Постанова № 18659561, 12.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"12" жовтня 2011 р. Справа № 5023/1468/11 Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМирошниченка С.В.,

суддівЄвсікова О.О.,

Хрипуна О.О.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.07.2011 р. (головуючий суддя Сіверін В.І., судді Терещенко О.І., Пелипенко Н.М.)

на рішенняГосподарського суду Харківської області від 17.05.2011 р. (суддя Добреля Н.С.)

у справі№ 5023/1468/11 Господарського суду Харківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний житлово-будівельний комплекс "Інтернаціоналіст-1"

простягнення заборгованості,

за участю представників

позивачаВолинський А.В.;

відповідачане з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Молодіжний житлово-будівельний комплекс "Інтернаціоналіст-1" 1.198.413,94 грн. заборгованості, посилаючись на те, що відповідач порушив умови договору фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р. –не виконав належним чином зобов’язання щодо лізингових платежів.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2011 р. у справі № 5023/1468/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2011 р., позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ МЖБК "Інтернаціоналіст-1" на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" непогашену вартість предмета лізингу за договором фінансового лізингу L937-07/07 від 26.07.2007 р. у розмірі 22.607,17 грн.; комісію Лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу у розмірі 452,14 грн.; відшкодування вартості предмета лізингу (курсової різниці) у розмірі 13.932,48 грн.; а також 369,91 грн. державного мита 7.28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій було невірно розтлумачено ч. 5 пп. 10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору).

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили наступне.

Між ТОВ "Райффазен Лізинг Аваль" (позивач у справі) та ТОВ МЖБК "Інтернаціоналіст - 1" (відповідач у справі) 26.07.2007 р. було укладено договір фінансового лізингу № L937-07/07, відповідно до умов якого позивач на підставі договору купівлі - продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації (додаток №2), а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Договір фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р. набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати Лізингооодержувачем авансового платежу і адміністративної комісії згідно Графіку і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором (п. 8.1. Договору).

Позивач виконав свій обов'язок щодо передачі предмету лізингу відповідачеві, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу (арк.с. 14), підписаним представниками обох сторін.

Згідно з п. 1.2 договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та не може менше одного року.

Пунктами 4.1 та 4.2 договору встановлено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця. Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.

Пунктами 4.2 та 4.3 договору встановлено, що авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, в розмірі 20 % від вартості предмета лізингу. Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду.

Згідно з загальними умовами фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) відповідач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в договорі електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв'язку.

Відповідно до п. 5.4 загальних умов фінансового лізингу відповідач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий відповідачу за актом приймання-передачі. Зазначені у графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Відповідно до п. 8.1.4 загальних умов відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі.

За твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором фінансового лізингу, у зв'язку з чим позивач у січні 2010 року звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007р., в розмірі 694.582,16 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.04.2011 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю МЖБК "Інтернаціоналіст - 1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффазен Лізинг Аваль" заборгованість за договором фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р. в розмірі 905.312,94 грн., з яких: 787.924,82 грн. основної заборгованості; 53.553,40 грн. пені; 15.092,32 грн. 3 % річних та 48.742,40 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.1.2 Договору Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у Ліизингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку, зокрема, у разі якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Згідно з п. 6.2 Договору фінансового лізингу у випадку настання зазначених у підпунктах 6.1.1-6.1.7 цього договору обставин Лізингодавець письмово повідомляє про це Лізингоодержувача з зазначенням строку для усунення таких порушень. Якщо Лізингоодержувач у встановлений Лізингодавцем строк не усуває вчинені порушення, Лізингодавець має право здійснити дії, зазначені у п. 6.1. Договору.

У зв'язку з порушенням з боку відповідача зобов'язань за Договором фінансового лізингу щодо повної та своєчасної сплати лізингових платежів та на підставі п. 6.2 Договору позивач 10.03.2010 р. звернувся до відповідача з листом №431-02/10 від 25.02.2010 р., в якому запропонував відповідачеві протягом трьох днів оплатити заборгованість, що обліковувалась за відповідачем, та повідомив, що в разі несплати вказаної заборгованості позивач відмовиться від договору фінансового лізингу та вимагатиме повернення предмета лізингу.

Відповідач вимог позивача, викладених у листі № 431-02/10 від 25.02.2010 р., не виконав, у зв'язку з чим позивач 10.03.2010 р. звернувся до відповідача з листом № 566-03/10 (арк.с. 24), в якому, посилаючись на п. 6.1 Договору та положення ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", повідомив про відмову від договору фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р. та про необхідність повернення відповідачем предмета лізингу.

Згідно з п. 10.2.1 Загальних умов фінансового лізингу до Договору він достроково припиняється у останній день місяця, в якому має місце направлення Лізингодавцем Лізингоодержувачу письмового повідомлення про прийняття Лізингодавцем рішення про дострокове припинення Договору з підставі, визначених розділом 6 Договору.

З огляду на наведене, враховуючи дотримання позивачем встановленого договором фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р. порядку щодо його дострокового розірвання, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вказаний договір припинився 31.03.2010 р., в останній день місяця, на підставі п. 10.2.1 Загальних умов фінансового лізингу до Договору.

Згідно з Актом державного виконавця від 30.03.2010 р. предмет лізингу за договором фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р. було повернуто Лізингодавцю (позивачеві) 30.03.2011 р.

Згідно з п. 10.3 Загальних умов фінансового лізингу до Договору фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р. у разі дострокового припинення Договору при настанні зазначених в пп. 10.2.1 цих Загальних умов обставин Лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, сплатити Лізингодавцю комісію Лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2 % від суми непогашеної вартості предмету лізингу, визначеної за правилами ч. 5 пп. 10.3.2 цих Загальних умов, а також суму непогашеної вартості предмету лізингу, зазначену в Графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення Договору та змінену за визначеними в п. 3 Графіку правилами.

Як зазначалось вище, договір фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р. було достроково розірвано 30.03.2011 р., що відповідає 32-му лізинговому періоду у Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору).

Згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору) сума, яка підлягає оплаті в якості погашення вартості предмету лізингу у 32-му періоді лізингу, складає 22.607,17 грн.

Позивач, заявляючи позовні вимоги про стягнення з відповідача суми непогашеної вартості предмета лізингу та комісії Лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2 % від суми непогашеної вартості предмету лізингу, посилається на п. 10.3 Загальних умов фінансового лізингу до Договору фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р., при цьому непогашена вартість, за розрахунками позивача складає 672.777,78 грн., що розрахована як непогашена вартість предмету лізингу з 32-го періоду лізингу по 60-й період лізингу (згідно з Графіком платежів –Додатком № 1 до Договору). Комісія Лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2 % від суми непогашеної вартості предмету лізингу розрахована позивачем, виходячи з того, що вартість предмета лізингу складає 1.170.326,11 грн.

Сума вартості предмета лізингу, за даними позивача, складається з невідшкодованої вартості предмету лізингу з 32-го періоду лізингу по 60-й період лізингу (згідно з Графіком платежів –Додатком № 1 до Договору) у сумі 672.777,78 грн. та з курсової різниці, нарахованої згідно з п. п. 6.1, 6.3 Загальних умов до договору фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р. у сумі 497.548,83 грн.

Проте, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з укладеним між сторонами договором фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р., загальними умовами фінансового лізингу, а також Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору) Лізингоодержувач (відповідач) зобов'язаний сплатити суму непогашеної вартості предмету лізингу, зазначену в Графіку для 32-го періоду лізингу (періоду, в якому мало місце дострокове розірвання Договору), що складає 22.607,17 грн., а комісія Лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2 %, повинна розраховуватися від 22.607,17 грн. (суми непогашеної вартості предмета лізингу, визначеної за правилами ч. 5 пп. 10.3.2 Загальних умов), що складає 452,14 грн.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 статті 806 Цивільного кодексу України та Договору до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає такими, що відповідають умовам укладеного договору фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р., Загальним умовам фінансового лізингу, а також Графіку платежів (Додаток №1 до Договору) нарахування позивача щодо стягнення з відповідача суми непогашеної вартості предмета лізингу у розмірі 22.607,17 грн. та комісії Лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 452,14 грн.

Колегія суддів не приймає посилань позивача на порушення судами попередніх інстанцій ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", оскільки ані Закон, ані Договір (пп. 10.3.2) не містять правил про обов’язок лізингоотримувача виплатити чи в інший спосіб компенсувати лізингодавцю весь залишок вартості предмета лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу.

Позивач також просить стягнути з відповідача 497.548,33 грн. відшкодування вартості предмету лізингу (курсової різниці), нарахованої згідно з п. 6.1, 6.3 Загальних умов до договору фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р.

У Графіку лізингових платежів (додаток №1 до договору№L937-07/07 від 26 липня 2007 р.) сторони домовились, що коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами пунктів 6.1.1-6.1.5 загальних умов.

Відповідно до п. 6.1 загальних умов позивач має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

6.1.1. У випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки USD LIBOR на період 1 місяць, розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.

6.1.2. У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності позивача, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням позивачем своїх обов'язків за договором.

6.1.3. У разі перевищення розміру комісії позивача за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення.

6.1.4. Оскільки для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту - долари США, то у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого Національним банком України, курсу гривні до доларів США по відношенню до визначеного в п.2 Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до доларів США.

Відповідно до п. 6.2 Загальних умов змінений за правилами п. 6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку позивача та підлягає сплаті відповідачем у безспірному порядку.

Таким чином, у випадку зміни встановленого Національним банком України курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування на період 1 місяць відбувається зміна розміру визначених у графіку лізингових платежів.

З огляду на здійснений позивачем розрахунок відшкодування вартості предмето лізингу (курсової різниці), нарахованої згідно п. п. 6.1, 6.3 Загальних умов до договору фінансового лізингу № L937-07/07 від 26.07.2007 р. у сумі 497.548,33 грн., вбачається, що його здійснено виходячи з того, що непогашена вартість предмета лізингу складає 672.777,78 грн. (з 32-го періоду лізингу по 60-й період лізингу (згідно з Графіком платежів –Додатком № 1 до Договору).

Враховуючи те, що правомірним нарахуванням позивача щодо стягнення з відповідача суми непогашеної вартості предмета лізингу суди попередніх інстанцій обгрунтовано визнали суму у розмірі 22607,17 грн., нарахування відшкодування вартості предмета лізингу (курсової різниці) є правомірним та обґрунтованим частково, а саме в сумі 13.932,48 грн.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки господарських судів попередніх інстанцій ґрунтуються на доказах, наведених в оскаржуваних рішенні та постанові, і відповідають положенням чинного законодавства, а посилання скаржника на положення законодавства у сфері оподаткування їх не спростовують.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2011 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2011 р. у справі № 5023/1468/11 –без змін.

Головуючий суддяС.В. Мирошниченко

судді О.О. Євсіков О.О. Хрипун