Ухвала суду № 18630818, 21.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"21" вересня 2011 р. м. КиївК-3979/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

за участю секретаря Андрюхіної І.М.

представників сторін:

позивача:ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду м.Севастополя від 12.12.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.02.2008

у справі №20-4/326

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінарт»

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя Автономної Республіки Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м.Севастополя від 12.12.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.02.2008, позов задоволено повністю. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя №0000112301/0 від 19.04.2007, №0000112301/1 від 19.06.2007, №0000112301/2 від 22.08.2007 про донарахування податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 99764,00 грн. та донарахування штрафних санкцій в розмірі 19952,80 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2006, за результатами якої складено акт від 11.04.2007 №55/23-129/19449122/21.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.3.1 ст.3, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8, п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№349-ІУ від 24.12.2002 із змінами та доповненнями, п.1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 01.07.2004 №1957, які призвели до заниження податку на прибуток підприємств у 2006 році на 99764,00 грн.

Підставою для таких висновків стало те, що позивачем було придбано у ТОВ «Рибопереробний завод «Казачя»адміністративно-виробничо-побутовий корпус та споруди за договором купівлі-продажу №б/н від 06.08.2004, який нотаріально посвідчений, обєкти передані за актом приймання передачі від 09.08.2004, поставлені позивачем на баланс та амортизувались за ставками 2% для 1 групи основних фондів, а також позивачем застосовано норми амортизаційних відрахувань в розмірі 6% для 3 групи основних фондів (судна 60-80 р.р. будування, обладнання) та їх поліпшення, які встановлені пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 01.07.2004 № 1957.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112301/0 від 19.04.2007, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 119716,80 грн., у т.ч. за основним платежем 99764,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 19952,80 грн.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обєктом оподаткування є прибуток, який визначаться шляхом зменшення шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в розмірі передбаченому пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік2 від 27.11.2003 №1344 і Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 01.07.2004 № 1957 установлено порядок нарахування податкової амортизації витрат на придбання та виготовлення основних фондів залежно від року, в якому такі витрати понесено.

Зокрема, пунктом 1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 01.07.2004 № 1957, визначено, що норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 01.01.2004 у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що п. 1 розділу II Перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 01.07.2004 № 1957 для цілей податкового обліку платників податку зобов'язано вести окремий облік витрат, пов'язаних із придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 року. При цьому зазначений Закон не передбачає подальшого поділу чи розмежування таких витрат залежно від того, чи були такі основні фонди новими.

Таким чином, платник податку на прибуток після 01.01.2004 для нарахування амортизації веде окремий податковий облік основних фондів, витрати на придбання яких здійснено до 01.01.2004 та після 01.01.2004, іншого поділу з метою нарахування амортизації після 01.01.2004 чинне законодавство не передбачає.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірне застосування позивачем нових норм амортизації до витрат на придбання та поліпшення основних фондів, що здійснені ним після 01.01.2004, та відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м.Севастополя від 12.12.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.02.2008 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров

Суддя Л.В. Ланченко