Єдиний державний реєстр судових рішень
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2011 р.Справа № 2-а-7476/10/1470 Категорія: 8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Яковлєва О.В.,
суддів Бойка А.В., Романішина В.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Укрторгмед” на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Укрторгмед” до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом в якому ставить вимоги до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, а саме визнання протиправними дій : - у проведенні перевірки підприємства; у визнанні нікчемними правочинів, укладених позивачем з ЗАТ ”Укрвторчмет” та ВАТ ”Тернопільвтормет”; у визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 р., березень, травень, червень 2010 р. (з урахуванням уточнюючих розрахунків).
Вимоги обґрунтовано тим, що за результатами документальної невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Ротар», ТОВ «Солтек С», ТОВ «Онікс Інвест», що зафіксовано в акті № 3669/231-00/34852255 від 22.10.10 року, встановлено укладення угод без мети настання реальних наслідків, а тому у відповідності до п.1, 2 ст.215, п.1, 5 ст.203 ЦК України, зазначені правочини є нікчемними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.
Вважає, що податковим органом проведено перевірку в супереч вимогам п.п.1 ч.1 ст.11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», наказів ДПА України № 327 від 10.08.05 року, № 266 від 18.04.08 року, так як перевірка здійснювалась лише на підставі наданих у податкових декларацій з податку на додану вартість даних та документів, частково наданих підприємством.
Висновок перевіряючи щодо нікчемності укладених правочинів є безпідставним, так як такий висновок не є повноваженням відповідача, здійснено без врахування всіх обставин у справі та суперечить вимогам законодавства.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю ”Укрторгмед” подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме п.1.14 ст.1, п.6.2 ст.6, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст.ст.10, 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а як наслідок невірний висновок суду, оскільки податковим органом порушено вимоги законодавства.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з прийняттям новою постанови.
Судом першої інстанції встановлено, що працівниками податкового органу, в період з 20.10.10 року по 22.10.10 року, проведено документальну невиїзну перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Ротар»за листопад 2009 року, ТОВ «Солтек С»за березень 2010 року, ТОВ «Онікс Інвест» за травень-червень 2010 року, що зафіксовано в акті № 3669/231-00/34852255 від 22.10.10 року, в ході якої встановлено укладення угод без мети настання реальних наслідків, а тому у відповідності до п.1, 2 ст.215, п.1, 5 ст.203 ЦК України, зазначені правочини є нікчемними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.
В результаті проведеної перевірки жодних рішень податковим органом не прийнято.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо правомірності дій податкового органу, так як проведена перевірка та її наслідки вчинено у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позову відмовлено.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі але не вірно застосовано норми процесуального права, що призвело до не правильного вирішення питання з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону № 509-XII, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно частини третьої підпункту 1.2 пункту 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205 (надалі Порядок), невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Судова колегія вважає, що податковим органом правомірно проведено документальну невиїзну перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків, так як остання передбачена вищезазначеним законодавством, а тому податковий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачено законом України.
Колегія вважає, що провадження у справі, в частині позовних вимог щодо визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з ЗАТ ”Укрвторчмет” та ВАТ ”Тернопільвтормет”, та у визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 р., березень, травень, червень 2010 р. (з урахуванням уточнюючих розрахунків), підлягає закриттю на підставі ч.1 ст.157 КАСУ.
Згідно ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори, зокрема, юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно із пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства складається довідка.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.
Таким чинок, акт перевірки є службовим документом, який не породжує правових наслідків для позивача, а лише містить систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів.
В даному випадку, позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з ЗАТ ”Укрвторчмет” та ВАТ ”Тернопільвтормет”, та у визнанні недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 р., березень, травень, червень 2010 р. (з урахуванням уточнюючих розрахунків), є фактично оскарженням висновків акту перевірки, так як рішення податковим органом з цього питання не прийнято, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ”Укрторгмед” задовольнити частково.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ”Укрторгмед” до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва в частині визнання протиправними дій щодо проведення перевірки - відмовити.
Провадження у справі, в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ”Укрторгмед” про визнання нікчемними правочинів та визнання недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 р., березень, травень, червень 2010 р., - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий О.В. Яковлєв
СуддіА.В. Бойко
В.Л. Романішин
Судове рішення № 18667178, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-7476/10/1470. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: