Постанова № 18665241, 19.08.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2011 року Справа № 2а-0870/5618/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Глінському А.А.

за участю:

представників позивача Кондратєвої Н.А., Клочкова В.В.

представника відповідача Вовка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду з позовом звернулось підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства “Запорізький залізорудний комбінат” (далі Позивач або ЗАТ “ЗЗРК”) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя (далі Відповідач або СДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000400801 від 01.07.2011.

Обґрунтовує Позивач позовні вимоги тим, що Актом перевірки відносно підпроиємства не виявлено жодного фактичного порушення врахування в бухгалтерському та податковому обліку здійснених господарських операцій з постачальниками товарів та послуг. Також Актом перевірки не зафіксовано, що ТОВ «ПКФ «Піраміда», ТОВ «Арсенал-Груп-Інвест», ТОВ «Рудничні машини», ТОВ «Варта-СК», ПП «НВ ПП Вікон» по договорам - постачальники товарів(послуг) також порушили податкове законодавство. Мова йде про невеликий відсоток податкового навантаження, невеликий статутний фонд та невелику кількість працюючих і таке інше. Проте вищеперелічені контрагенти Позивача мають належну правоздатність, були і є зареєстровані у якості платників податку на додану вартість на момент укладення правочинів та на момент здійснення господарських операцій за цими правочинами. Тобто до теперішнього часу правочини з цими підприємствами є правомірними.

Просять суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000400801 від 01.07.2011 про нарахування податку на додану вартість в сумі 505807 грн. і застосування штрафних санкцій в сумі 126466,75 грн. Визнати неправомірними дії Відповідача в частині визнання актом перевірки правочинів нікчемними.

Представники Позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення відповідно позовної заяви.

Представник Відповідача щодо позову заперечив та зазначив, що за результатами перевірки встановлено відсутність фактичних та реальних поставок товарів, робіт, послуг по ланцюгам постачання від контрагентів, неправомірне включено Позивачем сум ПДВ з придбання товарів, послуг на загальну суму 505866,62 грн. від підприємств, які виступають транзитерами із залученням вигодоформуючих підприємств, які не задекларували податкові зобов'язання, не знаходяться за місцем реєстрації, встановлено розбіжності, тощо.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно матеріалам справи, Відповідачем в період часу з 14.06.2011р. по 15.06.2011р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Позивача за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 з питань правових відносин з постачальниками товарів (послуг): ТОВ «ПКФ «Піраміда», ТОВ «Арсенал-Груп-Інвест», ТОВ «Рудничні машини», ТОВ «Варта-СК», ПП «НВ ПП Вікон», про що складено Акт від 16.06.2011р. № 288/08-01/00191218.

Відповідно висновкам перевірки встановлено допущення Позивачем порушення п.1.3 ст.1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.8 “Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних”, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05р. №244, п.5.7 “Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість”, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. у редакції наказу від 15.06.05р. №213, що призвело до завищення суми податкового кредиту, позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 505866,62 грн. за період грудень 2010 року.

На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000400801 від 01.07.2011, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 505867 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 126466,75 грн., яке є предметом оскарження.

Щодо завищення Позивачем суми податкового кредиту, позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в грудні 2010р. в сумі 505867 грн.

Так перевіркою встановлено порушення п.1.3 ст.1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту грудня 2010р. включено суму ПДВ з придбання товарів, послуг на загальну суму ПДВ 505867 грн. від підприємств, які виступають транзитерами з залученням вигодоформуючих підприємств, які не задекларували податкові зобов'язання, не знаходяться за місцем реєстрації, встановлено розбіжності, тощо.

Висновок зроблено на підставі отриманих матеріалів перевірок контрагентів, інформації системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, інформації податкової міліції та іншої податкової інформаці та встановлено відсутність фактичних та реальних поставок товарів, робіт послуг по ланцюгам постачання від: ТОВ «ПКФ «Піраміда», ТОВ «Арсенал-Груп-Інвест», ТОВ «Рудничні машини», ТОВ «Варта-СК», ПП «НВ ПП Вікон».

Також у Акті перевірки податковий орган зазначає, що деякі зазначені контрагенти мають невеликий відсоток податкового навантаження, невеликий статутний фонд, деякі невелику кількість працюючих тощо.

Відповідно матеріалам справи, Позивач у вказаний період грудень 2010р. мав взаємовідносини з ТОВ «ПКФ «Піраміда», ТОВ «Арсенал-Груп-Інвест», ТОВ «Рудничні машини», ТОВ «Варта-СК», ПП «НВ ПП Вікон».

Так Позивач у контрагента ТОВ «Рудничні машини» отримав металоконструкції, відповідно договору від 25.11.2010р. № 21, про що свідчать специфікація, податкова накладна, видаткова накладна, акт прийому-передачі. Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до платіжного доручення від 08.12.2010 №013741 на загальну суму 600000 грн. вказаний товар було доставлено автомобільним транспортом, про що свідчить товарно-транспорта накладні.

Вказаний щебінь було оприходовано відповідно приходному ордеру № 283 квітня місяця 2011 року.

Позивач у контрагента ТОВ «Варта-СК» придбав проволку, сітку, цвяхи відповідно до податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактури. Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень. Вказаний товар було доставлено Позивачеві відповідно до товарно-транспортних накладних. Вказаний товар оприходовано відповідно приходним ордерам № 1643 від 03.12.2010, № 1682 від 14.12.2010, № 1691 від 10.12.2010.

Позивач у контрагента ПП «НВ ПП Вікон» придбавав товар відповідно до рахунків фактур, податковим накладним, видатковим накладним, специфікаціям. Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до наявним в матеріалах справи платіжних доручень. Вказаний товар було доставлено Позивачеві відповідно до товарно-транспортних накладних. Вказаний товар оприходовано відповідно приходним ордерам № 1699 від 13.12.2010, № 1179 від 10.12.2010, № 1208 від 15.12.2010, № 1209 від 15.12.2010, № 1250 від 27.12.2010, № 1185 від 13.12.2010, № 1184 від 09.12.2010.

Позивач у контрагента ТОВ «Арсенал-Груп-Інвест» придбавав інструмент, лампи, електродоутримувачі, спецодяг, спецвзуття, СІЗ відповідно до рахунків фактур, податковим накладним, видатковим накладним. Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень. Вказаний товар було доставлено Позивачеві відповідно до товарно-транспортних накладних. Вказаний товар оприходовано відповідно приходним ордерам № 1767 від 28.12.2010, № 1683 від 09.12.2010, № 1646 від 02.12.2010, № 1677 від 02.12.2010, № 1645 від 03.12.2010, № 1755 від 24.12.2010, № 1683 від 15.12.2010, № 1762 від 24.12.2010, № 1684 від 15.12.2010, № 1687 від 15.12.2010, № 1701 від 17.12.2010, № 2776 від 15.12.2010, № 1708 від 17.12.2010, № 1757 від 23.12.2010, № 1756 від 23.12.2010, № 1734 від 22.12.2010, № 1736 від 22.12.2010, № 1741 від 22.12.2010, № 1761 від 24.12.2010, № 1703 від 17.12.2010, № 1738 від 22.12.2010, № 2814 від 22.12.2010, № 1742 від 17.12.2010, № 2796 від 17.12.2010, № 2756 від 09.12.2010.

Позивач у контрагента ТОВ «ПКФ «Піраміда» придбавав металопродукцію відповідно до рахунків фактур, податковим накладним, видатковим накладним, специфікаціям.

Оплата за вказаний товар була здійснена відповідно до наявним в матеріалах справи платіжних доручень. Вказаний товар було доставлено Позивачеві відповідно до товарно-транспортних накладних. Вказаний товар оприходовано відповідно приходним ордерам № 2780 від 16.12.2010, № 2781 від 16.12.2010, № 2821 від 23.12.2010, № 2801 від 20.12.2010, № 2798 від 20.12.2010, № 2787 від 16.12.2010, № 2759 від 09.12.2010, № 2746 від 07.12.2010.

Відповідно до п. 1.3. ст.. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом (пп. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Відповідно п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахова них (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення регламентований п.7.4, 7.5 с.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до пп. 7.7.1. вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже у разі, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”).

Таким чином, ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовязкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Отже, Законом України “Про податок на додану вартість” встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Крім того, відповідно до норми Закону України “Про податок на додану вартість”, учасники господарської операції повинні мати спеціальну податкову правосубєктність зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно матеріалам справи, як Позивач так і його контрагенти є платниками податку на додану вартість та що не заперечується Актом перевірки як Позивача так і органами ДПІ при перевірці контрагентів копії яких надані суду.

Крім того, відповідно даним перевірки контрагентів Позивача, вбачається, що вказані контрагенти відобразили в своїх податкових деклараціях суми податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Крім того, згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми), код форми, дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Тобто, лише порушення вимог щодо змісту та форми документу можуть позбавити його юридичної сили та доказовості. В Акті перевірки не вказано будь-яких претензій щодо порушення форми чи змісту видаткових та податкових накладних, рахунків та платіжних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій між Позивачем та вищезазначеними контрагентами.

Таким чином, враховуючи наявність у Позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України “Про податок на додану вартість” акт перевірки не містить та не надано таких доказів, суд погоджується з доводами Позивача, а позовні вимоги в цій частини підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дії Відповідача в частині визнання актом перевірки правочину нікчемним суд зазначає наступне.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772.

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку, оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (в подальшому Порядок) визначено, що акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення. До теперішнього часу податкове повідомлення-рішення не прийнято тоді як вийшли всі законні строки щодо його прийняття.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки ДПІ не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обовязковим до виконання, не тягне для позивача ніяких правових наслідків, в тому числі як висновки викладені в акті перевірки, а тому в частині позовних вимог щодо висновків акту щодо визнання правочинів такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону слід відмовити.

Обраний позивачем спосіб захисту прав, як визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) субєкта владних повноважень (п. 6 ч.4 ст.105 КАС України), може бути застосований лише у справах щодо спорів субєктів владних повноважень з приводу їх компетенції, у звязку з чим заявлені позовні вимоги про встановлення відсутності компетенції задоволенню не підлягають.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі Закону України «Про податок на додану вартість», керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя № 0000400801 від 01.07.2011, яким Підприємству з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» нараховане податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 632 273 грн. 75 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяА.В. Сіпака