Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-8036/10/5/0170
03.10.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіСанакоєвої М.А.,
суддів Горошко Н.П. , Єланської О.Е. секретар судового засіданняРузова А.О.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 30.03.11 по справі №2а-8036/10/5/0170
за позовом Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" (вул. Московське шосе, 9-й км, Аграрне, Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95492)
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.03.11 адміністративний позов - задоволено.
Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.03.11, прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін у судове засідання не зявилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача 31.03.2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Сімферопольський виноробний завод»(ЄДРПОУ 05414657) з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету.
За результатами перевірки складено акт № 112/40-1/05414657 від 31.03.2010 року (а.с.10), в якому зафіксовано порушення позивачем п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми акцизного збору (код бюджетної класифікації 14020300), а саме: по деклараціям від 12.02.2010 року № 9000170619, № 9000170620, № 9000170621, № 9000170622, граничний строк сплати визначених в них податкових зобовязань у розмірі 2328239,00 грн. настав 11.02.2010 року, фактично сплачено платіжними дорученнями від 15.02.2010 року № 200 на суму 50000,00 грн. та від 16.02.2010 року № 211 на суму 20000,00 грн. Таким чином, кількість днів затримки сплати узгодженого податкового зобовязання становить 4.
На підставі акту перевірки № 112/40-1/05414657 від 31.03.2010 року відповідачем 07.05.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000594001/0 про застосування до позивача на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобовязання 232823,0 грн. (а.с.9).
В статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 15.06.1991 року № 1251-ХІІ (далі Закон № 1251) було наведено перелік загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). До вказаного переліку було включено, зокрема акцизний збір, особливості оподаткування якого було передбачено Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 18-92 «Про акцизний збір»(далі Декрет № 18-92).
Статтею 6 Декрету № 18-92 встановлено, що суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками.
Акцизний збір сплачується до бюджету у строки, визначені відповідним законом. Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору.
Відповідно до п.п.4.1 п. 4 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 111 від 19.03.2001 року (далі Наказ № 111), платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору.
Згідно із ст. 7 Декрету № 18-92 платники акцизного збору (крім платників, визначених у пункті «д»статті 2 цього Декрету), а також податкові агенти несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність стягнення та сплати акцизного збору до бюджету відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181)платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Пунктом 5.1. ст. 5 Закону № 2181 визначалось, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Відповідно до п. 4.4 Наказу № 111 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: надіслати уточнюючий Розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого Розрахунку.
Якщо після подачі Розрахунку за звітний період платник акцизного збору подає новий Розрахунок з виправленими показниками (уточнюючий Розрахунок) до закінчення граничного строку подання Розрахунку за такий самий звітний період, то штраф, визначений у цьому пункті, не застосовується.
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.
До уточнюючого Розрахунку додається довідка про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкове зобов'язання звітного періоду внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. Форма довідки визначена в додатку 6 до цього Положення. До кожного уточнюючого Розрахунку подається окрема довідка.
Як вбачається з матеріалів справи 11.02.2010 року в порядку податкової звітності позивачем до податкового органу були надані розрахунки сум акцизного збору за період з вересня по грудень 2009 року на загальну суму 2109856,73 грн., а саме: за вересень 2009 року в сумі 692888,63 грн. (а.с.12-13), за жовтень 2009 року в сумі 237585,11 грн. (а.с.16-17), за листопад 2009 року в сумі 449526,28 грн. (а.с.20-21), за грудень 2009 року в сумі 729856,71 грн. (а.с.24-25).
В подальшому, позивачем у звязку з самостійним виявленням помилок у попередніх звітних періодах до податкового органу було надано уточнюючи розрахунки суми акцизного збору, оформлені відповідними довідками: довідкою до розрахунку за вересень 2009 року визначено суму акцизного збору у розмірі 692888,63 грн. та штраф у розмірі 34644,43 грн. (а.с.15); довідкою до розрахунку за жовтень 2009 року визначено суму акцизного збору у розмірі 229002,27 грн. та штраф у розмірі 11450,11 грн.(а.с.19); довідкою до розрахунку за листопад 2009 року визначено суму акцизного збору у розмірі 441756,28 грн. та штраф у розмірі 22087,81 грн. (а.с.23); довідкою до розрахунку за грудень 2009 року визначено суму акцизного збору у розмірі 656437,56 грн. та штраф у розмірі 32821,88 грн. (а.с.27).
Таким чином, відповідно до наданих довідок (уточнюючих розрахунків) загальна сума самостійно задекларованих позивачем зобовязань з акцизного збору за період з вересня по грудень 2009 року становить 2121088,98 грн., з них 101044,23 грн. штрафу.
В той час як відповідачем в акті перевірки № 112/40-1/05414657 від 31.03.2010 року було зазначено суму боргу позивача за вказаний період у розмірі 2328239,17 грн.
За висновком податкового органу, зафіксованому в цьому ж акті перевірки, сума податкового боргу з акцизного збору у розмірі 2328239,17 грн. сплачена позивачем з порушенням граничного строку на 4 дні, зокрема платіжними дорученнями від 15.02.2010 року № 200 на суму 50000,00 грн. та від 16.02.2010 року № 211 на суму 20000,00 грн.
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Тобто розмір штрафних санкцій визначається податковим органом у відсотковому відношенні від погашеної з порушенням граничного строку суми податкового боргу.
Згідно з п.п.7.1.1. п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Таким чином, зменшення податкового зобовязання у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок та надання відповідного уточнюючого розрахунку не є погашенням податкового боргу в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки не відноситься до джерел самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу, передбачених п.п.7.1.1. п. 7.1 ст. 7 цього Закону.
Вивчивши документи, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано зменшення податкового зобовязання з акцизного збору за період з вересня по грудень 2009 року визначено як погашення податкового боргу, що свідчить про відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 7 цього Закону, адже відповідно до вказаної норми штрафні санкції за прострочення сплати податкових зобовязань розраховуються від погашеної суми боргу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.03.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.03.11р. по справі № 2а-8036/10/5/0170- залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.03.11р. по справі № 2а-8036/10/5/0170 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 жовтня 2011 р.
Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва
Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.Е.Єланська З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва
Судове рішення № 18628720, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.10.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-8036/10/5/0170. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: