Ухвала суду № 18625960, 12.09.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2011 р. № 75102/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Олендера І.Я., Носа С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року в адміністративній справі за позовом Хмельницького приватного виробничо-будівельного підприємства «Поділля-Житлобудінвест» до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2009 року позивач Хмельницьке приватне виробничо-будівельне підприємство «Поділля-Житлобудінвест» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000992301/0/3030 від 30.03.2009 року щодо нарахування податку на прибуток та штрафні санкції.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року позов Хмельницького приватного виробничо-будівельного підприємства «Поділля-Житлобудінвест» до Державної інспекції в м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000992301/0/3030 від 30.03.2009 року задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної інспекції в м. Хмельницькому від 30.03.2009 року № 0000992301/0/3030 про визначення суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 30800 грн., за штрафними санкціями 15400 грн., всього 46200 грн.

Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржив відповідач Державна податкова інспекція в м. Хмельницькому, який в податній апеляційній скарзі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить таку скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Як на доводи в своїй апеляційній скарзі, покликаючись на норму п. 5 ст. 89 Цивільного кодексу України, зазначає, що оскільки державна реєстрація змін до установчих документів позивача проведена 01.04.2008 р., у період з 01.01.206 року по 30.03.2008 року, з урахуванням внесених до Статуту змін, статутний фонд Хмельницького приватного виробничо-будівельного підприємства «Поділля-Житлобудінвест» складає 200000 грн. Державна реєстрація наступних змін до установчих документів позивача проведена 29.10.2008 року встановлено Статутний фонд в розмірі 4000000 грн. Таким чином, у період з 01.04.2008 р. по 29.10.2008 р. з урахуванням внесених до статуту змін, статутний фонд позивача складає 3000000 грн. Таким чином, за умови дотримання п.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валового доходу не підлягають включенню суми коштів, внесених засновником Хмельницького приватного виробничо-будівельного підприємства «Поділля-Житлобудінвест» ОСОБА_3: до 01.04.2008 р. у розмірі 200000 грн., з 01.04.2008 р. до 29.10.2008 р. у розмірі 3000000 грн., з 29.10.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 4000000 грн. Грошові кошти, внесені до моменту реєстрації змін до статуту в частині збільшення статутного фонду, не є прямою фінансовою інвестицією у корпоративні права платника податку у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки такі права не виникають до державної реєстрації таких змін. Суми коштів, внесених засновником Хмельницького приватного виробничо-будівельного підприємства «Поділля-Житлобудінвест» ОСОБА_3 на рахунки підприємства в установах банків з призначенням платежу «поповнення статутного фонду» у розмірі, що перевищує визначений установчими документами та зареєстрований згідно чинного законодавства статутний фонд, є безповоротною фінансовою допомогою.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, з 10.02.2009 року по 25.02.2009 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому проведено планову виїзну перевірку Хмельницького приватного виробничо-будівельного підприємства «Поділля-Житлобудінвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 03.03.2009 року за № 1692/23-4/33590954, згідно якого встановлено факт заниження позивачем податку на прибуток за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року в сумі 445514 грн.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2009 року за № 0000992301/0/3030, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в сумі 46200,00 грн., у тому числі: за основним платежем 30800,00 грн., за штрафними санкціями 15400,00 грн..

Підставою для прийняття податкового повідомлення рішення став висновок податкового органу про те, що засновником Хмельницького приватного виробничо-будівельного підприємства «Поділля-Житлобудінвест» ОСОБА_3 до внесення змін до статуту в частині збільшення статутного фонду, на розрахунковий рахунок підприємства внесено готівкові кошти з призначенням платежу «поповнення статутного фонду» в загальній сумі 2576664 грн. Державна реєстрація змін до установчих документів позивача відбулася 01.04.2008 року збільшено статутний фонд до 3000000 грн. та 29.10.2008 року збільшено до 4000000 грн. На думку Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому внесення коштів на поповнення статутного фонду товариства до державної реєстрації змін до установчих документів є безповоротною фінансовою допомогою.

Надаючи оцінку таким висновкам відповідача колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 цього Закону до валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Пряма інвестиція господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою (абзац другий пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Отже, зазначений Закон розглядає операції із внесення майна до статутного фонду, як особливі, специфіка яких полягає у тому, що ні витрати, ні доходи, отримані від їх здійснення не збільшують прямо валові витрати та валові доходи платника податку.

Таким чином, ОСОБА_3 здійснила господарську операцію по внесенню до статутного фонду майна в обмін на корпоративні права, які відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включають право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такою юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах. Така операція є прямою інвестицією, виходячи із законодавчого визначення, наведеного в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», і не залежить від державної реєстрації такої інвестиції уповноваженими на це державними органами, оскільки виключення з валового доходу суми коштів, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій не є ні пільгою, ні гарантією за податковим законодавством.

При цьому, грошові кошти що надійшли від ОСОБА_3 у статутний фонд Хмельницького приватного виробничо-будівельного підприємства «Поділля -Житлобудінвест» не можуть визнаватись безповоротною фінансовою допомогою, оскільки виходячи з визначення, наведеного в п.п. 1.22.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога передбачає передачу суми коштів згідно з договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів.

Окрім цього, доводи апелянта про те, що державна реєстрація змін до установчих документів повинна передувати внесенню коштів для збільшення статутного фонду спростовуються і тим, що відповідно до ч. 13 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» в редакції чинній на момент виникнення спору, внесення змін до установчих документів підприємства здійснюється в порядку, що і для реєстрації юридичної особи.

Згідно ч. 4 ст. 24 вказаного Закону, у разі державної реєстрації юридичної особи для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного капіталу, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково додається документ, що підтверджує внесення засновником вкладу до статутного капіталу юридичної особи.

В іншому випадку, згідно ч. 11 ст. 24 вказаного Закону, державний реєстратор має право залишити документи без розгляду, якщо документи подано не в повному обсязі.

Отже, внести зміни в статут підприємства щодо збільшення розміру статутного фонду, законодавчо можливо виключно після внесення коштів в статутний фонд підприємства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2009 року в адміністративній справі № 2а-4462/09/2270 без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя І.Я. Олендер

суддя С.П. Нос