Ухвала суду № 18630803, 21.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"21" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-6491/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

          Федорова М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.10.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2008

у справі № 2-а-605/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробниче підприємство «Ітема»

до Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

третя особа Головне управління державного казначейства України у Рівненській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

                                                   ВСТАНОВИВ:          

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.10.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2008, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дубровицькому районі №0000152340/0 від 23.03.2007 про донарахування ТОВ «ТВП «Ітема»податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 582100 грн. основного платежу та 291050 грн. штрафної санкції.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, за наслідками якої складено акт №24-23/33166936 від 14.03.2007.

За висновками акта перевірки позивачем порушено пп.7.2.1, 7.2.6, п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки формування податкового кредиту здійснено на підставі податкових накладних, у яких вказано кількість поставленої продукції та номенклатури товару, що не співпадає з даними видаткових накладних.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152340/0 від 23.03.2007, яким ТОВ «ТВП «Ітема»визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 582100 грн. основного платежу та 291050 грн. штрафної санкції.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що матеріалами справи підтверджено придбання позивачем у ПП «ТД «Імпекс Плюс» за договором купівлі-продажу №061053/003 від 01.01.2006 автомобілів виробництва «Автоваз», які були оплачені, а сума податку на додану вартість в розмірі 582100 грн. включена до складу податкового кредиту відповідних періодів на підставі виданих продавцем податкових накладних, що відповідає встановленому Законом України «Про податок на додану вартість»порядку формування податкового кредиту.

Довідкою ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова від 03.03.2007 №972/23-104/33092575 за результатами зустрічної перевірки, підтверджено включення продавцем до складу податкових зобов’язань суми податку на додану вартість сплаченого позивачем в ціні товару за спірними операціями, а також його перерахування до бюджету.

Єдиною підставою для позбавлення права платника на включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», є не підтвердження суми сплаченого (нарахованого) податку податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Абзацом другим цього підпункту передбачено у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що незначні недоліки в оформленні податкової накладної не роблять її недійсною та не можуть бути підставою для позбавлення платника права на формування податкового кредиту, за підтвердження здійснення господарської операції та розміру податкового кредиту іншими первинними документами.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16.10.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2008 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров

Суддя Л.В. Ланченко