Ухвала суду № 18667585, 06.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-8087/10/2270

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Залімського І.Г., Совгири Д.І. <Довідник >

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача: Спірідонова В.В.

відповідача (апелянта): Дєдушкіна С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Сталь-монтаж Хмельницький" до Хмельницька міжрайонна державна податкова інспекція про визнання протипарвними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Сталь-монтаж Хмельницький" звернулось в суд з позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004691500/0 від 22.07.2010р. та №0004691500/2 від 11.10.2010р. про зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року в розмірі 11500,00 грн.

Свої вимоги мотивувало неправомірністю відхилення податковим органом господарських операцій з ТОВ "Промислово-цивільне будівництво" по наданню послуг бетонування площадок та підїзних доріг та з ТОВ "Сентер-Под" по наданню послуг по стоянці автомобіля, які на думку відповідача не мали реального характеру.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.03.2011 року зазначений позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду від 22.03.2011 року та ухвалити нову - про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник ТОВ НВП "Сталь-монтаж Хмельницький" проти доводів апеляційної скарги заперечив, у звязку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним адміністративним судом встановлено, що посадовими особами Хмельницької МДПІ Хмельницької області на підставі направлення від 23.06.2010 року №245 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП "Сталь-монтаж Хмельницький" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (р.25.2) за період з 01.03.2010р. по 30.04.2010р., за результатами якої складено акт №1488/15/34555748 від 12.07.2010 року.

Даною перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями, що полягало у завищенні позивачем бюджетного відшкодування ПДВ згідно реєстрів за березень 2010 року у сумі 11500 грн.

На підставі викладених вище висновків, відповідачем 22.07.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0004691500/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 11500 грн. за 4 місяць 2010 року.

Не погоджуючись із даним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, спочатку до Хмельницької МДПІ, яка своїм рішенням від 18.08.2010р. № 7071 первинну скаргу товариства залишила без задоволення, а в подальшому - до ДПА у Хмельницькій області, яка у задоволенні повторної скарги теж відмовила (рішення від 06.10.10 № 16651/10/25036).

У звязку з цим, за результатами розгляду кожної зі скарг позивача відповідачем послідовно приймались нові податкові повідомлення-рішення №0004691500/1 від 18.08.2010 року, та №0004691500/2 від 11.10.2010 року, аналогічні за змістом першому рішенню.

Як убачається з матеріалів справи та Акту перевірки, в основу вищевказаних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача, відповідно до якого операції по взаємовідносинах ТОВ НВП "Сталь-монтаж Хмельницький" з ТОВ "Промислово-цивільне будівництво" не мали реального характеру виконання будівельних робіт. На думку податкового органу в ході перевірки встановлено лише документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку шляхом подвійного запису їх на взаємоповязаних рахунках, а наявність у позивача податкових накладних, виданих ТОВ "Промислово-цивільне будівництво", не є безумовною підставою для віднесення зазначених сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі дії по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, протирічать інтересам держави і суспільства, а тому укладений договір згідно з частиною 2 ст.228 ЦК України є нікчемним.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, вірно виходив із того, що фактичні взаємовідносини між ТОВ НВП "Сталь-монтаж Хмельницький" та ТОВ "Промислово-цивільне будівництво" підтверджені наявними у справі бухгалтерськими та господарськими документами.

Так, судом встановлено, що ТОВ "Промислово-цивільне будівництво" надано позивачу послуги по бетонуванню площадок та підїзних доріг загальною площею 280 кв.м з металевою арміровкою в 120 мм на виробничій базі позивача в Хмельницькому районі с.Гнатівці відповідно до усного договору на проведення певних робіт.

Обопільне виконання взятих на себе зобовязань підтверджуються актом здачі-приймання робіт від 01.03.2010 року, банківською випискою та платіжними документами про перерахування на рахунок виконавця грошових коштів в загальній сумі 66000 грн. Крім того, є беззаперечний той факт, що проведені роботи дійсно мали місце, та належним чином оприбутковані та використовуються в господарській діяльності.

За проведену оплату виконаних робіт ТОВ "Промислово-цивільне будівництво" виписано податкову накладну № 010303 від 01.03.2010 року на суму ПДВ 11000 грн., яку ТОВ НВП "Сталь-монтаж Хмельницький" включило до податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено, що укладений позивачем з ТОВ "Промислово-цивільне будівництво" договір на виконання робіт по бетонуванню площадок є нікчемними.

На час укладення та виконання договорів ТОВ "Промислово-цивільне будівництво" було діючою юридичною особою, зареєстрованою в ЄДРПОУ, наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю, володіло дозволом - ліцензією Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України на будівельну діяльність серії АВ №050862 строком дії з 17.03.2006р. по 17.03.2011р. та було платником податку на додану вартість. Факт проведення будівельних робіт документально підтверджується письмовими доказами, а виписані податкові накладні відповідають вимогам, що до них ставляться Законом України "Про податок на додану вартість".

При цьому, судом першої інстанції правильно зазначено, що висновки податкового органу про нікчемність укладеного договору ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Факт наявності у сторін правочинів протиправного умислу при їх укладенні, відповідачем не доведено.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставним наступний висновок податкового органу щодо не використання автомобіля Nissan Primera, державний номер НОМЕР_1 у господарській діяльності позивача, та не врахування віднесеного до податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 500 грн., вказаного у податковій накладній № 56 від 03.03.2010 року, виписаній ТОВ "Сентер-Под" на умовах укладеного між позивачем договору № 24 від 31.12.2008р. про надання місця для стоянки автомобіля.

Транспортний засіб марки Nissan Primera, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску зареєстрований у встановленому законом порядку за ТОВ НВП "Сталь-монтаж Хмельницький" (свідоцтво про реєстрацію серії СРБ 195764), а факт його використання у господарській діяльності позивача підтверджується наданими позивачем посвідченнями на відрядження, подорожніми листами службового легкового автомобіля.

Оскільки позивач дотримався встановленої процедури декларування суми ПДВ в розмірі 11500 грн. (11000 грн. + 500 грн.), тому колегія суддів приходить до висновку про правомірність її врахування в розрахунку бюджетного відшкодування.

За таких обставин, та враховуючи, що вимоги передбачені у ст. 7 № 168/97-ВР відносно порядку формування податкового кредиту та отримання права на бюджетне відшкодування позивачем виконані, податкові повідомлення-рішення Хмельницької МДПІ у Хмельницькій області №0004691500/0 від 22.07.2010р. та №0004691500/2 від 11.10.2010р. підлягають скасуванню.

Частиною другою ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття своїх рішень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладеного і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року скасуванню не підлягає, як така, що прийнята за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 жовтня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Залімський І. Г.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар