Смілянець Е. С.

З оригіналом згідно:

секретар