Ухвала суду № 18667577, 06.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/3328/11

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Залімського І.Г., Совгири Д.І. <Довідник >

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача: Нагая І.М., Кольги Т.О.

відповідача (апелянта): Лічман Л.В., Шатковського В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Камянець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Подільський Цемент" до Камянець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року відкрите акціонерне товариство "Подільський Цемент" звернулось до суду з позовом до Кам'янець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001852342/1 від 31.12.2010 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у загальній сумі 208908 грн., та № 0001862342/1 від 31.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 5472714 грн. та визначення податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 447356 грн. та штрафних санкцій в розмірі 223678 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року зазначений позов задоволено частково. Зокрема, скасовано повністю податкове повідомлення-рішення № 0001862342/1 від 31.12.2010 року. Податкове повідомлення-рішення № 0001852342/1 від 31.12.2010 року скасовано частково на суму 22668 гривень за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 39056 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову - про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі та просили її задовольнити.

Представники ВАТ "Подільський цемент" проти доводів апеляційної скарги заперечили з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Апеляційним адміністративним судом встановлено, що посадовими особами Камянець-Подільської ОДПІ на підставі направлень від 30.08.2010р. № 274, від 15.09.2010р. № 295, від 11.10.2010р. № 336 проведена планова виїзна перевірка ВАТ "Подільський Цемент" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., за результати якої складено акт № 2572/234/00293091 від 24.11.2010 року.

На підставі висновків акту перевірки про порушення позивачем п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. 5.2, п. 5.3, п. 5.4, п. 5.5, п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 , п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.94 Камянець-Подільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2010 року № 0001582342/0 про визначення податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 57558481 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 30547621 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 27337860 грн. Відносно ж обставин порушення товариством п. 1.4, п. 1.8 ст. 1, п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 відповідачем 07 грудня 2010 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення № 0001592342/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 1006586 грн., в тому числі за основним платежем - 671057 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 335 529 грн.; та № 0001602342/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 17227885 грн., визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість усього в сумі 14 088 476 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7 044 238 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями ВАТ "Подільський цемент" оскаржило їх в адміністративному порядку до Кам'янець - Подільської ОДПІ.

Рішенням Кам'янець - Подільської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги від 31 грудня 2010 року № 29816/10/25-009 скасовано: податкове повідомлення-рішення №0001582342/0 від 07.12.2010 року в частині податкового зобов'язання по податку на прибуток усього в сумі 57 676 57 грн., у тому числі за основним платежем 30 377 769 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 27 298 804 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001602342/0 від 07 грудня 2010 року у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 11755171 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6820560 грн.; повністю скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001592342/0 від 07.12.2010 року про сплату додаткового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 1006586 грн. у тому числі за основним платежем 671057,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 335529 грн.

В іншій частині податкове повідомлення-рішення №0001582342/0 від 07 грудня 2010 року щодо визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 208 908 грн., у тому числі за основним платежем - 169852 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 39056 грн.; податкове повідомлення-рішення №0601602342/0 від 07 грудня 2010 року у частині щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 5472714 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 223 678 грн., - залишені без змін.

У звязку з цим, за результатами розгляду скарги позивача, Камянець-Подільською ОДПІ прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 31.12.2010 року які і є предметом даного спору, а саме: № 0001852342/1, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у загальній сумі 208908 грн. та № 0001862342/1 від 31.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 5472714 грн. та визначення податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 447356 грн. та штрафних санкцій в розмірі 223678 грн.

Як убачається з акту перевірки, із урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги, висновок податкового органу про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ґрунтується на тому, що ВАТ "Подільський цемент" завищило валові витрати в сумі 90671 грн. у результаті віднесення до валових витрат сум по операціях з приймання виконаних робіт від підрядника - МПП "Гермес С" в частині робіт, виконаних субпідрядником - TOB "С.Дж.Р.Груп" на суму 108805,20 грн., в т.ч. ПДВ 18134,20 грн., факт здійснення яких, на думку відповідача, документально не підтверджено.

Аналогічно, відповідач стверджує, що на порушення п.1.4 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість ВАТ "Подільський цемент" до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 168134 грн. по операціях, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства.

На думку податкового органу, операції по взаємовідносинах між TOB "С.Дж.Р.Груп", МПП "Гермес С", ВАТ "УБ ХАЕС" та ВАТ "Подільський цемент" не мали реального характеру виконання робіт, оскільки ТОВ "С.Дж.Р.Груп" фінансово-господарську діяльність здійснювало поза межами правового поля за відсутності необхідних для здійснення цього основних засобів та трудових ресурсів.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та їх скасовуючи суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, вірно виходив з такого.

У відповідності до п. 5.1. ст.5 Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В свою чергу, підпункт 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. цього Закону передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" законодавець визначив поняття первинного документу, під яким необхідно розуміти документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Податковий кредит звітного періоду відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

А згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами. А Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає.

Колегія суддів апеляційного суду вважає вірно встановленими судом першої інстанції обставини, за яких здійснені операції згідно договору підряду, укладеного з МПП "Гермес С" із залученням субпідрядника - TOB "С.Дж.Р.Груп" мали реальний товарний характер та підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими та податковими документами.

Дійсно, не можна заперечити тому, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. В свою чергу, матеріали справи у повній мірі підтверджують реальність виконаних робіт по договорах підряду з МПП "Гермес С" і ВАТ "УБ ХАЕС"; під час перевірки відповідачем не було встановлено з боку позивача порушень порядку заповнення первинних документів при здійсненні господарських операцій з вищевказаними контрагентами позивача. Відомості, які свідчать про фіктивність TOB "С.Дж.Р.Груп" (порушення кримінальної справи відносно директора товариства за ст. 205 ч. 2 КК України) самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених та фактично виконаних даним товариством, та не позбавляли правового значення виданих за цими господарськими операціями первинних документів (актів виконаних робіт, податкових накладних, тощо), а платник податків не може нести відповідальність за протиправні дії своїх контрагентів.

Таким чином висновок Камянець-Подільської ОДПІ про завищення позивачем валових витрат на суму 90671 грн. по операціях згідно договору підряду з МПП "Гермес С", а також завищення податкового кредиту у сумі 168134 грн. по операціях з МПП "Гермес С" та ВАТ "УБХАЕС" є безпідставним, і, відповідно, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, у цих частинах, належить скасувати.

Щодо решти податкового повідомлення-рішення № 0001862342/1 від 31.12.2010 року то варто зазначити таке.

В акті перевірки відповідач робить висновок, що на порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ВАТ "Подільський цемент" безпідставно віднесено до податкового кредиту ПДВ в липні 2009 року в сумі 188605 грн. та в листопаді 2009 року в сумі 44781 грн. по операціях з придбання вугілля у TOB "Донпромхолдинг", що фактично за цих періодах не було поставлено. Крім того, вказує, що позивач відніс до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 185424 грн. по податкових накладних на поставку вугілля, виписаних TOB "Донпромхолдинг" м. Донецьк з порушенням вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ.

Однак, із зазначеним порушенням судова колегія погодитись не може.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що позивач відобразив в складі податкового кредиту суми ПДВ, згідно належним чином оформлених податкових накладних, а сам факт поставки вугілля і його обсяги повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема: залізничними накладними на маршрут або групу вагонів, актами прийому-передачі, прихідними ордерами. Суд першої інстанції цілком вірно зазначив, що при значних обсягах поставок вугілля, транспортування якого здійснювалося залізничним транспортом, не можна вважати датою відправки вугілля, тільки дату залізничної накладної, так як позивач отримавши вугілля із складу постачальника, передавав його залізниці, яка формувала вагони і здійснювала їх доставку, тому і виникає незначна різниця з датою податкових накладних. Теж саме стосується і щодо іншої ситуації, коли окремі партії вугілля, які відправлялися в кінці місяця прибували у пункт призначення у наступному, що не можна вважати жодним порушенням, оскільки за змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону суми сплаченого ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту лише в разі, коли вони не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Тобто, Законом про ПДВ не встановлено звязку між датою виписки податкової накладної, її отримання та фактичною поставкою товару, натомість чітко передбачено, що право податкового кредиту виникає з дати отримання накладної.

Таким чином, отримані позивачем у липні та листопаді 2009 році податкові накладні від TOB "Донпромхолдинг", які належно відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у липні та листопаді 2009 року, дають право позивачу віднести суми цих накладних до податкового кредиту за ці податкові періоди. Інше ж посилання відповідача про віднесення позивачем у період з липня по листопад 2009 року 185424,11 грн. ПДВ до податкового кредиту по податковим накладним, які не відповідають чинному законодавству є безпідставним та повністю спростовується дослідженими у справі згаданими податковими накладними.

Висновок Камянець-Подільської ОДПІ про не підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 4885698 грн., в т.ч.: за листопад 2009 року в сумі 2798262 грн. та за січень 2010 року в сумі 2087436 грн. внаслідок порушення ВАТ Подільський цемент" вимог п.1.8 ст.1, пп.7.7.1, пи.7.7.2, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону № 168 ґрунтується лише на матеріалах зустрічних перевірок по ланцюгах основних постачальниках товариства.

З цього приводу колегія суддів повністю підтримує суд першої інстанції, що а ні Законом України "Про податок на додану вартість" ані іншими законодавчими актами з питань оподаткування не передбачені вимоги щодо набуття права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість платникові податку після сплати відповідних сум податків до бюджету його контрагентами.

Закон "Про податок на додану вартість" не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Чинне законодавство не встановлює обов'язок покупця сплачувати ПДВ повторно ще й до бюджету в разі, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. ПДВ, яке включене до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Таким чином, з урахуванням вимог п. 1.3 ст. 1 та ст. 7 Закону №168/97, покупець сплачує суму ПДВ у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому у будь-якому вигляді впливати на надходження чи на ненадходження цих сум ПДВ до Державного бюджету.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому позивач, який не наділений правом встановлювати ознаки фіктивності операцій свого контрагента з іншими контрагентами, не може нести відповідальність за їх можливі протиправні дії.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні засновується на принципах, у відповідності з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Фактичне здійснення господарських операцій відповідачем не заперечується.

За таких обставин, вимоги п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п 7.5.1 п. 7.5, п.п 7.7.1 та п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відносно порядку формування податкового кредиту та отримання права на бюджетне відшкодування позивачем виконані.

З огляду на це суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0001862342/1 від 31.12.2010 року на всю суму визначених податкових зобовязань, так як виокремлення частини, що знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи ( 72 гривні по операціях з надання послуг по зберіганню вугілля для ТОВ "Боянівка Імпекс ЛТД") є неможливим.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Зважаючи, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень у повному обсязі визначених податкових зобовязань, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001862342/1 від 31.12.2010 року в повному обсязі, а податкового повідомлення-рішення № 0001852342/1 від 31.12.2010 року частково, на суму 22668 гривень за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 39056 грн.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги Камянець-Подільської ОДПІ не спростовують вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Камянець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 жовтня 2011 року.

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Залімський І. Г.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар