Ухвала суду № 18628748, 19.09.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15899/10/12/0170

19.09.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Єланської О.Е. , Горошко Н.П. секретар судового засіданняРузова А.О.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 14.04.11 по справі №2а-15899/10/12/0170

за позовом Приватного підприємства "Габарит-груп" (вул. М.Жукова, 25, кв.11,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95035)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.11 адміністративний позов - задоволено.

Визнані противоправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 18.06.2010 р.,01.09.2010 р., 23.09.10 р., 03.12.2010 року.

Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.11, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін у судове засідання не зявилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками відповідача було проведено планову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.06.08р. по 31.03.10р., за результатами якої 17.06.10р. було складено Акт №9191/23-2.

Відповідно до висновків акту було зафіксовано порушення, у тому числі, п.п. 7.2.3 п. 7.2., 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»що призвело до заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість за травень 2009 року у сумі 66000,00грн.

Під час перевірки було встановлено, що по наданим на перевірку документам встановлена наявність факсимільної копії податкової накладної №320 від 31.05.09р. від ПП «БУД-ТІС», ЄДРПОУ 36165420, м. Сімферополь. Оригінал податкової накладної на момент перевірки відсутній (а.с. 10-16).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0021372301/0 від 18.06.10р., згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 66000,00грн. та штрафних санкцій у сумі 33000,00грн., із встановленням граничного терміну сплати податкового зобовязання (а.с.6).

У звязку з несплатою у встановлений термін податкової заборгованості, відповідач, 01.09.10р. прийняв податкове повідомлення-рішення №0021372301/1, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 66000,00грн. та штрафних санкцій у сумі 33000,00грн., із встановленням граничного терміну сплати податкового зобовязання (а.с. 7).

Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач оскаржив їх у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, ДПА в АР Крим та ДПА України.

Скарги позивача до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим та до ДПА в АР Крим залишені без задоволення.

Рішенням ДПА України від 28.10.10р. №10463/6/25-0115 продовжений строк розгляду скарги до 25.11.10р. (а.с. 17).

За результатами адміністративного оскарження 23.09.10р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0021372301/2, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 66000,00грн. та штрафних санкцій у сумі 33000,00грн., із встановленням граничного терміну сплати податкового зобовязання (а.с. 8), а також 03.12.10р. податкове повідомлення-рішення №0021372301/3, згідно з яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 66000,00грн. та штрафних санкцій у сумі 33000,00грн., із встановленням граничного терміну сплати податкового зобовязання (а.с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи та зафіксовано в акті перевірки від 17.06.10р. №9191/23-2, проведення планової виїзної перевірки позивача посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проводилось за адресою: м. Сімферополь, вул. Глинки, 57/Ж.Дерюгіної, 2А (місцезнаходження керівних органів підприємства на момент її проведення), тоді як юридичною адресою позивача, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, є м. Сімферополь, вул. М. Жукова, 25, кв. 11.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобовязання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

В акті перевірки від 17.06.10р. №9191/23-2 відповідачем було зазначено, що ПП «ГАБАРИТ-ГРУП»завищені задекларовані показники у рядку 10.1 Б Декларації «підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»у сумі 66000,00грн., у тому числі у травні 2009 року у сумі 66000,00грн.

Підпунктами 4.5.1., 4.5.2, пунктом 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; або отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; або отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (ч.5 п.п.7.2.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На час виписки податкової накладної та отримання зазначеної податкової накладної позивач є платником податку на додану вартість.

Таким чином, відсутні законодавчо визначені обставини, які б були підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 66000,00грн. та відповідно штрафних(фінансових) санкцій) в сумі 33000,00грн.

За таких обставин, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції щодо неправомірного визначеного податкового зобов'язання відповідачем в податкових повідомленнях-рішеннях №0021372301/0 від 18.06.10р., №0021372301/1 від 01.09.10р, №0021372301/2 23.09.10р., №0021372301/3 від 03.12.10р. ДПІ в м.Сімферополі АР Крим на загальну суму 99000,00грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.04.11р. по справі № 2а-15899/10/12/0170 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.04.11р. по справі № 2а-15899/10/12/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 вересня 2011 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис О.Е.Єланська підпис Н.П.Горошко З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва