Ухвала суду № 18625525, 08.09.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 р. Справа № 27214/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Пліша М.А., Глушка І.В.,

при секретарі судового засідання Коломойцевій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Камянка-Буському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства ,,Дельта” до Державної податкової інспекції у Камянка-Буському районі Львівської області про визнання нечинними рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Мале приватне підприємство (МПП),,Дельта” звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинними рішення Державної податкової інспекції (ДПІ) у Камянка-Буському районі Львівської області № 0001282355 від 05 жовтня 2009 року в частині застосування штрафної санкції в сумі 31499,85 грн. та рішення № 0001292355 від 05 жовтня 2009 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Камянка-Буському районі Львівської області подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою доводи податкового органу про те, що ДПІ не є субєктом, наділеним господарською компетенцією, а також безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо субєкта господарювання. ДПІ у Камянка-Буському районі застосовано штрафні (фінансові) санкції, а не адміністративно-господарські. Тому, на думку апелянта, положення ст. 250 Господарського кодексу України до даних правовідносин не можуть застосовуватись.

З огляду на викладене апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник позивача вимоги апелянта заперечив, просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Камянка-Буському районі проведено виїзну планову перевірку МПП,,Дельта” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено Акт від 21.09.2009 року №98/23-0/22358200.

На підставі висновків Акту перевірки 05 жовтня 2009 року ДПІ у Камянка-Буському районі прийнято рішення №0001282355 про застосування до МПП ,,Дельта” штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33 415,47 грн. (31 499,85 грн.+ 1915,62 грн.) та №0001292355 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31 499,85 грн..

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивачем в липні 2008 порушено вимоги п.2.2, 2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ №637 від 15.12.2004 року, а саме: у касовій книзі підприємства 11 та 12 липня 2008 року оприбутковано готівку в сумі 6299,97 грн., яка не проведена через реєстратор розрахункових операцій. Також встановлено, що в жовтні та листопаді 2008 року видавались в підзвіт кошти в сумі 7662,47 грн. без повного звітування за раніше видані кошти. За вказані порушення податковим органом застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 31499,85 грн. ( в пятикратному розмірі від суми порушення 6299,97 грн.) за порушення ведення касових операцій, а також в сумі 1915,62 грн. ( 7662,48 грн. х 25%) за порушення при видачі коштів під звіт.

Позивач в добровільному порядку сплатив штрафні санкції в розмірі 1915,62 грн., оскільки визнав порушення законодавства при видачі коштів під звіт.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні позивачем допущені 11 та 12 липня 2008 року, а штрафні (фінансові) санкції податковим органом застосовані в жовтні 2009 року, тобто за межами строку, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних обставин.

Податковим органом застосовано до позивача штрафні фінансові санкції на підставі ст. 1 Указу Президента України № 436/95 від 12 червня 1996 року ,, Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, який не є законодавчим актом з питань оподаткування,

Штрафні (фінансові) санкції, встановлені законодавчими актами не з питань оподаткування, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, які за визначенням частини першої статті 238 Господарського кодексу України можуть бути застосовані до субєктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків.

3 огляду на це такі санкції органами державної податкової служби можуть застосовуватись до субєктів господарювання протягом строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України для застосування адміністративно-господарських санкцій, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

У той же час застосування санкцій за порушення законів, які не є законами з питань оподаткування, повинно здійснюватися податковим органом шляхом прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке складається за формою “С” згідно з додатком 8 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253.

При цьому ухвалення рішення за формою “С” повинно відбутися протягом строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Оскільки податковий орган прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій поза межами строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України,колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного та обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваних рішень.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскаржуваного судового рішення нормам матеріального права.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Камянка-Буському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2011 року у справі № 2а-5788/10/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 12 вересня 2011 року.

Головуючий В.В. Святецький

Судді М.А. Пліш

І.В. Глушко