Ухвала суду № 18627786, 20.09.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 р. Справа № 26676/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Обрізка І.М., Яворський І.О.

з участю секретаря судових засідань Наконечної М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги приватного підприємства «Міжгір»я», Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Міжгір»я» до Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ПП «Міжгір»я» звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ в Рожнятівському районі про визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень від 17.06.2009 року щодо донарахування податкових зобов'язань та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів найманих працівників, податку з власників транспортних засобів, податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що дії відповідача вчинені з грубим порушенням вимог постанови КМУ від 21.05.2009 року №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», якою встановлено обмеження щодо здійснення позапланових перевірок, та вимог ч.8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу». У зв'язку з чим вважають що проведення перевірки повинно здійснюватись тільки на підставі рішення суду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2010 року задоволено позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в Рожнятівському районі про застосування до приватного підприємства «Міжгір»я» штрафних (фінансових) санкцій №0000712308 від 17.06.2009 року на суму 24711,12 грн. В решті позовних вимог відмовленено.

Не погодившись з постановою суду її оскаржили ПП «Міжгір»я», ДПІ в Рожнятівському районі.

За поданою апеляційною скаргою ПП «Міжгір»я» просить скасувати постанову суду в частині відмовив в задоволенні позовних вимог, прийняти нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі та при цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог.

ДПІ в Рожнятівському районі за поданою апеляційною скаргою вважає, що постанову суду необхідно скасувати в частині задоволення позовних вимог та в позові відмовити.

При цьому ДПІ в Рожнятівському районі обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги ПП «Міжгір»я».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційних скарг необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

На підставі направлення від 28.05.2009 року за №150, виданого у відповідності до наказу за №158 від 26.05.2009 року та направлення від 04.06.2009 року №160, виданого згідно наказу №165 від 01.06.2009 року ДПІ в Рожнятівському районі 11.06.2009 року проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом господарської діяльності ПП «Міжгір»я» за період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки виявлено порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року, що зафіксовані в акті перевірки за №16/231/22173066 від 11.06.2009 року.

На підставі вказаного акту ДПІ в Рожнятівському районі прийняла податкові повідомлення-рішення №0005071700/0 від 17.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов»язання по податку з доходів найманих працівників на суму 5737 грн., за штрафними санкціями 11474 грн., па пенею 172 грн.; №0005081700/0від 17.06.2009 року, яким визначено зобов»язання по податку з власників транспортних засобів в сумі 1627,50 грн. та за штрафними санкціями 814 грн.; №0005091700/0 від 17.06.2009 року, яким визначено штрафні санкції за неподання розрахунку по податку з власників транспортних засобів в сумі 170 грн.; №0000312300/0 від 17.06.2009 року, яким визначено зобов»язання по податку на додану вартість в сумі 54717 грн. та за штрафними санкціями 27359 грн.; №0000011900/0 від 17.06.2009року, яким визначено зобов»язання по податку на прибуток підприємств в сумі 194895 грн., та за штрафними санкціями 101755 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000712308 від 17.06.2009 року на суму 24711,12 грн.

Не заслуговує на увагу твердження апелянта, що дана перевірка проведена в порушення вимог постанови КМУ від 21.05.2009 року №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», оскільки на момент її проведення,стосовно посадових осіб ПП «Міжгір»я» УПМ ДПА в Івано-Франківській області була заведена оперативно-розшукова справа, що є підставою для цього, визначеною п.7 ч.6 ст. 11-1 Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ.

Окрім цього вірно зазначив суд першої інстанції, що Закон України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у сфері оподаткування, а ніж вказана постанова КМУ.

При проведенні перевірки посадові особи ДПІ в Рожнятівському районі діяли у відповідності до приписів п.1 ст.11, абз.4 ст.11-1, ст.11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та Наказу ДПА України від 10.08.2005 року за № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїздних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» з чого суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що нема підстав для визнання неправомірними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення за №0005071700/0 від 17.06.2009 року, яким позивачу визначено додаткове зобов»язання по податку з доходів найманих працівників на суму 5737 грн. та штрафні санкції на суму 11474 грн., пеню 172 грн., то необхідно вказати, що ПП «Міжгір»я» в порушення вимог п.6.4 ст.6 та п.п.9.10.1 п.9.10 ст.9 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV у 2006-2007р.р. не сплачено податок з доходів фізичних осіб по 8 працівниках, яким безпідставна надано соціальну пільгу при звільненні, у зв'язку з чим податковим органом донараховано 217,51 грн. податку. Крім того, перевіркою правильності складання авансових звітів та своєчасності від звітування одержаних підзвітних сум встановлено невідзвітування та неповернення у встановлений строк директором ОСОБА_2 одержаних під звіт суми в розмірі 36797,81 грн., у зв'язку з чим донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 5519,67 грн.

Колегія суддів не може прийняти до уваги покликання апелянта на довідку про рух коштів з підзвітними особами за квітень 2006 року, оскільки відповідно до п.п.9.10.2 п.9.19 ст.9 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт, а крім цього дане донарахування стосується 2008 року.

Податковим повідомленням-рішенням за №0005081700/0 від 17.06.2009 року ПП «Міжгір»я» визначено зобов»язання по податку з власників транспортних засобів в сумі 1627,50 грн. із штрафними санкціями в сумі 814 грн. та податковим повідомленням-рішенням за №0005091700/0 від 17.06.2009 року визначено штрафні санкції в розмірі 170 грн.

При цьому встановлено, що в січні 2007 року ПП «Міжгір»я» придбало та зареєструвало транспортний засіб Урал 4320 з об»ємом двигуна 10850 куб.см., але в супереч вимогам ст.1, 5 Закону України від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ розрахунку суми податку з власників транспортних засобів за 9 місяців 2007 року не подало та податок не сплатило.

Недоїмка зі сплати податку, а також суми штрафів та пені стягуються з платників податків згідно із законодавством, що встановлено ст.7 Закону України від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення за №0000312300/0 від 17.06.2009 року, яким ПП «Міжгір»я» визначено зобов»язання по податку на додану вартість в сумі 54717 грн. та за штрафними санкціями в сумі 27359 грн. то необхідно вказати, що ПП «Міжгір»я» в порушення вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України N 168/97-ВР від 03.04.1997 року не включено за період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 рік до декларацій з податку на додану вартість суми податку від реалізованих товарно-матеріальних цінностей та безпідставно занижено податкові зобов»язання на суму 37622 грн., а також завищення податкового кредиту в сумі 25675 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 54717 грн.

ПП «Міжгір»я» віднесло до складу податкового кредиту кошти за операціями, що проведені на підставі нікчемного договору, поскільки угоди на продаж лісопродукції з контрагентами ТОВ «Співдружність» та СПзОВ «Дніпро Мотор №1» не укладалися у письмовій формі, а у відповідності до ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами і недотримання форми, у якій має вчинятися правочин є підставою недійсності, нікчемності правочину (ч.2 ст.215 ЦК України).

Також позивачем не представлено працівникам ДПІ в Рожнятівському районі при проведенні перевірки та в судове засідання первинні документами на вчинення господарських операції у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року.

Окрім цього податковим повідомленням-рішенням за №0000011900/0 від 17.06.2009 року донараховано ПП «Міжгір»я» податкове зобов»язання по податку на прибуток підприємств в сумі 194895 гри. та за штрафними санкціями 101755 грн.

При цьому встановлено, що в період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року ПП Міжгір»я» завищило валові витрати на суму 595823 грн., внаслідок безпідставного завищення у 2 та 4 кварталах 2006 року, 2 та 4 кварталах 2007 року, 1, 2 та 3 кварталах 2008 року та заниження у 3 кварталі 2006 року, 1 та 3 кварталах 2007 року, 4 кварталі 2008 року валових витрат внаслідок придбання лісопродукції та отриманих послуг без належного відображення вказаних операцій у бухгалтерському обліку та підтвердження відповідними первинними документами товарно-транспортними накладними, податковими накладними, а також завищило амортизаційні відрахування на суму 16888 грн., внаслідок невірного нарахування таких відрахувань на основний засіб другої групи - автопоїзд балансовою вартістю 162623 грн.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що ПП «Міжгір»я» в порушення п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.8.4.1 п.8.4 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР віднесло складу валових витрат витрати по продажу лісопродукції та отримані послуги без наявності відповідних договорів, без підтвердження у кожному випадку товарно-транспортними накладними, податковими накладними, тобто за операціями, які проведені на підставі нікчемних договорів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними податкових повідомлень-рішень за №0005071700/0 від 17.06.2009 року, №0005081700/0від 17.06.2009 року, №0005091700/0 від 17.06.2009 року, №0000312300/0 від 17.06.2009 року, №0000011900/0 від 17.06.2009року, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятих рішень.

Щодо прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000712308 від 17.06.2009 року на суму 24711,12 грн. з приводу порушення строків використання виданих під звіт готівки у 2006 році в сумі 22817,50 грн., у 2008 році в сумі 37797,81 грн. та її видача під звіт без повного звітування щодо раніше використаних коштів у 2006 році в сумі 10000 грн., у 2008 році в сумі 29229,15 грн.то необхідно вказати, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку в тому, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням терміну застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки штрафна санкція була застосована до позивача 17 червня 2009 року за періоди з 03.04.2006 року по 15.06.2006 року та з 14.03.2008 року по 24.03.2008 року, тобто більш ніж через рік з останньої дати порушення ним використання виданих під звіт готівки та її видача під звіт без повного звітування щодо раніше використаних коштів.

Не можна погодитись з твердженням ДПІ в Рожнятівському районі, що дана санкціє не відноситься до адміністративно-господарських санкцій, оскільки ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» N 436/95 від 12.06.1995 року визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Івано-Франківський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги приватного підприємства «Міжгір»я», Державної податкової інспекції в Рожнятівському районі залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2010 року у справі№2а-1768/09 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Обрізко І.М.

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 23.09.2011р.