Ухвала суду № 18630806, 21.09.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"21" вересня 2011 р.                               м. Київ                                        К-3420/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

          Федорова М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції у Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2008

у справі №2-23/11035-2007А

за позовом Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкой»

до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції у Автономній Республіці Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

                                                   ВСТАНОВИВ:          

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2008, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ Автономної Республіки Крим №0000671530/0 від 22.06.2007 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 15551,43 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.                     

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань сплати податку на додану вартість за період з 04.01.2007 по 29.05.2007, за результатами якої складено акт від 20.06.2007 №655/15-2/03348100.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000671530/0 від 22.06.2007 про застосування на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафних санкцій в сумі 16976,42 грн. (50% від 33952,73 грн.), за затримку на 145 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Податкове повідомлення-рішення оскаржується в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 15551,43 грн.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З огляду на викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій, що позивач здійснивши своєчасну оплату на підставі платіжних доручень поточних зобов’язань з податку на додану вартість по декларації за листопад 2006 року в розмірі 52000 грн., виконав свої зобов’язання по сплаті цього податку за визначений ним період, що виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами»визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і які не передбачають можливості зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов’язання.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції у Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2008 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров

Суддя Л.В. Ланченко