Постанова № 18665518, 20.07.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2011 року 2а-2487/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Траст»

простягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (надалі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Траст»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 410, 83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності, який відповідно до закону зобовязаний сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Оскільки відповідач не сплатив страхові внески в повному обсязі, у підприємства утворилася заборгованість перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 410, 83 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Позивач у судове засідання 20.07.2011 не зявився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи у письмовому провадженні за відсутності представника позивача.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав. У судові засідання не зявлявся, причини неявки суду не повідомив.

Ухвали та повістки суду надсилалась відповідачеві за адресою, яка зазначена у довідці про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та вказана позивачем у позовній заяві, а саме: Київська область, м. Обухів, вул. Київська 115, кв. 255. Однак, до суду повернулися конверти, направлені на адресу відповідача, з довідкою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до приписів частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Траст»(ідентифікаційний код 23238164), як платник внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності перебуває на обліку в Обухівській міжрайонній виконавчій дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності за 1 квартал 2009 року (а.с.6), підписаний керівником та скріплений печаткою підприємства, відповідач самостійно визначив суму простроченої заборгованості за страховими внесками у розмірі 410, 83 грн.

У звязку з тим, що сума заборгованості за страховими внесками відповідачем в установлений законом строк не сплачена, позивач звернувся до суду про стягнення вказаної суми.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464, яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору, обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати, а також повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до частини сьомої розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України від 08.07.2010 № 2464 суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 410, 83 грн., нарахованих за 1 квартал 2009 року, тобто до 1 січня 2011 року.

Таким чином, до даних правовідносин застосовуються норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 №2240-III у редакції, яка була чинною до 01 січня 2011 року.

Правова основа, економічний механізм та організаційна структура загальнообовязкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 №2240-III (надалі Закон України від 18.01.2001 №2240-III).

Відповідно до статті 22 Закону України від 18.01.2001 №2240-III, платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є юридичні особи, фізичні особи, в тому числі підприємці, які використовують найману працю.

Розмір внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, встановлено Законом України від 11.01.2001 №2213-III «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», а саме:

для роботодавців1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

для роботодавцівна підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці,- окремо 0,7 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів та 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці інших працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

для найманих працівниківвід суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб: 0,5 відсоткадля найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи; 1,0 відсотка для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Згідно статті 23 Закону України від 18.01.2001 №2240-III перерахування сум страхових внесків шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяцьу день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. При цьому, до страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 18.01.2001 №2240-III Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Частиною пятою статті 10 Закону України від 18.01.2001 №2240-III визначено, що робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 13 Закону України від 18.01.2001 №2240-III виконавча дирекція Фонду забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, представляє інтереси страховика в судових та інших органах.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 410, 83 грн. суду не надано, як і не надано доказів, які б спростовували наведені доводи позивача.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Траст»(ідентифікаційний код 23238164) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції, страхові внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності у сумі 410 (чотириста десять) грн. 83 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 20 липня 2011 року.