Ухвала суду № 18628331, 06.09.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 р. Справа № 67892/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого Довгополова О.М.,

суддів: Святецького В.В., Глушка І.В.,

при секретарі судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Львівське» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

У липні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив визнати нечинними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0003351550/0 від 17.04.2009 року та № 0003351550/1 від 09 липня 2009 року, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 322192,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 16109,60 грн. Вимоги обґрунтовані порушенням норми Законів України «Про державну податкову службу в Україні» та «Про податок на додану вартість», Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, відмовивши у задоволенні позову. Вимоги обґрунтовані неправильним застосуванням п. 1.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, враховуючи наступне.

За результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, поданої позивачем за квітень і травень 2008 року, установлено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», унаслідок чого підприємством завищено податковий кредит на суму 368166,00 грн., зокрема, за червень 2008 року - на суму 143304,89 грн., за липень 2008 року - на суму 244861,23 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань у червні 2008 року - на суму 97253,00 грн., у липні 2008 року - на суму 224939,00 грн.

У додатку № 1 до акту перевірки наведено розрахунок штрафу у розмірі 5 % суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в сумі 16109,60 грн. відповідно до п.п 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На підставі наведеного відповідачем складено акт від 08.04.2009 року за № 351/150/20789952 та прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0003351550/0 від 17.04.2009 року, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 338301,00,60 грн., з яких 322192,00 грн. - основний платіж та 16109,60 грн. штрафні (фінансові) санкції. Унаслідок апеляційного узгодження згідно з рішенням відповідача від 03.07.2009 року № 8143/10/23-025 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0003351550/0 від 17.04.2009 року - без змін; при цьому відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003351550/1 від 09 липня 2009 року на таку саму суму податкового зобов'язання із зазначеного податку.

Приводом для такого висновку послужили дані, одержані електронним листом № 2529/7/23-241/73 від 24.02.2009 року, з яким надійшла інформаційна довідка по ТОВ «Компанія Укргазпостач», відповідно до яких «Компанія «Укргазпостач», яке знаходиться на обліку в ДПІ у м. Полтава, містить ознаки фіктивності, за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, місцезнаходження директора невідоме. За період, в якому виявлено розбіжність, підприємство прозвітувало про відсутність діяльності. Суми податку на додану вартість, відповідно до податкових накладних, не сплачені до державного бюджету.

Відповідач вважає нікчемним договір № 24/08-01 від 24.12.2007 року, оскільки такий завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, направлений на ухилення від сплати податків, оскільки ТОВ «Компанія «Укргазпостач» виписувало та видавало податкові накладні ТОВ «АПП «Львівське» у квітні, травні 2008 року і при цьому звітувало про відсутність діяльності, тобто учиняло умисні дії, направлені на ухилення від сплати податків.

З такими висновками відповідача обґрунтовано не погодився суд першої інстанції з огляду на таке.

Установлено, що 24.12.2007 року між позивачем (споживач) та ТОВ «Компанія «Укргазпостач» (постачальник) укладено договір № 24/08-01 на постачання природного газу (далі - договір № 24/08-01), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачеві у 2008 році природний газ з ресурсів ЗАТ «Укргазпостач», а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Договором визначено щомісячний обсяг постачання, зокрема у квітні - 690 тис. куб. м., а у травні - 710 тис. куб. м.

На виконання зазначеного договору згідно з актом приймання-передачі вартісних показників природного газу від 30.04.2008 року № 0000000187 ТОВ «Компанія «Укргазпостач» - передало, а позивач - прийняв у квітні 2008 року природний газ в обсязі 700,582 тис. куб. м. на суму 654834,00 грн., в т.ч. ПДВ - 143304,89 грн. Відповідно до акту приймання-передачі вартісних показників природного газу від 31.05.2008 року № 0000000187 ТОВ «Компанія «Укргазпостач» - передало, а позивач - прийняв у травні 2008 року природний газ в обсязі 738.408 тис. куб. м. на суму 690189,96 грн., в т.ч. ПДВ 163954,64 грн.

Постачальник видав позивачеві податкові накладні від 30.04.2008 року № 216 та 31.05.2008 року № 53, суми податку на додану вартість згідно з якими включені позивачем до податкового кредиту податкових декларацій з цього податку відповідно за червень та липень 2008 року.

Щодо доводів відповідача про нікчемність договору № 24/08-01 - судом першої інстанції правильно взято до уваги, що зазначений договір містить необхідні умови та підписаний сторонами, наявні підписані сторонами акти передачі газу, податкові накладні, розрахункові документи, що свідчить про реальне виконання договірних зобов'язань. Невикористання газу у власній господарській діяльності позивача відповідачем не доведено.

Відповідно до частини 1 статті 207 ГК України господарське зобовязання, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемний. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (договору, угоди, господарського зобовязання) недійсним судовому розгляду не підлягають. Таким чином, постанова суду першої інстанції в частині відмови у позові про визнання недійсним господарського зобовязання підлягає скасуванню, а провадження в справі у цій частині закриттю.

Аналіз частини 1 статті 208 ГК України свідчить, що передбачені нею санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. При цьому в будь-якому випадку для застосування зазначених санкцій необхідно встановити наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, хоча б у однієї сторони угоди.

Проте обставини, на які посилається податковий орган, не підтверджують, що укладаючи та виконуючи договір поставки, будь-яка із сторін договору діяла з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Наведене спростовує викладені в акті перевірки висновки відповідача про учинені позивачем порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», які носять похідний стосовно висновку про нікчемність правочину характер.

Водночас слід зазначити, що невиконання контрагентом позивача - ТОВ «Компанія «Укргазпостач» свого обовязку зі сплати податку на додану вартість не впливає на право позивача на формування податкового кредиту за умови надання під час проведення перевірки складених відповідно до закону податкових накладних, підтверджуючих сплату у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість; при цьому протилежного відповідачем не доведено.

Таким чином, визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість є безпідставним у звязку з чим визнання нечинними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень є законним та обґрунтованим.

Правильність і повнота встановлених судом першої інстанції обставин справи з правильним застосуванням норм процесуального права є підставою для залишення постанови суду без змін.

Доводи відповідача висновків суду не спростовують, що має наслідком залишення його скарги без задоволення.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205 ч. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року у справі № 2-а-4402/09 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: І.В. Глушко

В.В. Святецький

Повний текст рішення виготовлено 09.09.2011 року.