Постанова № 18665219, 21.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 року 12:01                               Справа № 2а-0870/4688/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Сандиги В.М.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність №584 від 15.08.2011);

відповідача – ОСОБА_2 (довіреність №11211/10/10-013 від 05.08.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства виробничий комбінат «Тепло-водоканал», м. Енергодар

до Державної податкової інспекції у м. Енергодарі Запорізької області

про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення №0000871601 від 27.05.2011,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2011 Комунальне підприємство виробничий комбінат «Тепло-водоканал», м. Енергодар звернулося із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Енергодарі Запорізької області, в якій просить:

- визнати дії Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області щодо зміни призначення платежу, визначеного КП «ВК «Тепло-водоканал» (ЄДРПОУ 32400040) в платіжних дорученнях №3021 від 23.12.2010 №3030 від 24.12.2010 та №3080 ВІД 28.12.2010 та щодо направлення сум, перерахованих КП «ВК «Тепло-водоканал» (ЄДРПОУ 32400040) згідно платіжних доручень №3021 від 23.12.2010, №3030 від 24.12.2010 та №3080 від 28.12.2010 на погашення податкового боргу за інший податковий період – протиправними;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області №0000871601 від 27.05.2011 щодо нарахування штрафних санкцій на суму 12303 грн.;

- зобов’язати Державну податкову інспекцію в м. Енергодар внести зміни до особового рахунку Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло-водоканал» з платежу податок на додану вартість, шляхом: зарахування платежів з податку на додану вартість за листопад 2010 року за платіжними дорученнями №3021 від 23.12.2010 №3030 від 24.12.2010 та №3080 від 28.12.2010 на загальну суму 123030 грн., як сплату податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Позов мотивовано тим, що висновки акту №103/16-011/32400040 від 04.05.2011 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету» та висновки про допущення КП «ВК «Тепло-водоканал» порушень п. 57.1 ст. 57 ПК України вимогам діючого на період спірних відносин законодавства, зокрема п.7.7 ст. 7 ЗУ №2181, а також положення законодавства України, які регламентували виконання обов’язків щодо сплати податків, зборів, обов’язкових платежів не відповідає дійсності. Фактично податок на додану вартість в сумі 123030 грн. за листопад 2010 року підприємством було сплачено своєчасно як поточне зобов’язання в грудні 2010 року згідно платіжних доручень: №3021 від 23.12.2010 на суму 23000 грн., №3030 від 24.12.2010 на суму 67030 грн.; 3080 від 28.12.2010 на суму 33000 грн. Проте, суми поточних зобов’язань з податку на додану вартість, сплачені за вказаними платіжними дорученнями з платежу податок на додану вартість розподілені не за цільовим призначенням, визначеним у платіжних документах. Позивач вважає, що на період спірних відносин – грудень 2010 року у податкового органу були відсутні повноваження змінювати призначення платежу, який був визначений самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час сплати сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Ухвалою суду від 20 червня 2011 відкрито провадження у справі 2а-0870/4688/11, закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 07.76.2011.

Провадження у справі зупинялося до 02.08.2011, до 30.08.2011, до 21.09.2011.

У судовому засіданні 21.09.2011 представник позивач позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.

На підставі наказу №358 від 21.04.2011 «Про проведення невиїзної документальної перевірки КП «ВК «Тепло-водоканал» Державною податковою інспекцією у м. Енергодар Запорізької області проведена невиїзна документальна перевірка Комунального підприємства виробничий комбінат «Тепло-водоканал», м. Енергодар з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету з податку на додану вартість по строках: 28.05.2010, 31.05.2010, 30.06.2010, 30.07.2010, 30.08.2010, 30.09.2010, 01.11.2010, 08.11.2010 та 30.12.2010.

За наслідками перевірки складений акт №103/16-0011/32400040 від 04.05.2011.

Актом перевірки встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №275-VI, а саме КП «ВК «Тепло-водоканал» протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість по строках: 28.05.2010, 31.05.2010, 30.06.2010, 30.07.2010, 30.08.2010, 30.09.2010, 01.11.2010, 08.11.2010 та 30.12.2010.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Енергодарі Запорізької області винесено податкове повідомлення - рішення від 27.05.2011 №0000871601, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 12303 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив до бюджету наступні платежі:

-          платіжне доручення №3021 від 23.12.2010, сума сплати 23000 грн., призначення платежу – погашення податку на додану вартість за листопад 2010 року;

-          платіжне доручення №3030 від 24.12.2010, сума сплати 67030 грн., призначення платежу - погашення податку на додану вартість за листопад 2010 року;

-          платіжне доручення №3080 від 28.12.2010, сума сплати 33000 грн., призначення платежу - погашення податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Зазначені платежі Державна податкова інспекція у м. Енергодарі Запорізької області зарахувала на погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 1.2. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі –Закон № 2181), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання платника податків - це зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 вказаного Закону визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Проте, згідно з п.п.3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Зазначене свідчить про те, що податковий орган має право розподіляти лише суми, які надійшли та направлені на погашення податкового боргу, а не сплачені позивачем поточні податкові зобов’язання, а тому підстави для розподілу сплачених сум відсутні.

Слід додати, що згідно до п. 20.1 ст. 20, п. 21.1 ст. 21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками (п. 3.8 вищезазначеної Інструкції).

Отже, із наведених правових норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства належить виключно платнику.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків (вказаний закон був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Серед заходів відсутній такий, як зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, а відтак податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.

Підпунктом 7.7. ст.7 Закону № 2181, що визначає принцип рівності бюджетних інтересів, передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, ні вказана норма, ні в цілому Закон не визначає повноваження саме податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.

Отже, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верхового суду України у справах щодо застосування вказаної норми права у аналогічних правовідносинах (постанова ВСУ від 01.12.2009 р. у справі 21-1234 во 09; постанова у справі 21-1162во09, та інші), а також правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній Інформаційному листі адміністративним судам України від 20.07.10р. № 1112/11/13-10.

Зокрема, у постанові Верховного Суду України "Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення" № 21-1162во09 від 08.12.2009р. зазначено, що у податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу.

В зв’язку з викладеним, суд вважає, що Державною податковою інспекцією у м. Енергодарі Запорізької області, податкове повідомлення - рішення №0000871601 від 27.05.2011 винесено без врахування фактичних обставин і з порушенням діючого законодавства, та повинно бути визнано протиправним.

При вирішенні питання щодо зобов’язання відповідача внести зміни до карток особових рахунків позивача суд виходить з того, що відповідно до положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкові органи забезпечують облік платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Порядок ведення органами Державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету регламентується Інструкцією, затвердженою наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстрованої у Мін'юсті України 2 серпня 2005 року за № 843/11123 (Інструкція № 276).

Пунктами 1.4, 1.6 Інструкції № 276 передбачено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів та підтримання в актуальному стані автоматизованої інформаційної облікової системи.

Підпунктом 63.12. Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом. Підпунктом 74.2. цього Кодексу встановлено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

З огляду на вищевказане, внесення відомостей в до інформаційних баз даних є виключно функцією органів державної податкової служби, покладених на нею Конституцією України та Законами України (ЗУ «Про про рядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ).

Таким чином, суд не може брати на себе повноваження державної установи - Державної податкової інспекції у м. Енергодарі Запорізької області.

Відповідно до ч. статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково удові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

          Керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов – задовольнити частково.

2.          Визнати дії Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області щодо зміни призначення платежу, визначеного КП «ВК «Тепло-водоканал»» (ЄДРПОУ 32400040) в платіжних дорученнях №3021 від 23.12.2010, №3030 від 24.12.2010 та №3080 від 28.12.2010 та щодо направлення сум, перерахованих КП «ВК «Тепло-водоканал»» (ЄДРПОУ 32400040) згідно платіжних доручень №3021 від 23.12.2010, №3030 від 24.12.2010 та №3080 від 28.12.2010, на погашення податкового боргу за інший податковий період – протиправними.

3.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області №0000871601 від 27.05.2011 щодо нарахування штрафних санкцій на суму 12303 грн.

4.          В іншій частині позову – відмовити.

5.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства виробничий комбінат «Тепло-водоканал» (код ЄДРПОУ 32400040) судовий збір у розмірі 2,27 грн. (дві гривні 27 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.П. Авдєєв