Постанова № 18659558, 12.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"12" жовтня 2011 р. Справа № 5015/1505/11 Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМирошниченка С.В.,

суддівЄвсікова О.О.,

Хрипуна О.О.,

розглянувши

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 р. (головуючий суддя: Якімець Г.Г., судді: Хабіб М.І, ЮрченкоЯ.О.)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 16.05.2011 р. (суддя: Левицька Н.Г.)

у справі№ 5015/1505/11 Господарського суду Львівської області

за позовомПриватного підприємства "Ірома"

доПублічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"

проусунення порушень прав власника,

за участю представників

позивачаВиборнов О.А.;

відповідачаЗадорожна Л.М.; В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.05.2011 р. у справі № 5015/1505/11, залишеним без змін Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 р., позов ПП «Ірома»задоволено: зобов'язано ПАТ «Західінкомбанк»звільнити приміщення першого поверху адміністративного будинку № 11 по вул. Шолом Алейхема в м. Львові площею 465,4 кв.м.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, зокрема ст. 387 ЦК України та п. 4 ч. 3 ст. 104 ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили наступне.

На підставі договору купівлі-продажу № 67-03/4 від 08.04.2003 р., зареєстрованого на Львівській філії товарної біржі «Західно-Українська біржа нерухомості»та відповідно до акту приймання-передачі від 09.04.2003 р. МП «Інкомсервіс» (правонаступником якого є ПП «Ірома») набуло право власності на адміністративний будинок загальною площею 1.794,2 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шолом Алейхема, 11. Право власності позивача на вказаний будинок 08.07.2003 р. зареєстровано у Львівському обласному державному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки за реєстраційним номером 1774095, про що в книзі 1 зроблено запис за № 738.

Між МП «Інкомсервіс»(правонаступником якого є Приватне підприємство «Ірома», за текстом договору –орендодавець) та ТзОВ КБ «Західінкомбанк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк», за текстом договору –орендар) в особі керуючого Львівською філією КБ «Західінкомбанк»01.04.2009 р. укладено договір оренди об'єкта нерухомості, відповідно до умов якого, а саме п. 1.1 в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар прийняти у тимчасове користування частину нежилого адміністративного будинку (надалі іменується «об'єкт оренди»). Майно, що надається в оренду, належить орендодавцю. Пунктами 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3 договору встановлено, що об'єкт являє собою нежиле приміщення на першому поверсі адміністративного будинку. План приміщення додається до договору оренди (додаток № 1). Адреса: м. Львів, вул. Шолом Алейхема, 11. Розмір площі, що орендується - 465,4 кв.м.

Розмір орендної плати згідно з п. 5.1 договору складає 126,25 грн. за 1 кв.м. на місяць, що з розрахунку на 465,4 кв.м. складало 58.756,75 грн. на місяць.

Відповідно до п. 4.1 договору строк оренди складає 32 місяці з дати приймання орендарем об'єкта оренди за актом прийому-передачі.

Сторонами 01.04.2009 р. підписано акт прийому-передачі, на підставі якого ПП «Інкомсервіс»(правонаступник якого ПП «Ірома») передав, а ТзОВ КБ «Західінкомбанк»(правонаступник якого ПАТ «Західінкомбанк») прийняв відповідно до умов договору оренди об'єкта нерухомості від 01.04.2009 р. об'єкт оренди.

Судом встановлено, що згідно з додатком до договору від 15.05.2009 р. розмір орендної плати починаючи з 01.05.2009 р. знижено до 100 грн. за 1 кв.м. на місяць, у зв'язку з чим місячна орендна плата за весь об'єкт оренди склала 46.540,00 грн. Вказаний розмір орендної плати діяв до 01.02.2010 р.

Відповідач 16.02.2010 р. звернувся до ПП «Ірома»з листом вих. № 70 про зменшення розміру орендної плати, зазначаючи при цьому, що у зв'язку з фінансовою кризою середній розмір орендної плати в м. Львові знизився до 60-70 грн. за 1 кв. м на місяць. В разі задоволення клопотання про зменшення розміру орендної плати відповідач гарантував регулярне щомісячне проведення її оплати. Сторони 01.03.2010 р. додатком до договору оренди від 01.04.2009 р. внесли зміни до п. 5.1. останнього, згідно з яким починаючи з 01.03.2010 р. розмір орендної плати за 1 м.кв. встановлено в сумі 60 грн. у місяць або 27.924,00 грн. за все орендоване приміщення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.1 договору оренди від 01.04.2009 р. встановлено, що орендна плата щомісячно перераховується на рахунок орендодавця (позивача) не пізніше 5-го числа поточного місяця, на підставі рахунку орендодавця.

Проте відповідач зобов'язання щодо сплати орендної плати належним чином не виконував, станом на 01.07.2010 р. заборгованість по орендній платі відповідача перед позивачем становила 629.585,85 грн., з яких 617.236,75 грн. - основний борг та 12.349,10 грн. - передбачене договором нарахування на прострочені платежі 3% річних від суми заборгованості в разі порушення строків розрахунків.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 09.11.2010 р. у справі №05/148-42, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.01.2011 р., стягнуто з відповідача на користь позивача суму 617.236,75 грн., що становить заборгованість по орендній платі за орендовані приміщення по вул. Шолома Алейхема, 11 у м. Львові за період з 01.04.2009 р. по 01.07.2010 р. та 3 % річних в сумі 12.349,10 грн. Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2011 р. вказані рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду залишені без змін.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Статтею 82 ЦК України та пп. "б" п. 11.2 договору оренди від 01.04.2009р. передбачене право орендодавця (позивача) дострокового розірвати договір у разі несплати орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд. Позивачем 30.07.2010 р. вручено відповідачу повідомлення про відмову від договору оренди (арк. справи 21), в якому містилась вимога в 10-денний строк звільнити займані останнім приміщення. На вказаному повідомленні наявна відмітка про прийняття та реєстрацію його ПАТ «Західінкомбанк». Проте вказане повідомлення залишене відповідачем без виконання.

Таким чином, посилання скаржника на правомірне користування спірним приміщенням колегією суддів до уваги не береться.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач продовжує користуватись нежитловим приміщенням по вул. Шолом Алейхема, 11 у м. Львові без достатніх правових підстав та не виконує вимог позивача щодо звільнення приміщення, чим перешкоджає позивачу у здійсненні ним своїх прав щодо користування і розпорядження приміщенням, належним йому на праві власності.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст.ст. 317, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном на його власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на встановлені місцевим та апеляційним судами обставини справи, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задоволені судами попередній інстанцій.

При цьому посилання скаржника на п. 4 ч. 2 ст. 104 ГПК України, згідно з яким порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.

Рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2011 р. у справі №5015/1505/11, що міститься у матеріалах справи (а.с. 55-58), підписано суддею Н.Г. Левицькою відповідно до вимог ГПК України. У свою чергу та обставина, що скаржнику, як він стверджує, було направлено копію вказаного рішення без підпису головуючого судді, не підтверджується жодними доказами та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки господарських судів попередніх інстанцій ґрунтуються на доказах, наведених в оскаржуваних рішенні та постанові, і відповідають положенням чинного законодавства.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" залишити без задоволення а рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2011 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 р. № 5015/1505/11 –без змін.

Головуючий суддяС.В. Мирошниченко суддіО.О. Євсіков О.О. Хрипун