Ухвала суду № 18667254, 21.07.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2011 р.Справа № 2-а-7105/10/1570 Категорія:8.2Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Ступак Ю.О.

за участю представників сторін :

від позивача - директора ТОВ «Хімагро»Вергелеса В.В.;

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №67310/В/10-117 від 03.09.2010р.) ;

від прокуратури - Місюрко Г.А.(посвідчення №1 від 12.01.2012р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси та прокуратури Приморського району м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2010р. по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НВФ «Хімагро»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень № 0011032310/0 та № 0010942310/0 від 27.11.2009р., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю НВФ «Хімагро»звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень № 0011032310/0 та № 0010942310/0 від 27.11.2009р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2010р. до участі по справі була допущена прокуратура Приморського району м. Одеси.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2010р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю НВФ «Хімагро» задоволено у повному обсязі, визнані протиправним та скасовані податкові повідомлення - рішення № 0011032310/0 від 27.11.2009р. та № 0010942310/0 від 27.11.2009р.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ДПІ у Приморському районі м. Одеси та прокуратура Приморського району м. Одеси в апеляційних скаргах зазначають про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянти вважають, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Так судом першої інстанції встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового аудиту окремих платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області Паюк Н.В. сумісно з іншими працівниками ДПА в Одеській області та ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведена виїзна планова документальна перевірка скаржника з питань дотримання ним податкового та іншого законодавства за період з 01.04.08 по 30.06,09. За результатом проведеної перевірки складений акт від 26.11.09 № 318/23-8009/32067134, яким встановлені порушення:

-п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.5 та п.5.9 ст.5, п.п.7.3.3, п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7, п.п. 11.2.1 п. 11.2 та п.п. 11.3.1 п.11 З ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями, надалі скорчено Закон № 334/94), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 891 086 грн.:

-п.4.1 ст.4 та п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону ''Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями, надалі скорчено Закон № 168/97), що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 526 813 грн.

На підставі вищенаведеного акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла податкові повідомлення-рішення від 27.11.09р. №0010942310/0 про сплату 891086.00 грн. податку на прибуток та 1459256,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та №0011032310/0 від 27.11.09р. про сплату 526813.00 грн. податку на додану вартість та 263407,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій застосованих по цьому податку.

Задовольняючи позов суд першої інстанції послався та ті обставини, що відповідачем не надано доказів правомірності прийнятих рішень про застосування фінансових санкцій до позивача, не встановлено при проведені перевірки та не доведено суду безтоварності господарських операцій позивача у перевіряємий період, в той час як положеннями ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає доводи апеляційних скарг безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону № 334/94, платник податку веде податковий облік, приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

У п. 2.1. розділу 3.1.1. акту останньої перевірки «Валовий дохід»(стр.6-7 акта перевірки) зазначено, що за даними перевірки сума приросту балансової вартості запасів за 2-й квартал 2008 р. складає - 10556757 грн. (Від'ємне значення), за даними Декларації сума приросту балансової вартості запасів у 2-му кварталі 2008 р. складає -14628359 грн. (від'ємне значення ).

За даними перевірки балансова вартість матеріальних запасів, станом на 01.04.2008 р. складає 17905843 грн. (наведені дані встановлені і підтверджені попередньої документальною перевіркою, проведеною за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2008 р. - акт № 6578/23-60 від 24.06.2008 р.), балансова вартість матеріальних запасів станом на 30.06.2008 р. складає 7349086 грн. (наведені дані відповідають даним бухгалтерського обліку щодо вартості матеріальних залишків: на складах в сумі 5461501 (в бухгалтерському обліку відображено по сальдо рахунків № 201 «Сировина і матеріали», № 203 «Паливо», № 204 «Тара й тарні матеріали», № 209 «Інші матеріали»), малоцінні предмети на складі в сумі 277368 грн. (у бухгалтерському обліку відображено по сальдо рахунку 221 «МБШП») та в готовій продукції в сумі 1610217 грн. (у бухгалтерському обліку входить до складу залишків, відображених по сальдо рахунків 23 «Виробництво», № 26 «Готова продукція»).

Згідно даних перевірки балансова вартість матеріальних запасів станом на 01.04.2008 р. та станом на 30.06.2008 р. сума приросту балансової вартості запасів за 2-й квартал становить -10556757 грн. (Від'ємне значення).

З огляду на ці документи бухгалтерського обліку перевіряючими було зроблено висновок, що підприємством занижено суму приросту балансової вартості запасів за 2-й квартал 2008 р. на суму 4071602 грн.

До такого висновку співробітники ДПІ дійшли розраховуючи приріст балансової вартості запасів з 01.04.08р. по 30.06.08р., не беруть до уваги порядок розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції,витрати на придбання та поліпшення яких включається до складу валових витрат, викладеному в п.5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР з доповненнями та змінами, згідно якого прибуток (збиток) запасів визначається наступним чином.

У разі якщо балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду менше їх балансової вартості на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

А з урахуванням норм ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Рядок 01.2 і рядок 04.2 Декларації заповнюється на підставі додатка К1 / 1, яке не передбачає поквартальний облік запасів. У ньому відображаються дані на початок року і на кінець звітного періоду, тобто на кінець 1 півріччя. Зразок Декларації затверджений наказом ДПА України від 12.10.2005р. № 448 та узгоджений з комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 12.10.2005р. № 06-10/10-1028.

Однак перевіряючими проведено розрахунок приросту (убутку) запасів тільки за 2-й квартал 2008року, який не є звітним періодом, не враховуючи специфіку розрахунку приросту (убутку) запасів (збільшення валових доходів або валових витрат) передбачену п.5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР, що призвело до неправильних розрахунків та хибних висновків акту перевірки.

Згідно з актом попередньої перевірки № 6578/23-60 від 24.06.2008 р. залишок запасів на 01.01.2008р. становив 7574469 грн.

Актом останньої перевірки підтверджуються залишки запасів на 30.06.2008 р. в сумі 7349086 грн.

Таким чином, враховуючи наведені вище вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств »та дані актів перевірок № 6578/23-60 від 24.06.2008 р. та № 318/23-8009/32067134 від 16 листопада 2009 р. , позивач повинен був у звітному періоді-півріччі 2008 р. збільшити валові витрати на 225383 грн. та відобразити їх в рядку 04.2 Декларації.

Залишок запасів на 01.01.2008р. по акту попередньої перевіркиЗалишок запасів на 30.06.2008 г., згідно акту останньої перевіркиПрибуток -

Збиток +

75744697349086+225383 А за даними Декларації за півріччя 2008 р., яка наявна в матеріалах справи, позивачем завищено валові доходи у сумі 3684181 грн. та відобразило цю операцію в рядку 01.2 Декларації.

Тому виводи ДПІ про заниження позивачем валових витрат у перевіряємому періоду є безпідставними.

Крім того, щодо податкового повідомлення рішення №0010942310/0 від 27.11.2009р. судова колегія вважає за необхідне зазначити.

Підставою винесення цього податкового повідомлення рішення було порушення, на думку відповідача, НВФ «Хімагро»вимог п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.5 та п.5.9 ст.5, п.п.7.3.3, п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7, п.п. 11.2.1 п. і 1.2 та п.п. 11.3.1 п.11 З ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР .

Як вбачається з податкового повідомлення рішення №0010942310/0 від 27.11.2009р. сума податкового зобовязання за основним платежем визначена ДПІ у розмірі 891086,00 грн., а сума штрафних (фінансових) санкцій визначена відповідачем в розмірі 1459256 грн.

Згідно з вимогами ст. 17.1.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків по підставам, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 п. 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом,на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів.

Однак відповідачем , в порушення вимог закону, фактично нарахована позивачу штрафна фінансова санкція у розмірі 1459256 грн., що становить 163,76% від суми основного платежу, що є неправомірним, при цьому представником ДПІ не надано розрахунку та обґрунтування суми нарахованих штрафних санкцій.

У звязку з вищевикладеним судова колегія дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27.11.09р.№0010942310/0 про сплату 891086.00 грн. податку на прибуток та 1459256,00 грн. штрафних (фінансових) правомірно визнано нечинним та скасовано судом першої інстанції.

Стосовно законності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0011032310/0 від 27.11.09р. про сплату 526813.00 грн. податку на додану вартість та 263407,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій застосованих по цьому податку судова колегія вважає за необхідне зазначити.

Так, відповідачем в ході перевірки повноти визначення позивачем податкового кредиту, що відображено у податкових декларацій з податку на додану вартість встановлено його завищення, всього на суму 498 213 грн., в тому числі у квітні 2008 року на суму 498 213 грн.

Відповідно до п.4.1 єт.4 Закону № 334/94, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону № 334, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Так, згідно з реєстром отриманих податкових накладних за квітень 2008 року, позивачем віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 497 940грн. на підставі наступних вантажно-митних декларацій від 24.01.2008р. № 110010000/8/000335, від 06.02.2008р. № 110010000/8/000362, від 28.01.2008р. №110010000/8/000219, від 27.02.2008р. № 110010000/8/000593.

Відповідно до п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Згідно з п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону № 168/97, датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

На думку Відповідача, Позивач мав право на податковий кредит на підставі вантажно-митних декларацій: у січні 2008р. по ВМД № 110010000/8/000335 від 24.01.08р. Филія ОАО «МХК «ЕвроХім»в м. Білоріченську на суму ПДВ 169680 грн., у лютому 2008р. по ВМД № 110010000/8/000362 від 06.02.08р. Филія ОАО «МХК «ЕвроХім»в м. Новомосковську на суму ПДВ 111532,18 грн., у січні 2008р. по ВМД № 110010000/8/000219 від 28.01.08р. Филія ОАО «МХК «ЕвроХім»в м. Новомосковську на суму ПДВ 194110,39 грн., у лютому 2008р. по ВМД № 110010000/8/000593 від 27.02.2008р. Филія ОАО «МХК «ЕвроХім»в м. Новомосковську на суму ПДВ 22617,33 грн.

З даним висновком відповідача зробленим в ході перевірки судова колегія не погоджується, оскільки зазначені вантажно-митні декларації були отримані Позивачем лише у квітні 2008р. про що свідчить Реєстр отриманих та виданих податкових накладних за квітень2008р. (а.с.122-124) та відмітки банку на ВМД про їх перевірку та повернення позивачеві.

Згідно з п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3.04.1997 р, № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, визначається дата виникнення права платника податку на податковий кредит і відповідно до пп.7.5.2 датою для операцій з імпорту товарів (супутніх послуг) та з поставки послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з підпунктом 7.3.6 Закону

А згідно пі, 7.4.5 п.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджених податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами).

Враховуючи наведені норми Закону, на момент складання Декларації з податку на додану вартість за січень і лютий 2008 р. у позивача не було в наявності вантажних митних декларацій, що засвідчують право на отримання податкового кредиту (па "2 1 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3.04.1997 р. № 168 97-ВР із змінами та доповненнями).

Тільки в квітні 2008 р. отримавши вантажні митні декларацій, НВФ «Хімагро» включило суми сплаченого податку до Декларації з ПДВ за підсумками квітня 2008.

Висновки перевіряючих засновані на тому, що акт попередньої перевірки (№ 6578/23- 60/32067134 від 24.06.2008 р.) не містить запис про встановлені порушення вимог чинного законодавства щодо неправильного визначення суми податкового кредиту за період з 01.04.2007 р. по 31.03 .2008 р. судова колегія вважає безпідставними, оскільки в реєстрах отриманих податкових накладних за січень, лютий, березень зазначених в акті перевірки вантажні митні декларації не значаться. Матеріалами справи доведено, що суми ПДВ сплачені НВФ «Хімагро»з наступних вантажних митних декларацій:

- ГТД № 110010000/8/000335 от 24.01.2008 р. філія ВАТ «МХК «Єврохім»м.Білоріченськ на сумму НДС 169680 грн:

- ГТД № 110010000 8-000362 от 06.02.2008р. філія ВАТ «МХК «Єврохім»м.Новомосковськ на сумму НДС 111532.18 грн.:

- ГТД № 110010000/8/000219 от 28.01.2008р. філія ВАТ «МХК «Єврохім» м. Невиномиськ на сумму НДС 194110.39 грн.;

- ГТД № 110010000/8/000593 от 27.02.2008р. філія ВАТ «МХК «Єврохім»м.Новомосковськ на сумму НДС 22617,33 грн., на загальну суму 497.939,90 грн. та включені в Декларацію за квітень 2008 р. (арк..справи 139-142).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси та прокуратури Приморського району м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2010р. по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НВФ «Хімагро» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень № 0011032310/0 та № 0010942310/0 від 27.11.2009р без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 25.07.2011р.

Головуючий суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.