Ухвала суду № 18667581, 06.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/4873/11

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Залімського І.Г., Совгири Д.І. <Довідник >

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача: Ващенко М.С.

відповідача 1 (апелянта): Мельника О.Г.

відповідача 2: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Темп" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, за участю прокурора м. Хмельницького про визнання нечинним податкового повідомлення- рішення та стягнення бюджетного відшкодування ПДВ, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2011 року відкрите акціонерне товариство "Темп" звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000182307/658 від 22.03.2011 року та стягнення з державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року зазначений позов задоволено. Зокрема, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000182307/658 від 22.03.2011 року та стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ "Темп" бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 913794 грн. Крім того, на користь позивача присуджено понесені ним судові витрати.

Судове рішення обґрунтоване тим, що невиконання контрагентами зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову - про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, орган податкової служби зазначає, що однією з обов'язкових підстав бюджетного відшкодування є сплата податкових зобов'язань усіма учасниками фінансово - господарської діяльності по ланцюгу до виробника.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити.

Головне управління Державного казначейства України у Хмельницькій області (відповідач 2) у наданих суду письмових поясненнях приєдналось до доводів апеляційної скарги ДПІ у м. Хмельницькому та просило скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник ВАТ 'Темп" надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, у яких, з посиланням на встановлені судом першої інстанції обставини справи, просив залишити скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним адміністративним судом встановлено, що за результатами проведеної ДПІ у м. Хмельницькому виїзної позапланової документальної перевірки ВАТ "Темп" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2010 р., травень 2010 р., червень 2010 р., вересень 2010 р., жовтень 2010 р., листопад 2010 р. за наслідками отримання податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, було складено Акт від 21.03.2011 р. №1888/23-7/14309942.

У зазначеному Акті відповідач робить висновок про порушення п.п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2, піп. 7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР), оскільки позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за квітень - червень 2010 року, вересень - листопад 2010 року всього на суму 913794 грн.

На підставі цього Акту ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомленням рішення від 22.03.2011 року №0000182307/658, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 913794 грн.

Як убачається з матеріалів проведеної перевірки, фактичною підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ слугував висновок податкового органу про відсутність факту надмірної сплати податку по ланцюгу постачання ТМЦ/послуг в розрізі контрагентів позивача, а саме: ПП "Метал-центр", ТОВ ТД "Содружество", ТОВ "СГІ "Стан-Комплект", ТОВ "Торгова група Західсталь", ЗАТ "КЕМЗ "Зварка", ТОВ "Метенергосервіс", ТОВ "Стіл-Інвест", ТОВ "ТПК Хіммаш".

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що протягом періоду, який перевірявся, спеціальним законом, який визначав платників ПДВ, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон № 168/97-ВР. Тому при визначенні податкового кредиту з ПДВ та порядку визначення суми бюджетного відшкодування слід керуватися нормами цього Закону.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ "Темп", суд першої інстанції керувався положеннями п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, яким визначено порядок відшкодування з Державного бюджету України відємного значення суми податку, що підлягає сплаті, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (роботі, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, тобто надмірно сплаченого податку, та строки проведення таких розрахунків.

Згідно вимог п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97ВР - бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону № 168/97ВР визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту) (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно положення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Також, з положень пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР слідує, що у випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до державного бюджету України.

З аналізу вище наведених норм вбачається, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті останнього в ціні товару, а також встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу).

Як вірно встановлено судом першої інстанції податковим органом не заперечується дійсність та реальність фінансово-господарських операцій ВАТ "Темп" з контрагентами, що підтверджується матеріалами актів перевірок, проведених ДПІ протягом 2010 року. При проведені позапланових перевірок ДПІ у м. Хмельницькому підтверджено факт сплати ВАТ "Темп" ПДВ у складі вартості отриманих товарів (робіт, послуг).

З цього приводу колегія суддів повністю підтримує суд першої інстанції, що а ні Законом України "Про податок на додану вартість" ані іншими законодавчими актами з питань оподаткування не передбачені вимоги щодо набуття права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість платникові податку після сплати відповідних сум податків до бюджету його контрагентами.

Закон № 168/97-ВР не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Чинне законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Таким чином, з урахуванням вимог п. 1.3 ст. 1 та ст. 7 Закону №168/97, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому позивач, який не наділений правом встановлювати ознаки фіктивності операцій свого контрагента з іншими контрагентами, не може нести відповідальність за їх можливі протиправні дії.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні засновується на принципах, у відповідності з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Фактичне здійснення господарських операцій відповідачем не заперечується.

За таких обставин, та враховуючи, що вимоги передбачені у ст. 7 № 168/97-ВР відносно порядку формування податкового кредиту та отримання права на бюджетне відшкодування позивачем виконані, прийняте податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 22.03.2011 року №0000182307/658 належить скасувати. Зазначена правова позиція повністю узгоджується з практикою Верховного Суду України.

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття свого рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладеного і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року скасуванню не підлягає, як така, що прийнята за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 жовтня 2011 року.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Залімський І. Г.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар