Постанова № 18665817, 11.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

11 жовтня 2011 р. №2а-5680/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представників позивача - Разбєйко Л.Г., Казакової О.О.,

представника відповідача - Сагайдак Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк" до Спеціалізованої державної податкової інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк" звернулося до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, у якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000250845 від 10.05.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Харкові було встановлено порушення позивачем ч.5 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому ТОВ "Фактор-Друк" з ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" (код ЄДРПОУ 36627473) за грудень 2010р.; пп.7.4.1, 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями), і зроблено висновок щодо безпідставного завищення суми податкового кредиту за грудень 2010р. за рахунок включення до складу податкових накладних отриманих від ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" на суму ПДВ 8310,00 грн., що відображено в акті перевірки від 19.04.2011 року № 1079/45-011/20030635.

З посиланням на зазначений акт 10 травня 2011р. податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000250845, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) 12466,50 грн., з яких за основним платежем 8311,00 грн., за штрафними санкціями 4155,50 грн.

Позивач зазначає, що він не погоджується з встановленими податковим органом порушенням з огляду на фактичність здійснення господарської операцій з контрагентом позивача, відносно якого виявлені порушення, наявності у позивача мети здійснення законної підприємницької діяльності та досягнення реальних економічних результатів цієї діяльності.

Представники позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримали та просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача СДПІ по роботі з ВПП у місті Харкові - у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог представник відповідача зазначив, що збільшення податкового кредиту ТОВ "Фактор-Друк" по операції з придбанням товарів у ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" на суму 86212,52 грн. (ПДВ 14368,76 грн.) суперечить ст. 228 ЦК України, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та є безпідставним.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк" має статус юридичної особи та перебуває на податковому обліку з 12.03.1997 року за №64, в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові з 01.01.2005 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк" було зареєстровано як платник податку на додану вартість у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, Свідоцтво № 30010008 від 27.01.2005 року.

У період з 18.04.2011 року до 19.04.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Фактор-Друк" з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010р. по правовим відносинам з ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" (код ЄДРПОУ 36627473).

За результатами проведеної перевірки, оформленої актом №1079/45-011/20030635 від 19.04.2011р., СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові винесено податкове повідомлення-рішення №0000250845 від 10.05.2011р. про збільшення суми грошового зобовязання ТОВ "Фактор - Друк" по податку на додану вартість у розмірі 8311,00 грн. за основним платежем та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4155,50 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень рішень слугував відображений в акті №1079/45-011/20030635 від 19.04.2011р. висновок суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ "Фактор-Друк":

- частини 5 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216 та статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених в момент вчинення правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійснених ТОВ "Фактор-Друк" з ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" (код ЄДРПОУ 36627473) у грудні 2010р.;

- підпунктів 7.4.1, 7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, і зроблено висновок щодо заниження податку на додану вартість за грудень 2010р. на суму 8311 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Позивач з наведеними у акті порушеннями не погодився, акт перевірки підписав з запереченнями, та 22.04.2011 року надав до СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові заперечення до акту перевірки вих.№205, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки залишились незмінними.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп.7.4.4 статті 7 зазначеного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N996-ХІV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Як встановлено судом, у грудні 2010 року позивач мав взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРНАДРАРЕСУРСИ" на підставі Договору комісії №КМ-184/10 від 22.02.2010р., відповідно до умов якого, ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" зобов'язується укласти за винагороду від свого імені та за рахунок позивача договори спрямовані на купівлю (поставку) позивачу у 2010р. природного газу, а позивач зобовязався прийняти природній газ та сплатити вартість придбаного природного газу та комісійну винагороду.

Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору комісії, заявлений на придбання у IV кварталі 2010р. обєм природного газу склав 70,00 тис.куб.м. Відповідно до п.2.2 зазначеного Договору, розподіл квартальних обємів газу, вказаних у п.2.1 договору, по місяцях кварталів здійснюється рівномірно, виходячи із середньодобового квартального обєму. Приблизний заявлений позивачем у п.2.1 Договору обєм природного газу на грудень 2010р. склав 30,00 тис.куб.м. Згідно п.5.1.1 Договору, оплата комісійної винагороди та вартості природного газу повинна здійснюватись позивачем по факту до 10 числа місяця, що йде за місяцем постачання. Кількість газу, яка передається від ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" позивачу у відповідному місяці оформлюється актами приймання-передачі (п.3.10. Договору). Для забезпечення можливості виконання ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" свого обовязку за договором, відповідно до п.5.1.10 Договору, позивач зобовязаний укласти договори на транспортування природного газу по території України з ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтагаз Україна".

Судом встановлено, що ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" було передано позивачу за Актом приймання-передачі обємів природного газу за грудень 2010р. б/н від 31 грудня 2010р. природний газ в обємі 31,776 тис.куб.м. на суму 85068,58 грн. (ПДВ 14178,10 грн.). Фактичне виконання доручення з придбання природного газу у грудні 2010р. підтверджується Актом виконаних послуг за грудень 2010р. на суму комісійної винагороди 1143,94 грн. (ПДВ 190,66 грн.) за придбання природного газу у грудні 2010р. в обємі 31,776 тис.куб.м.

Розрахунки між ТОВ "Фактор-Друк" та ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" проводились у безготівковій формі - шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ". 31.12.2010р. Комісіонером було виставлено рахунок №4579-К фактичний на суму 85068,58 грн. за природний газ грудня 2010р., який позивач оплатив 13.01.2011р. платіжним доручення №148 в сумі 85068,58 грн. Також Комісіонером на адресу Комітента було виставлено рахунок №4580 комісійної винагороди за грудень 2010р., який позивач оплатив 13.01.2011р. платіжним доручення №149 в сумі 1143,94 грн. Заборгованості за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Фактор-Друк" по розрахунках з ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" не значиться.

Судом встановлено, що ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк" податкову накладну на суму переданого природного газу №5111 від 31.12.2010 року на суму 85068,58 грн. (в тому числі ПДВ 14178,10 грн.), на суму наданої послуги (комісійної винагороди) №5112 від 31.12.2010р. на суму 1143,94 грн. (в тому числі ПДВ 190,66 грн.)

Копії вказаних актів, рахунків, платіжних доручень та податкових накладних наявні в матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту грудня 2010 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2010 року.

Крім того, 05 січня 2009р. ТОВ "Фактор-Друк" було укладено трьохсторонній договір про надання послуг з транспортування природного газу №20120ТК з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" та ДК "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтагаз Україна". На виконання зазначеного договору та Договору комісії №КМ-184/10 від 22.02.2010р., укладеного між позивачем та ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ", було оформлено Акт приймання передачі природного газу б/н від 31.12.2010р. про транспортування та передачу природного газу у грудні 2010р. в обємі 31,776 тис.куб.м, Акт виконання робіт з транспортування газу №20120тк від 31.12.2010р. з транспортування природного газу у грудні 2010р. в обємі 31,776 тис.куб.м.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.2.1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Видані ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" за грудень 2010р. на адресу позивача вище перелічені податкові накладні повністю відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому позивачем правомірно враховані при формуванні податкового кредиту у перевіряємому періоді.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва №100257344, на момент видання податкових накладних у грудні 2010 року, ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" було зареєстроване платником податку на додану вартість та перебувало в ЄДРПОУ за кодом 36627473.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин суд приходить до висновку, що на момент складання податкових накладних ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" було юридичною особою, було зареєстровано як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

З аналізу Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що Закон визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, згідно з абзацом 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначене законодавство не передбачає.

При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Щодо посилання податкового органу на порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків між ТОВ "Фактор-Друк" та ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ", суд вважає необхідне зазначити наступне.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Під час розгляду справи судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Ні акт перевірки від 19.04.2010р., ні рішення податкових органів за результатами розгляду скарг позивача не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів з ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ", податковим органом до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Статтею 71 КАС України встановлений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

Враховуючи вимоги КАС та аналізуючи документи, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що на момент фактичного здійснення господарських операцій ТОВ "Фактор-Друк" з контрагентом ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ", останнього було включено до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій, підприємство перебувало на обліку як платник податку, мало свідоцтво платника додатку на додану вартість.

Судом встановлено, що за господарськими операціями Комісіонер передав природній газ Комітенту (ТОВ "Фактор-Друк"), розрахунки за поставлений природній газ та надані послуги здійснені безготівковим шляхом, витрати з придбання товару правомірно віднесені покупцем до складу валових витрат, придбаний природній газ у подальшому використовувався ТОВ "Фактор-Друк" у власній господарській діяльності, що підтверджується наданими позивачем до суду копіями відповідних договорів, первинних бухгалтерських документів, та інших підтверджуючих цей факт документів, які наявні в матеріалах справи та які в силу ст. 86 КАС України, суд оцінює як достатні та беззаперечні докази правомірності вчинених правочинів.

Таким чином, зміст правочинів з ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладені за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями, у тому числі видаткові накладні і податкові накладні, були виписані у зв'язку з реальним виконанням вказаних правочинів, ці документи були належним чином оформлені, а данні . що містилися у них, достовірні.

З аналізу наявних в матеріалах справи доказів судом вбачається, що позивач та ТОВ "УКРНАДРАРЕСУРСИ" свої обов'язки за договірними зобов'язаннями виконали в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12466,55 грн., в т. ч. 8311,00 грн. за основним платежем та 4155,50 грн. штрафних санкцій, а також висновків акта перевірки щодо порушення позивачем вимог пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові за №0000250845 від 10 травня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк" (код ЄДРПОУ 20030635, юридична адреса: м.Харків, вул.Саратовська, 51) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 (три гривні сорок копійок). <Сума задоволення ><Текст >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17.10.2011 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.