Постанова № 18666575, 13.07.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2011 р.Справа № 2-а-7317/10/1570 Категорія:5.3Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О.

за участю секретаря судового засідання: Касєвич К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»на постанову Одеського окружного адміністративного від 20 квітня 2010 року по справі за позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»до Антимонопольного комітету України, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс», про визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України, -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2010 року Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Антимонопольного комітету України, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс», в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 20 квітня 2010 року № 153-р у справі № 24-01/2009.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року у задоволені адміністративного позову ДП «Морський торговельний порт «Южний»відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду ДП «Морський торговельний порт «Южний»подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд допустив неповне зясування обставин, які мають значення для справи, у звязку з чим помилково застосував норми матеріального права.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач займає монопольне становище на ринку послуг із забезпечення безпеки мореплавства в межах відведеної йому акваторії, оскільки Державний класифікатор продукції та послуг, затверджений наказом Держкомстандарту України від 30 грудня 1997 року № 882, не містить такого виду послуг як «послуги із забезпечення безпеки мореплавства». Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний»діє на ринку послуг з транспортного оброблення і складування вантажів та на ринку послуг транспортної інфраструктури.

Окрім іншого апелянт зазначає, що Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний»є не єдиним портом, що розташований і здійснює свою діяльність в Одеській області. Крім апелянта, в Одеській області діють також Іллічівський, Одеський та інші порти.

На підтвердження обґрунтування помилкового застосування судом першої інстанції ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що одне із суден, яке здійснювало перевантажувальні операції в Одеському порту завантажило залізно-рудний концентрат, після чого відразу прибуло до порту «Южний для навантаження цього ж вантажу. При цьому в Одеському порту судно сплатило всі портові збори без знижок.

Апелянт вважає, що при прийнятті оскарженої постанови, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що для визнання особи винною у діянні, передбаченому ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», діяння субєкта господарювання має або негативно впливати на структуру ринку (тобто на присутність на ньому інших конкурентів), або порушувати законні інтереси інших субєктів господарювання чи споживачів. Ненадання знижок окремим суднам не впливає та не може вплинути на присутність на відповідних товарних ринках конкурентів порту «Южний».

Апелянт посилається на те, що у випадку з портом «Южний»ціни у вигляді портових зборів та плат вже встановлені законодавством. Порт, застосовуючи знижки, не встановлює нові ціни, а лише передбачає знижку на них. Оскільки портові збори та плати є джерелом доходу порту, то порт не може примусово застосовувати знижки, якщо це приведе до зменшення його доходів. Цінова політика порту передбачає надання знижок залежно від обсягу оброблення суден на відповідному причалі та дедвейту суден.

Застосування портом знижок на портові збори та плати є обєктивно виправданим і залежить від обсягів вантажопереробки на конкретному причалі, кількості суднозаходів до такого причалу, що підтверджується наданими до суду першої інстанції копіями протоколів тарифної комісії.

Відповідно до п. 8 Зборів і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 27 червня 1996 року № 214, для суден, що заходять у порт Южний для виконання операцій з навантаження-розвантаження генеральних та навалювальних вантажів, порт та інші субєкти підприємницької діяльності, що надають відповідні послуги, можуть застосовувати знижку 50 відсотків з установлених цими Зборами і платою ставок (без урахування знижок та/або надбавок), зборів і плати (крім збору за послуги СРРС та швартового збору). Таким чином, апелянт вважає, що повноваженнями встановлювати знижки з установлених Зборів і платою ставок наділений не тільки порт «Южний», а також й інші субєкти підприємницької діяльності, що надають відповідні послуги. Апелянт посилається на не дослідження судом першої інстанції цієї обставини.

Антимонопольний комітет України надав письмові заперечення на апеляційну скаргу.

В запереченнях на апеляційну скаргу Антимонопольний комітет України посилається на помилковість застосування апелянтом Державного класифікатору продукції та послуг, затвердженого наказом Держкомстандарту України від 30 грудня 1997 року № 882, оскільки цей класифікатор призначений для цілей статистики, обліку і звітності. Чинні нормативно-правові акти не зобовязують органи Комітету при визначенні монопольного становища субєкта господарювання на ринку, в тому числі товарних меж ринку, керуватись положеннями Державного класифікатору продукції та послуг. Товарні межі ринку послуг із забезпечення безпеки мореплавства визначені Комітетом із дотриманням положень ст. 1,12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»та п.1,5 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища субєктів господарювання.

Антимонопольний комітет України вважає безпідставним посилання апелянта на те, що окрім порту «Южний»діють також інші порти, оскільки з урахуванням вимог ст. 74, 75 Кодексу торговельного мореплавства України функції морського порту у сфері забезпечення безпеки мореплавства обмежуються межами порту, у звязку з чим суд першої інстанції правильно визначив територіальні межі ринку послуг у сфері забезпечення безпеки мореплавства в межах акваторії порту «Южний».

Антимонопольний комітет України також посилається на те, що апелянт, здійснюючи діяльність на кількох товарних ринка (зокрема на ринку перевантаження вантажів на вантажні судна та ринку послуг із забезпечення безпеки мореплавства в морському торговому порту), і займаючи монопольне становище на ринку послуг із забезпечення безпеки мореплавства в межах власної акваторії, що безпосередньо пов'язаний з функціонуванням ринку перевантаження вантажів на вантажні судна, порт «Южний»отримав можливість впливати на умови конкуренції на ринку перевантаження вантажів на вантажні судна.

Чинне законодавство України не містить положень щодо необхідності отримання морським портом інформації, зокрема, щодо обсягів на вантажопереробки на конкретному причалі, кількості суднозаходів до такого причалу та дедвейту морських суден, при прийняття рішення про надання знижки до портових зборів, які будуть справлятися із судновласників при наданні їм відповідних портових послуг.

Посилання апелянта на наявність у інших субєктів господарювання права на встановлення знижок до портових зборів, Антимонопольний комітет України вважає таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Таким чином, Антимонопольний комітет України, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін.

Третя особа товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що порт «Южний» є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, та входить до сфери управління Міністерства транспорту та звязку України.

Порт є юридичною особою, яка діє на підставі Статуту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 31 січня 2008 року № 113. Відповідно до п. 2.1 Статуту, порт створений, окрім іншого, для забезпечення безпеки мореплавства в порту та отримання прибутку. Порт є субєктом господарювання в розумінні ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

З урахуванням положень ст. 5 Закону України «Про природні монополії», ч. 1, 2 ст. 73, ст. ст. 74, 75 Кодексу торговельного мореплавства України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»суд першої інстанції встановив, що порт «Южний»займає монопольне становище на ринку послуг із забезпечення безпеки мореплавства в межах відведеної йому акваторії із часткою 100%.

Апелянт, на належних йому причалах № 5, 6, 7, 8 здійснює роботи з перевантаження навалювальних вантажів (вугільних та рудних).

Відповідно до ч. 3 ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України на території порту «Южний»протягом 2009 року та І кварталу 2010 року третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»здійснювало аналогічну господарську діяльність з перевантаження навалювальних вантажів (вугільних та рудних) на належних третій особі причалах № 19 і 20, з використанням акваторії порту, через яку вантажні судна проходили до зазначених причалів.

Протягом 2009 року та І кварталу 2010 року, апелянт нараховуючи портові збори, застосував знижку з усіх видів портових зборів у розмірі 50 відростків лише до вантажних суден, які здійснювали навантаження-розвантаження на причалах належних порту. Для суден, які здійснювали навантаження-розвантаження на причалах інших субєктів господарювання, в тому числі і третьої особи, знижка з усіх видів портових зборів не застосувалась або була в меншому розмірі (30%).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що знижка з усіх видів портових зборів застосовувалась у залежності від того, чи здійснювалися роботи на причалах порту «Южний»чи на причалах інших субєктів господарювання. Суд першої інстанції встановив, що застосування портом «Южний»знижок до портових зборів у такий спосіб призвело до виникнення значної різниці для судновласників між вартістю послуг порту щодо забезпечення безпеки мореплавства при здійснені обробки вантажів на причалах, належних порту, та вартістю таких послуг порту при здійсненні аналогічних робіт на причалах, належних іншим субєктам господарювання, які знаходяться і здійснюють господарську діяльність в акваторії порту «Южний».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що апелянт отримав можливість впливати на умови конкуренції на ринку перевантаження вантажів на вантажні судна.

За результатами розгляду скарги третьої особи, відповідач прийняв рішення № 153-р від 20 квітня 2010 року, яким визнав, що порт «Южний»протягом 2009 року та І кварталу 2010 року займав монопольне становище на ринку послуг, повязаних з виконанням функцій з забезпечення безпеки мореплавства в межах власної акваторії із часткою 100% , дії порту є порушенням визначеним ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Оскаржуваним рішенням правомірно застосовані штрафні санкції у розмірі 1000000 грн. Суд першої інстанції встановив, що Антимонопольний комітет України при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені законом.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представника Антимонопольного комітету України, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що 20.04.2010 р. Антимонопольним комітетом України у справі № 24-01/2009 прийнято рішення відносно Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» № 153-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний»(м. Южне, Одеська обл., ідентифікаційний код 04704790) за результатами діяльності протягом 2009 року та I кварталу 2010 року займало монопольне становище на ринку послуг порту, повязаних із виконанням функцій із забезпечення безпеки мореплавства в межах власної акваторії із часткою 100 відсотків, що ненаданням знижок до портових зборів в межах, передбачених законодавством, позивач створив нерівні умови діяльності у порту «Южний»для субєктів господарювання, які надають послуги з перевантаження вантажів на вантажні судна в межах акваторії порту «Южний», що є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 і частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг порту, повязаних із виконанням функцій із забезпечення безпеки мореплавства та може призвести до обмеження конкуренції на ринку перевантаження вантажів на вантажні морські судна. За зазначене порушення на позивача накладено штраф у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень. Зобовязано Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний»протягом 10 днів з дня отримання цього рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом встановлення однакового розміру знижки до портових зборів для всіх суден (судновласників, вантажовласників), які заходять для здійснення перевантажувальних робіт до всіх причалів (перевантажувальних терміналів), що розташовані в межах акваторії Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», незалежно від форми власності таких причалів (перевантажувальних терміналів).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Антимонопольного комітету України Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний»оскаржило його до адміністративного суду.

Ухвалюючи постанову про відмову в задоволення позову, суд мотивував її тим, що Позивач за результатами діяльності протягом 2009 року та I кварталу 2010 року займав монопольне становище на ринку послуг порту, повязаних із виконанням функцій із забезпечення безпеки мореплавства в межах власної акваторії із часткою 100%, а тому рішення Відповідача про визнання дій Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», щодо ненадання знижок до портових зборів такими, що створюють нерівні умови діяльності у порту «Южний»для субєктів господарювання, які надають послуги з перевантаження вантажів на вантажні судна в межах акваторії порту «Южний», є порушенням Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг порту, повязаних із виконанням функцій із забезпечення безпеки мореплавства, що може призвести до обмеження конкуренції на ринку перевантаження вантажів на вантажні морські судна та в частині накладення на позивача штрафу, є правомірним та обґрунтованим.

Але з цим висновком суду першої інстанції не можна погодитись з наступних підстав.

Відповідно до ст. 73 Кодексу торгового мореплавства України морський порт є транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії.

На території порту можуть діяти підприємства та організації всіх форм власності, метою і видом діяльності яких є обслуговування суден, пасажирів і вантажів у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Морський порт не має права перешкоджати діяльності та втручатися у господарську діяльність цих підприємств та організацій на території порту, за винятком випадків передбачених законодавством України, установчими документами підприємств та організацій.

«Морський торговельний порт «Южний»є державним підприємством, юридичною особою (код ЄДРПОУ 04704790). Метою створення порту, відповідно до п.2.1 Статуту підприємства є організація здійснення перевантаження вантажів з одного виду транспорту на інший, обслуговування суден, пасажирів на відведених порту території та акваторії, перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту, а також для забезпечення безпеки мореплавства в порту та отримання прибутку.

Згідно ст. 74 Кодексу торгового мореплавства України територією порту є відведені порту землі та намиті, насипані або створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій площі, створені за рахунок порту і за користування якими не стягується плата.

Акваторією порту є відведені порту водні простори.

Кабінет Міністрів України Постановою від 30 серпня 2007 року №1073 надав акваторію у користування порту, а розпорядженням від 07 жовтня 2009 року № 1356 р надав у постійне користування порту земельну ділянку.

Статтею 84 Кодексу торгового мореплавства України встановлено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний, розмір яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

Пунктом 1 Положення про портові збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. №1544 передбачено, що портові збори справляються у морських портах із суден і плавучих споруд , що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором (зокрема група А - вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди).

Пунктом 7 Положення передбачено, що для суден, що заходять у порт «Южний»під навантаження-розвантаження генеральних та навалочних вантажів, порт може застосувати знижку з усіх видів портових зборів у розмірі 50 відсотків.

Таким чином, надання знижок на портові збори, є правом порту, а не його обовязком.

Згідно з п.2. ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»зловживанням монопольним становищем на ринку, зокрема, визнається застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з субєктами господарювання, продавцями чи покупцями без обєктивно виправданих на те причин.

Оскільки метою створення порту, крім іншого, є отримання прибутку, Законом передбачене цільове використання портових зборів, а фінансовий план Морського торговельного порту «Южний», як державного підприємства затверджується Кабінетом Міністрів України (розпорядження від 18.03.2009 р. №327-р.), то апеляційний суд погоджується з позицією позивача, що кількість суднозаходів та дедвейт суден впливають на доходи порту.

Надаючи знижки суднам, що причалюють до конкретних причалів, порт виходить з обсягів вантажопереробки на конкретному причалі, кількість суднозаходів, стимулюючи тим самим збільшення таких показників.

На підтвердження обґрунтованості дій, щодо використання свого права на надання знижок позивачем надані копії наказів від 17 травня 2010 р. №124 та від 28 травня 2010 р. №164 про застосування знижок до портових зборів для суден які заходять до причалів №18, №19, №20, що належать ТОВ «ТІС»і ТОВ «ТІС-Руда»за умов виконання графіку вантажопереробки вантажів, щоквартальної звірки та ін. і на рівних умовах із застосування знижок до портових зборів для суден які заходять до причалів №21, №22.

Ненадання ТОВ «Трансінвестсервіс»порту необхідної інформації апеляційний суд вважає обєктивно виправданою причиною відмови у застосуванні знижок до портових зборів для суден, що заходять до причалів, що належать ТОВ «ТІС».

Законом України «Про природні монополії»спеціалізовані послуги портів віднесені до сфери діяльності обєктів природних монополій.

Перелік субєктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень.

Розпорядженням від 12 грудня 2006 року № 537-р затверджено Положення про складання та ведення переліку субєктів природних монополій.

У п.8 переліку субєктів природних монополій Одеської області (офіційний веб сайт АМК України nttp://www.amc.gov.ua) зазначено - код ЕДРПОУ 04704790 - Державне підприємство Южний морський торговельний порт найменування товару (товарної групи) спеціалізовані послуги портів. Відповідач не врахував цю обставину під час розгляду справи та прийняття рішення.

Апеляційний суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача щодо визначення монопольного положення на ринку товарів та послуг, встановлення факту зловживання монопольним становищем, та застосування до позивача санкцій за порушення Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи представника позивача щодо наявності в порту інших субєктів господарювання наділених правом застосовувати знижки на збори і плати за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України.

Пунктом 8 Зборів і плат за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 27 червня 1996 року №214 (з наступними змінами) портам та іншим субєктам підприємницької діяльності надане право застосовувати знижку 50 відсотків до установлених ставок лоцманського збору, збору за користування послугами служби регулювання рухом суден, плати за роботу буксирів при швартовних операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги, супевайзерську винагороду, а не до портових зборів встановлених статтею 84 Кодексу торгового мореплавства України.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, відповідно до ст. 202 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови.

Керуючись ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 207, 212, ч. 5 ст. 254, ч. КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»задовольнити.

Одеського окружного адміністративного від 20 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний»задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 20 квітня 2010 року № 153-р у справі № 24-01/2009.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 20 липня 2011 року.

Головуючий: суддя /підпис/ Домусчі С.Д.

суддя /підпис/ Косцова І.П.

суддя /підпис/ Скрипченко В.О.