Ухвала суду № 18627718, 19.09.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2011 р. № 75110/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Олендера І.Я., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання Стецків І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2008 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000022300/0 від 18 січня 2008 р.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську № 0000022300/0 від 18.01.2008 року, № 0000022300/1 від 31.03.2008 року, № 0000022300/2 від 06.06.2008 року, № 00000022300/3 від 18.08.2008 року. Скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську № 64596/10/24-150 від 17.11.2008 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржив відповідач Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що рішення винесене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що незважаючи на те, що зареєстрований статний фонд був повністю сформований, учасниками підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжувались вносити на поточний рахунок підприємства готівкові кошти в якості внесків до статутного фонду. З покликанням на ст. 87 Господарського кодексу України та ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», вказує, що Законом не передбачено необхідності сплати внесків до моменту державної реєстрації змін до статуту товариства державним реєстратором, в той же час Закон передбачає внесення учасниками 50 % внесків до статутного фонду до державної реєстрації лише у випадку первинної реєстрації юридичної особи, а не реєстрації внесення змін до статуту. В даному випадку проведена операція за своєю суттю відповідає визначенню «безповоротна фінансова допомога», господарська операція з внесення коштів на рахунок товариства в сумі 320380,0 грн. без внесення відповідних змін в установчі документи не є прямою інвестицією, оскільки не передбачає отримання учасником корпоративних прав і відповідно дані кошти підлягають оподаткуванню на підставі п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вищезазначеного Закону як сума безповоротної фінансової допомоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську проведено виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ Карпати» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12 жовтня 2004 року по 30 вересня 2007 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 08 січня 2008 року за № 2/23-6/33162338, згідно якого встановлено факт заниження позивачем валового доходу за І півріччя 2005 року на суму 320400 грн.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.01.2008 року за № 0000022300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток» на суму 38450 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 38450 грн.

За результатами процедури апеляційного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000022300/0 від 18.01.2008 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000022300/1 від 31.03.2008 року, № 0000022300/2 від 06.06.2008 року та № 0000022300/3 від 18.08.2008 року.

Колегія суддів вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем безпідставно, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ЄТГ-Карпати» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 01.10.2004 р., код ЄДРПОУ 33162338.

Протоколом № 1/1 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» від 01.05.2005 року було вирішено збільшувати статутний капітал товариства поступово, для цього учасникам товариства запропоновано поступово вносити кошти на збільшення статутного капіталу для досягнення 50 % від суми 2200000 грн., потрібних для реєстрації змін статутного капіталу в державній реєстраційній палаті. Протоколом № 1/а Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» від 13.07.2005 року було вирішено включити нових учасників: Компанія Євротрансгаз Скандинавія Холдінг А/С, товариство з обмеженою відповідальністю «Газ-Ойл Інвестиції»та виключити із складу товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Крім того, затверджено перерозподіл часток та внесено відповідні зміни до Статуту. Протоколом № Ѕ Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» від 28.07.2005 року було вирішено повернути ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не пізніше 30.08.2005 року та вирішено поступово збільшувати статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» з 23700 грн. до 2200000 грн. та провести державну реєстрацію. Протоколом № 3 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» від 22.08.05 р. було вирішено збільшити статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» який буде становити 2200000 грн., затверджено внески в статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» за кожним учасником в запропонованій формі та затверджено статут товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» в новій редакції в звязку із збільшенням статутного капіталу.

Поступове збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» підтверджується виписками по особовому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» Філії «Прикарпатське регіональне управління» відкритого акціонерного товариства «Фінанси та кредит», згідно яких кошти були перераховані за призначенням платежу внесок в статутний фонд.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 цього Закону до валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Пряма інвестиція господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою (абзац другий пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Отже, зазначений Закон розглядає операції із внесення майна до статутного фонду, як особливі, специфіка яких полягає у тому, що ні витрати, ні доходи, отримані від їх здійснення не збільшують прямо валові витрати та валові доходи платника податку.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 здійснили господарську операцію по внесенню до статутного фонду майна в обмін на корпоративні права, які відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включають право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такою юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах. Така операція є прямою інвестицією, виходячи із законодавчого визначення, наведеного в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», і не залежить від державної реєстрації такої інвестиції уповноваженими на це державними органами, оскільки виключення з валового доходу суми коштів, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій не є ні пільгою, ні гарантією за податковим законодавством.

При цьому, грошові кошти що надійшли від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю «ЄТГ-Карпати» не можуть визнаватись безповоротною фінансовою допомогою, оскільки виходячи з визначення, наведеного в п.п. 1.22.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога передбачає передачу суми коштів згідно з договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів.

Окрім цього, доводи апелянта про те, що державна реєстрація змін до установчих документів повинна передувати внесенню коштів для збільшення статутного фонду спростовуються і тим, що відповідно до ч. 13 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» в редакції чинній на момент виникнення спору, внесення змін до установчих документів підприємства здійснюється в порядку, що і для реєстрації юридичної особи.

Згідно ч. 4 ст. 24 вказаного Закону, у разі державної реєстрації юридичної особи для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного капіталу, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково додається документ, що підтверджує внесення засновником вкладу до статутного капіталу юридичної особи.

В іншому випадку, згідно ч. 11 ст. 24 вказаного Закону, державний реєстратор має право залишити документи без розгляду, якщо документи подано не в повному обсязі.

Отже, внести зміни в статут підприємства щодо збільшення розміру статутного фонду, законодавчо можливо виключно після внесення коштів в статутний фонд підприємства.

Щодо позовних вимог в частині визнання нечинним рішення № 64596/10/24-150 від 17.11.2008 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом.3.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення № 64596/10/24-150 від 17.11.2008 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, суперечить вимогам вищезазначених норм.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2009 року у справі № 2а-5057/08 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя І.Я. Олендер

суддя Р.М. Шавель

Повний текст ухвали виготовлено 23.09.2011 р.