Ухвала суду № 18628299, 04.10.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 р. Справа № 3380/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 року у справі за позовом ДПІ у м. Рівне до ТзОВ «Агрозахідтехніка», ТзоВ «Лайкост» про стягнення коштів,

встановила:

У червні 2009 року ДПІ у м. Рівне звернулося з позовом до ТзОВ «Агрозахідтехніка», ТзоВ «Лайкост» про стягнення коштів.

Позивач вказував, що ДПІ у м. Рівне проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Агрозахідтехніка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.02.2006 року по 30.09.2008 року.

За результатами перевірки було складено акт «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Агрозахідтехніка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.02.2006 року по 30.09.2008 року за №259/23-100/34112487 від 13.03.2009 року.

Перевіркою встановлено, що за перевіряє мий період ТзОВ «Агрозахідтехніка» проводило взаєморозрахунок із ПП «Лайкост», на предмет купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей.

Вважаючи, що відповідачем порушено вимоги ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, та порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, у звязку із чим є нікчемним, позивач звернувся до суду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржила ДПІ у м. Рівне. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи доводи апеляційної скарги, вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Агрозахідтехніка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.02.2006 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 03.02.2006 року по 30.09.2008 року, про що складено акт від 13.03.2009 року № 259/23-100/34112487.

В результаті перевірки встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахідтехніка" включено до валових витрат підприємства витрати на придбання товарів у ПП "Лайкост" на суму 345655,14 грн. без товарно-транспортних накладних.

Встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахідтехніка" та Приватним підприємством "Лайкост" укладено усні договори купівлі-продажу сільськогосподарської техніки та запчастин.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство "Лайкост" впродовж січня 2008року по серпень 2008 року продавало Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрозахідтехніка" сільськогосподарську техніку та деталі на загальну суму 345655,14 грн. Переміщення названих ТМЦ від постачальника ПП "Лайкост" до ТОВ "Агрозахідтехніка" відображено подорожніми листами, копії яких залучено до матеріалів даної справи. Обставини, щодо переміщення та поставки ТМЦ підтверджено видатковими накладними та подорожніми листами ТОВ "Агрозахідтехніка".

ПП "Лайкост" для ТОВ "Агрозахідтехніка" також надано податкові накладні в яких відображено суму нарахованого (сплаченого) ПДВ по вищевказаним господарським зобов'язанням з поставки названих товарно-матеріальних цінностей.

Розрахунки за поставлену продукцію ТОВ "Агрозахідтехніка", всього на суму 400023,99грн. здійснено, шляхом переказу коштів на поточні рахунки ПП "Лайкост", що підтверджується актом перевірки від 13.03.2009 року та банківські виписки.

Подальший рух отриманих ТОВ "Агрозахідтехніка" від ПП "Лайкост" товарно-матеріальних цінностей підтверджено відомостями, відображеними в акті перевірки від 13.03.2009 року та видатковими накладними на подальшу поставку ТОВ "Агрозахідтехніка" сільсьгосподарської техніки та запчастин іншим суб'єктам господарювання.

Покликання апелянта на безпідставність віднесення вказаних послуг до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту через відсутність у позивача товаро-транспортних накладних на перевезення вантажів не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку особи підтверджувати понесені нею витрати з придбання товарів виключно - товаро-транспортними накладними. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахідтехніка" вправі підтвердити наявність понесених ним витрат не лише товаро-транспортними накладними, але і іншими первинними документами такими, як: видаткові накладні, прибуткові накладні, платіжні доручення, подорожні листи тощо.

Колегія суддів звертає увагу на те, що для застосування санкцій, передбачених частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави Та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання. Умисел особи встановлюється не інакше, як за вироком суду.

Станом на дату розгляду справи, судом не постановлено вироку суду щодо наявності умислу у посадових осіб відповідачів на укладення обумовлених вище угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Більше того, згідно ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської дія льності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що названі вище господарські зобов'язання (правочини) мали місце впродовж 2008року. При цьому, основна поставка здійснена ПП "Лайкост" для ТОВ "Агрозахідтехніка" в продовж січня -11.06.2008року та додаткова 15.07.2008року на суму 33 183,32 грн. та 04.08.2008року на суму 33 333,50 грн., до суду позивач з позовом про стягнення з відповідача вартості послуг за нікчемною угодою звернувся лише 16.06.2009 року, тобто, з пропуском строку, передбаченого ст. 250 ГК України для застосування названих санкцій за господарськими угодами здійсненими ТОВ "Агрозахідтехніка" з ПП "Лайкост" в продовж з січні по 11.06.2008року. Таким чином позов заявлений до суду з пропуском строку, а в суду немає підстав для застосування санкцій, передбаче них ч. 1 ст. 208 ГК України.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам справи дана вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.10.2009 року у справі №2а-4784/09/1770 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс