Ухвала суду № 18625504, 15.09.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 р. Справа № 15260/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,

при секретарі судового засіданняЛивак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цунамі» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

товариство з обмеженою відповідальністю «Цунамі» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 31 травня 2010 року №0001941701/0, від 02 червня 2010 року № 0001042399/0, від 16 серпня 2010 року № 0001042399/1, від 16 серпня 2010 року № 0001112399/1, від 27 серпня 2010 року № 0001941701/1, від 13 вересня 2010 року №0001941701/2. від 17 вересня 2010 року №0001042399/2, від 11 жовтня 2010 року №0001112399/2, від 25 листопада 2010 року №0001042399/3, від 30 листопада 2010 року №0001941701/3.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 31 травня 2010 року №0001941701/0, від 02 червня 2010 року № 0001042399/0, від 16 серпня 2010 року № 0001042399/1, від 16 серпня 2010 року № 0001112399/1, від 27 серпня 2010 року № 0001941701/1, від 13 вересня 2010 року №0001941701/2. від 17 вересня 2010 року №0001042399/2, від 11 жовтня 2010 року №0001112399/2, від 25 листопада 2010 року №0001042399/3, від 30 листопада 2010 року №0001941701/3.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Луцька обєднана державна податкова інспекція оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду в бухгалтерському обліку підприємства при придбанні запасів (матеріалів, запчастин, малоцінних та швидкозношуваних предметів) було порушено П (С) БО № 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.1999 року № 246 та План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань, і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999 року № 291. А саме, до матеріалів та сировини в бухгалтерському обліку на рахунок 201 «матеріали та сировина» віднесено малоцінні та швидкозношувані предмети (надалі МШП) та будівельні матеріали (молоток, вінчестер, мікрохвильова піч, вогнегасники, електричні чайники, силікон, світильники, розетки та ін.), а до МШП (22-й рахунок) підприємство віднесло запчастини, такі як підшипники, сальники, ланцюг каретки, з'єднання ланцюга, болти, пальчики та ін.

Відповідно до П(С) БО № 9 «Запаси», МШП передані в експлуатацію виключаються з активів з подальшою організацією оперативного та кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації відповідальними особами протягом їх фактичного використання, що товариством не було зроблено.

ТзОВ «Цунамі» МШП списувались прямо на витрати на збут без передання за місцем експлуатації та закріплення за відповідальними особами. Дані списання відображено проведеннями: Дт 93 «Витрати на збут»; Кт 22 «МШП», 201 «Матеріали та сировина».

Списання інструмента (МШП) оформляються актами вибуття (ф. № МШ- 8,4, Ф. №03) - типові форми затверджені наказом Мінстату України № 145.

Отже, підприємством порушено п. 5.9. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року, згідно якого валові витрати звітних періодів коригуються приростом (убутком) вартості запасів товарно-матеріальних цінностей. Перерахунку підлягають ТМЦ, вартість яких протягом звітних періодів було віднесено до валових витрат.

Також перевіркою встановлено заниження задекларованих показників у рядку 01.6 «Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5» на суму 25 187 грн. в тому числі за 1 квартал 2008 року на 5 761 грн.; за 4 квартал 2008 року на 19 426 грн.

Порушення встановлено при співставленні відображених показників декларації за 2008 рік та реєстрів кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку по валових( інших) доходах за 2008 рік у відповідності до даних регістрів бухгалтерського обліку, та на підставі первинних документів (додаток 1 до довідки про загальну інформацію). А саме: згідно реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку «показник валових доходів за період з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року» ( рядок 01.6) складає 9 298 196 грн., згідно декларації у рядку 01.6 «інші доходи» відображено суму 9 292 435 грн. Різниця складає 5761 грн.

Згідно реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку показник валових доходів за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року (рядок 01.6) складає 6 708 692 грн., згідно декларації у рядку 01.6 «інші доходи» відображено суму 6 689 266 грн. Різниця складає 19 426 грн.

Таким чином, на порушення п.4.1 ст. 4 пп. 7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижені інші доходи за 2008 рік становлять - 25 187 грн.

За період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року ТзОВ «Цунамі» задекларовано валові витрати у сумі 184 109 054 грн.

Перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року встановлено їх завищення всього на загальну суму 1 719 695 грн., в тому числі за 4 квартал 2007 року на 167 674 грн.; за 1 квартал 2008 року на 178 800 грн.; за 2 квартал 2008 року на 106 633 грн. ; за 3 квартал 2008 року на 4 100 грн.; за 4 квартал 2008 року на 59 641 грн.; за 2 квартал 2009 року на 136 428 грн. за З квартал 2009 року на 31 926 грн.; за 4 квартал 2009 року на 1034 493грн.

Перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» показників за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року у загальній сумі 69 205 402 грн. встановлено, що ТзОВ «Цунамі» здійснювало операції з придбання лісоматеріалів (деревини), що перероблялась на готову продукцію - дубові заготовки (шпон), придбання будівельних матеріалів, що використовувались на поліпшення основних фондів, запчастин, МШП, операції з придбання паливно-мастильних матеріалів та надання послуг по обслуговуванню процесу переробки сировини (електроенергія, установка та наладка обладнання, погрузка, розгрузка деревини, транспортні витрати, оренда, послуги мобільного зв'язку, послуги по відбору деревини, мито та митні збори), інші послуги.

Крім того у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» відображались попередні оплати за товар, сировину, матеріали та послуги, що обліковуються на бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 68.5 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року на підставі таких документів: оборотно-сальдових відомостей за 4-й кв. 2007 року, за 2008 рік, 2009 рік, оборотних відомостей по бухгалтерських рахунках 28 «Товари», 20 «Виробничі запаси», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 312 «Рахунки в іноземній валюті», журнал-ордер та відомість по рахунках: 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 686 «Розрахунки за авансами одержаними у валюті», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» , банківських виписок, ВМД, прихідних накладних та актів виконаних робіт встановлено завищення задекларованих показників на загальну суму 467 473,79 грн., в тому числі: за 4-й квартал 2007 року на -167 674,16 грн.; за 1-й квартал 2008 року на -178 800 грн.; за 2-й квартал 2008 року на - 106 633,33 грн.; за 3-й квартал 2008 року на - 4 100 грн.; за 4 -й квартал 2008 року на -10 266,30 грн.

На порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.2.2 п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат віднесено придбання та установку основних засобів на загальну суму 7680,83 грн., а саме: грудень 2007 року - система відеоспостереження, та монтаж системи на суму -4655,83 грн.; квітень 2008 року - перетворювач чистоти 1 шт. на суму 3025 грн., отриманий від ТзОВ « Емпер Україна».

Пп.8.2.2 п. 8.2. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі будинки та їх частини відносяться до групи основних фондів. Систему відеоспостереження слід віднести до вартості основних фондів.

Також апелянт зазначає, що в порушення п.5.1 пп. 5.2.1 п.5.2 пп. 5.4.8 п.5.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включено послуги по яких згідно первинних документів, наданих для перевірки (акти виконаних робіт) відсутня інформація, яка б підтверджувала фактичний їх зв'язок з господарською діяльністю товариства.

А саме, до складу валових витрат віднесено послуги по проживанню в готелях фізичних осіб надані підприємцем - ОСОБА_2.( код НОМЕР_1) на суму 33 316,30 грн.; підприємцем ОСОБА_3( код НОМЕР_2) проживання в готелі 1 номер 5 діб на суму 3160 грн.; готель «Україна» - проживання в готелі на суму 4416,66 грн..

В актах наданих для перевірки відсутня інформація щодо суті наданих послуг, а саме: хто проживав в готелях, які фізичні особи і з яких підприємств відряджені до ТзОВ «Цунамі», в яких відносинах проживаючі перебували з товариством «Цунамі». Крім того по змісту в акті відсутня інформація про фактичний зв'язок понесених витрат з діяльністю товариства.

Надані платником акти виконаних робіт, які будучи первинними документами та підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, не відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та складені з порушенням приписів п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», оскільки не містить даних щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, в них відсутня інформація про фактично понесення витрат на проведення та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням діяльності, продажем продукції, використанням у господарській діяльності.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно ч. 1, ч.2, ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових та машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити :назву документа (форми), дату і місце складання , назву підприємства від якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо, то безпосередньо після її закінчення. Таким чином, товариством „Цунамі" завищено валові витрати на загальну суму 40 892,96 грн. В бухгалтерському обліку дані витрати відображено проведенням: 93 «Витрати на збут», Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Крім того, до складу валових витрат товариством віднесені витрати (послуги по відбору пиловочніка) надані фізичними особами-підприємцями. Надані для перевірки акти не містять повної інформація, щодо змісту та обсягів наданих послуг, а саме: кількість деревини по яких проведено відбір; в актах відсутня інформація в яких саме лісогосподарствах або інших постачальниках проведено відбір; в акті по змісту не вказано фактичне виконання робіт та зв'язок їх з діяльністю товариства. Виходячи із вище зазначеного в порушення п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із наступними змінами та доповненнями, ч.1, ч.2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ч.1.2 ст. 1, ч.2.2 ч.2.4 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1998р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. №168/704 завищенні валові витрати в рядок 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» на суму 418 900,0 грн. Перевіркою показників відображених у рядку 04.2 Декларацій «убуток балансової вартості запасів» за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року у загальній сумі 879 953 грн. встановлено, що при визначенні приросту запасів ТзОВ «Цунамі» застосовувався метод оцінки вартості запасів перших за часом надходжень (ФІФО). В розрахунку приросту балансової вартості запасів брали участь залишки запасів на складах (код рядка А1, А4, А5) таблиці 1 «Розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, які в бухгалтерському обліку відображені по рахунку 28 «Товари» 22 «МПІП» та залишки запасів на складах по рахунку, 20 «Виробничі запаси». Проведеною перевіркою встановлено порушення формування вартості запасів П(С) БО 9 «Запаси», які відображено в розділі. 3.1.1 підпункту 2 рядка 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів» розділу 3 акта перевірки. На порушення п.п. 5.3.2 п. 5.3, п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» перевіркою встановлено убутку балансової вартості запасів за 4 квартал 2008 року на суму 49 375 грн.

Порушення виявлено при співставленні відображених показників у додатку К1/1 таблиці 1 «розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів» за 2008 рік та даних бухгалтерського обліку по рахунках 20 «Виробничі запаси» та 22 «МШП». А саме: при придбанні матеріалів запчастин, МПІП ТзОВ «Цунамі» включило їх вартість до валових витрат. В бухгалтерському обліку відображено проведенняи: Дт 201 «Сировина та матеріали», 207 «3апасні частини», 209 «Інші матеріали», 22 «МШП», Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 686 «Розрахунки за авансами одержаними у валюті». Згодом ці матеріали (товари) були використані на ремонт основних засобів. В бухгалтерському обліку відображено проведенням: Дт 93 «Витрати на збут», Кт 201 «Сировина та матеріали», 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали», 22 «МШП».

Перевіркою враховано списання матеріалів, комплектуючих, запчастин та МШП, що використані на ремонт основних фондів в межах 10% і відображені в рядку 04.10 Декларацій «витрати на поліпшення основних фондів».

Проте врахувавши всі списання матеріалів та ремонти виконані сторонніми організаціями витрати по ремонту основних фондів перевищують 10 відсотковий ліміт на 2008 рік в сумі 49 375 грн.

Відповідно до пп. 5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати на ремонт, реконструкцію, будівництво основних фондів не включається до складу валових витрат, а підлягають амортизації. Тому вартість матеріалів, товарів використані на ремонт (модернізацію) основних засобів слід було виключити зі складу валових витрат шляхом відображення вартості списаних запасів у колонці 4 «запаси використані не в господарській діяльності» додатку К1/1 таблиці 1 «розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів»».

Перевіркою показників, відображених у рядку 04.10 Декларацій «витрати на поліпшення основних фондів» за період з 01.10.2007р. по 31.12.2009р. у сумі 1891452 грн. на підставі таких документів: оборотно-сальдових відомостей за 4-й квартал 2007 року, за 2008 рік, за 2009 рік, відомостей обліку по рахунку 201 «Сировина і матеріали», 207 «Запасні частини» 209 «Інші матеріали» 22 «Малоцінні та швидкозношуючі предмети» Кт 15 «Виготовлення, модернізація основних засобів», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 686 «Розрахунки за авансами одержаними у валюті», 93 «Витрати на збут» актів виконаних робіт, актів на передачу матеріалів, запчастин, МШП у виробництво, прихідних накладних, актів на модернізацію та поліпшення основних фондів, ВМД - імпорт встановлено завищення витрат за 2009 рік на суму 1 202 847 грн. Згідно з додатком К1/1 до декларацій з податку на прибуток, таблиця 3 «витрати на поліпшення, що включаються до валових витрат в розмірі 10 % від сукупної балансової основних фондів на початок періоду становлять (дозволені витрати на поліпшення): на 2008 рік -1 385 263 гри.; на 2009 рік-2 803 955 грн.

Згідно даних перевірки, на основі даних бухгалтерського обліку (додаток 2 Довідки про загальну інформацію) показники валових витрат на поліпшення в розмірі 10 відсотків становлять: за 2008 рік-1434638 грн.; за 2009 рік - 4006802 грн. Вищевказані розбіжності за 2008 рік відображені в пункті 2 розділу 3.1.2 акту перевірки.

Перевіркою враховано списання запчастин та інших матеріалів (світильники, кабель, розетки, кутники, вимикачі, інша електропродукція), в тому числі будівельних(пісок, бронза, ґрунтовка) як витрати на ремонт, наладку, що підлягають відображенню в межах 10 % у рядку 04.10 Декларацій «витрати на поліпшення основних фондів», а у іншій частині відповідно до ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повинні амортизуватися.

Крім того, витрати на ремонт основних фондів ТзОВ «Цунамі» відображались у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» чим було порушено Порядок заповнення податкової декларації по податку на прибуток, затвердженого ДПА України від 29.03.2003 року № 143.

-В порушення п.п. 5.3.2,п. 5.3. ст 5 згідно п.п. 8.1.2 та 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР до валових витрат віднесено витрати, які перевищують розмір 10 % сукупної балансової вартості основних фондів в сумі 1202847 грн.

Крім того, відповідно до п.п. 5.3.2, п.5.3. ст 5. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат придбання, будівництво, реконструкція, модернізація, та інші поліпшення основних фондів та згідно п.п. 8.1.2 , 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів підлягають амортизації.

В 4-му кварталі 2009 року по актах на модернізацію деревообробного обладнання списано інших матеріалів на суму 488251 грн. та списаних матеріалів, запчастин, малоцінних та швидкозношуючих предметів, що перевищують 10 відсотковий ліміт (дозволені витрати) ремонтного фонду на суму 546242 грн.

Отже, проведеною перевіркою відображених показників у рядку 04.10 Декларацій встановлено завищення задекларованих показників ТзОВ «Цунамі» у рядку 04.10 Декларацій з податку на прибуток показників на загальну суму 1202847 грн. в , в тому числі за 2-й квартал 2009 року на -136428 грн.; за 3-й квартал 2009 року на - 31926 грн.; за 4 -й квартал 2009 року на -1034493 грн.

Крім того апелянт зазначає, що перевіркою виявлено порушення пп. 4.2.9 п.4.2 ст. 4, пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

ТзОВ "Цунамі" в перевіряємому періоді, оплачено з розрахункових банківських рахунків вартість послуг по проживанню(харчуванню) фізичних осіб в готелях. В наданих для перевірки рахунках та актах виконаних робіт не вказано кому саме з фізичних осіб та на яку суму надані вказані послуги. В ході перевірки, вказаним постачальникам послуг надано запити, щодо надання інформації про проживаючих фізичних осіб. В наданій готелями інформації вказано, що послуги по проживанню(харчуванню) надавались резидентам та нерезидентам. Перевіркою встановлено, що особи, яким надавались вказані послуги , не перебувають у трудових відносинах з ТзОВ «Цунамі».

В наданих ТзОВ «Цунамі» для перевірки рахунках та актах виконаних робіт не вказано кому саме з фізичних осіб та на яку суму надані вказані послуги, з яких підприємств вони відряджені, в яких трудових відносинах з ТзОВ «Цунамі» перебувають. В зв'язку з цим неможливо визначити фактичний зв'язок понесених витрат з діяльністю перевіряємого підприємства.

Відповідно до пп. 4.2.9 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням. Відповідно до п. 1.1 ст. 1 вище згаданого Закону додаткові блага це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку. Пунктом 14.1 ст. 14 цього ж Закону встановлено, що кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

В наданій готелями інформації вказано, що послуги по проживанню (харчуванню) надавались громадянам України та оплачені за рахунок ТзОВ «Цунамі» на суму 115 152,65 грн.

В наданій готелями інформації вказано, що послуги по проживанню (харчуванню) надавались також нерезидентам України ( громадянам Німеччини, Швейцарії, Чехії, Польщі) та оплачені за рахунок ТзОВ «Цунамі» на суму 17800,00грн.

Згідно із пп. «ї» п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, у вигляді інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує). Згідно із пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9 цього Закону доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону. До об'єкта оподаткування, нарахованого на користь нерезидента - фізичної особи, за винятком доходів, визначених у пп. 9.11.3 п. 9.11 статті 9 вище вказаного Закону застосовується ставка податку, встановлена п. 7.3 ст. 7 Закону (подвійна ставка пункту 7.1 статті 7 Закону.

На момент оплати ТзОВ «Цунамі» вартості послуг за проживання, іноземні громадяни не визначали власного резидентського статусу в Україні та не подавали письмової заяви до податкового органу за місцем проживання в Україні, а також не перебували у трудових відносинах з юридичною особою-резидентом. Для перевірки не надано будь-яких документів, які свідчили б про трудові відносини з ТзОВ «Цунамі» та про утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. За результатами перевірки нараховано 5340 грн.

Враховуючи вище викладене просить скасувати постанову суду першої інстанції та в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом встановлено, що ТзОВ «Цунамі» здійснює, серед іншого, такі основні види діяльності: заготовка лісу, переробка та реалізація деревини і пиломатеріалів, реалізація промислових відходів деревини і виробів з них, виробництво меблів, дерев'яних будівельних конструкцій, столярних виробів, фанери, плит, панелей, шпону, паркетної дошки, дерев'яної тари та інших виробів з деревини, зовнішньоекономічна діяльність по реалізації таких товарів, тобто в більшості це діяльність з оптової торгівлі деревиною, лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини, оптової торгівлі будівельними матеріалами тощо. Луцькою ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Цунамі» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року, результати якої оформлені актом № 2862/22-29/31572226 від 18.05.2010 року, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення: від 31.05.2010 року № 0001941701/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 67838 грн. 67 коп. (у тому числі, за основним платежем -22612 грн. 89 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 45225 грн. 78 коп.); від 02.06.2010 року №0001042399/0, яким ТзОВ «Цунамі» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 751378 грн. 80 коп. (у тому числі, за основним платежем 501191 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -250187 грн. 80 коп.). Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені платником податків в адміністративному порядку, за результатами розгляду первинної скарги позивача Луцькою ОДПІ прийнято рішення № 16697/10/25-006 від 13.08.2010 року, яким скарга залишена без задоволення, та збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства на суму 27 грн. 00 коп. в частині штрафної (фінансової) санкції. Рішеннями ДПА у Волинській області №4385/10/25-006 від 06.09.2010 року та ДПА України №12264/6/25-0115 від 17.11.2010 року повторні скарги ТзОВ «Цунамі» залишені без задоволення. Луцькою ОДПІ з метою доведення до позивача граничного строку сплати податкових зобов'язань, зазначених в раніше надісланих податкових повідомленнях-рішеннях, виносилися наступні податкові повідомлення-рішення з номером первинного податкового повідомлення-рішення, при цьому через дріб проставлявся номер скарги, щодо розгляду якої воно складене, та нове податкове повідомлення-рішення на донараховану суму штрафної санкції в розмірі 27 грн. 00 коп., а саме: від 16.08.2010 року № 0001042399/1, від 16.08.2010 року № 0001112399/1, від 27.08.2010 року №0001941701/1, від 13.09.2010 року №0001941701/2,. від 17.09.2010 року №0001042399/2, від 11.10.2010 року №0001112399/2, від 25.11.2010 року №0001042399/3, від 30.11.2010 року № 0001941701/3.

В акті перевірки від 18.05.2010 року відображені порушення в частині порядку формування валових доходів та валових витрат, що мало наслідком заниження оподаткованого прибутку, тобто заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно враховано, що згідно пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку -продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. З огляджу на це сцуд першої інстанції правильно вважав, що витрати на придбання товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів у податковому обліку відносяться до валових витрат і такі малоцінні активи беруть участь у перерахунку відповідно до наведеного пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у випадку, якщо вони перебувають на складі (тобто ще не введені в експлуатацію, не використані у виробництві), з моменту передачі їх в експлуатацію вартість МШП вже не відображається в залишках запасів на кінець звітного періоду.

З наявних у справі доказів судом першої інстанції встановлено, що відповідні запаси списані протягом четвертого кварталу 2007 року (листопада-грудня 2007 року), не перебували на складі, а відтак не повинні відображатися в залишках запасів на кінець звітного періоду і брати участь в перерахунку(убутку, приросту) балансової вартості запасів відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Первинні документи бухгалтерського обліку відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704. З переліку товарно-матеріальних цінностей, зазначених у накладних на передачу у виробництво, встановлено, що до них включено лише малоцінні та швидкозношувані активи та матеріальні цінності, що використовуються в господарській діяльності понад 365 календарних днів і вартість яких не перевищує 1000 грн. (як-от, вал ходу вперед/назад, вішак, диск зчеплення, електропривід, з'єднувач ланцюга, зірочка каретки, кабель датчика вологості, канат сталевий, комутатор, вінчестер, вода, гумка, конверти, марки, папір, ручка, болти, бочки, вентелі, гайки, диски для різки, дроти тощо), тобто лише ті запаси, які визначені (дозволені) пунктом 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як такі що включаться до валових витрат.

З врахуванням вище вкладеного суд першої інстанції правильно вважав, що висновки Луцької ОДПІ в частині заниження позивачем валового доходу на суму 259883 грн. 00 коп. через порушення 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відповідають обставинам справи.

Крім тог суд першої інстанції вірно вказав, що оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті визначені в пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого: доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду. Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у першому абзаці цього підпункту; витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду; балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку, у разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Для відображення обліку прибутку і збитку від операційної курсової різниці товариством надано оборотно-сальдові відомості за четвертий квартал 2007 року та другий квартал 2008 року, аналіз рахунків 71.4 «Дохід від операційної курсової різниці» та 94.5 «Втрати від операційної курсової різниці» та додатки № 1, №2 до акту перевірки «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів» в розрізі податкових періодів та «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат» за кожен з податкових періодів, що підлягав перевірці. Згідно наданих даних щодо обліку курсових різниць судом першої інстанції встановлено, що до складу валових витрат не включено збиток від переоцінки іноземної валюти в четвертому кварталі 2007 року на суму 36347 грн. 00 коп., в другому кварталі 2008 року - 77576 грн. 00 коп. А отже в попередніх податкових періодах (що передували тим, в яких виявлено заниження валового доходу від курсової різниці) від переоцінки балансової вартості іноземної валюти ТзОВ «Цунамі» було визначено збиток, зокрема за результатами четвертого кварталу 2007 року на суму 36347 грн. 00 коп. та другого кварталу 2008 року - 77576 грн. 00 коп., які не відображалися в податковій звітності таких періодів. В наступних періодах (першому та четвертому кварталах 2008 року), коли від переоцінки балансової вартості іноземної валюти підприємство мало прибуток, та враховуючи норми підпункту 5.2.7 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який дозволяє до валових витрат включати суми витрат, не врахованих у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання, позивач зменшив такий прибуток на суму збитків, не врахованих у попередніх податкових періодах. З огляду на це суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ТзОВ «Цунамі» не мало підстав збільшувати валові доходи в першому та четвертому кварталах 2008 року на суму курсових різниць, бо вони покрили збитки від операційної курсової різниці, які не відображалися у складі валових витрат попередніх податкових періодів.

Крім того задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правильно врахував, що згідно підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 «Закону України «Про оподаткування, прибутку підприємств», під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Згідно із підпунктом 8.2.2 цієї ж статті Закону основні фонди підлягають розподілу за чотирма групами, зокрема, до групи 1 відносяться будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

Згідно видаткової накладної № РН-0000177 від 20.12.2007 року позивач придбав у ТзОВ «Арсенал» такий товар як реєстратор, відеокамеру, перехідник, роз'єм, роз'єм живлення, провід, кабель, блок живлення, коробку пластмасову монтажну, трос металевий, натягувач, анкер на загальну суму 3175 грн. 83 коп. (без ПДВ), який був використаний для встановлення системи відеоспостереження згідно з актом здачі-прийняття робіт на монтаж системи відеоспостереження від 25.12.2007 року на суму 1480 грн. 00 коп. (без ПДВ). Система відеоспостереження була придбана у зв'язку з виробничою необхідністю (акт №20/12 від 20.12.2007 року). Також у квітні 2008 року ТзОВ «Цунамі» придбало в ТзОВ «Елтех Україна» перетворювач частоти згідно видаткової накладної №РИ-0000191 від 04.04.2008 року на суму 3025 грн. 33 коп. для поліпшення верстата стрічкопильного, про що складено акт № 04/04 від 04.04.2008 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з врахуванням положень підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», придбання системи відеоспостереження та її монтаж, а також придбання перетворювача частоти не може буде віднесено до об'єктів основних фондів групи 1, чіткий перелік яких наведений в правовій нормі, а позиція Луцької ОДПІ грунтується на довільних трактуваннях положень закону, тому висновки відповідача в цій частині є протиправними.

Крім тог суд першої інстанції вірно вказав, що згідно підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку-мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Згідно зібраних у справі доказів позивач проводив поліпшення основних фондів у вигляді монтажу системи відеоспостереження у виробничих корпусах та облаштування деревообробного обладнання перетворювачем частоти, а відтак судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що товариство мало право на віднесення до валових витрат витрати у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того згідно матеріалів справи, що встановлено і судом першої інстанції, позивач для ведення господарської діяльності, зокрема переробки деревини та виготовлення готової продукції, придбавав відповідне обладнання(устаткування) на підставі відповідних контрактів За умовами цих договорів, серед іншого, постачальники зобов'язувалися проводити монтаж та введення в експлуатацію обладнання, його обслуговування, а ТзОВ «Цунамі» здійснювало оплату за проживання та харчування представників постачальників. Витрати, які ніс позивач у зв'язку з перебуванням представників постачальників (керівників, спеціалістів, монтажних бригад), ТзОВ «Цунамі» оформляло відповідними наказами по товариству, затверджувало кошторис таких витрат та оформляло звіт про ділові переговори з представниками відповідних фірм з зазначенням мети зустрічі, виду витрат (харчування, проживання), назви первинних документів, що були підставою для оплати послуг, сума витрат. Такі витрати також оформлялися відповідним реєстром у вигляді звіту про представницькі витрати за кожен місяць за період з вересня 2007 року по грудень 2009 року, який містив інформацію про назву суб'єкта господарювання, який приймав участь у зустрічі, посада і прізвища представників контрагентів, мета зустрічі з деталізацією проведених робіт представниками, вид витрат (харчування, проживання), відомості про первинний документ та суму коштів. З огляду на ці докази суд першої інстанції правильно вважав, що представники контрагентів брали безпосередню участь в забезпеченні позивача деревообробним обладнанням, його монтажем та запуском в експлуатацію, а тому витрати, понесені ТзОВ «Цунамі», у вигляді оплати вартості проживання в готелях, харчування спеціалістів постачальника пов'язані з господарською діяльністю позивача. Крім того, товариство такі витрати відносило до валових витрат не в повному обсязі, зокрема, не включена до складу валових витрат у четвертому кварталі 2008 року вартість послуг, наданих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 в розмірі 10266 грн. 30 коп., за проживання в готелі представників контрагентів ТзОВ «Цунамі». Однак, Луцька ОДПІ і на цю суму зменшила валові витрати позивача, не проаналізувавши склад витрат цього періоду.

Крім того судом першої інстанції встановлено, що для здійснення деревообробного виробництва позивач закупляв сировину(деревину), підприємство потребувало 2100-2500 кубічних метрів дуба-пиловника. Для відбору якісної деревини на території України позивач укладав відповідні договори з фізичними особами-підприємцями про надання посередницьких послуг по відбору деревини. За умовами таких договорів виконавці проводили відбір продукції за чітко встановленими вимогами замовника, вели переговори та листування з потенційними продавцями продукції, яку потребував замовник, сприяли в укладенні договорів між замовником і продавцем. Після виконання договору, щомісяця сторони оформляли та підписували акти виконаних послуг згідно договору., а також виконавець оформляв щомісяця звіт про виконання умов договору, в якому зазначалися назви постачальників, в яких проводився відбір деревин, кількість сировини, яку відібрано для продажу ТзОВ «Цунамі», вартість послуг за відбір. В подальшому відібрану деревину позивач придбавав у визначених постачальників, укладаючи усні договори, на підтвердження яких долучено відповідні накладні (видаткові накладні), рахунки(рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні. Дуб пиловочник використовувався для виготовлення шпону пиленого не шліфованого для виготовлення меблів і підлоги та виробництва піддонів, про свідчать акти про фактичний вихід пиленого шпону за період з січня 2008 року по травень 2008 року. Готова продукція відправлялася ТзОВ «Цунамі» на експорт, що підтверджено вантажними митними деклараціями.

Постановляючи рішення суд першої інстанції вірно вказав, що згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пункту 1.32 статті 1 цього ж Закону господарська діяльність - це є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не порушив вимоги підпунктів 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та правомірно включив до складу валових витрат у відповідних податкових періодах вартість оплачених послуг проживання в готелях представників постачальників у розмірі 30626 грн. 66 коп. (витрати в сумі 10266 грн. 30 коп. позивачем не були віднесені до складу валових витрат, які врахувала Луцька ОДПІ) та вартість придбаних посередницьких послуг по відбору деревини на суму 418900 грн. 00 коп.

Крім того суд першої інстанції правильно вказав, що згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 1 цього ж Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

Суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що акти виконаних робіт(послуг) не містять інформації про зміст та обсяг наданих послуг та не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, оскільки такі акти містять всі необхідні реквізити, зокрема, назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також відбитки печаток кожної з юридичних осіб. Крім того, законодавством не встановлено обмежень щодо віднесення витрат на оплату наданих позивачу послуг до складу валових витрат.

Крім того судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Цунамі» використало основних витратних (розхідних) матеріалів за 2008 рік на загальну суму 222353 грн. 72 коп., за 2009 рік - 1886728 грн. 94 коп., які в розрізі товарів та цілі їх використання описані в довідці позивача № 386 від 09.12.2010 року. До таких матеріалів позивач відніс номерки, пили стрічкові, паси, круги для заточки пил, стропи, обичайки, матриці, ножі (пластинки), стрічки шліфувальні й транспортерні, клей, затверджував, крейду, скотч, стрічки, папір, проклади, флуоресцентну крейду, ремені зубчасті, лампочки, по яких сформував валові витрати у відповідні податкові періоди. В матеріалах справи наявні копії видаткових накладних та вантажних митних декларацій на придбання такого товару, акти на списання товарно-матеріальних цінностей (МШП, запасних частин, матеріалів) та накладні на передачу у виробництво. Також судом першої інстанції встановлено, що на підприємстві діє Положення про технічне обслуговування устаткування деревообробної промисловості, затверджене наказом № 1 від 03.01.2004 року, в додатку 2 до якого визначено перелік витратних (розхідних) матеріалів, які використовує позивач у виробництві, а саме: пили, паси, матриці, ролики в зборі, обичайки, підшипники, ножі всіх типів, ролики, фланці, втулки, шайби, гирки змінні стрічкових станків, дозатори, ролики, скоби, вступи, форсунки, контактори, стрічки, ремені, проклади сальники тощо.

Судом першої інстанцій вірно враховано, що відповідно до пунктів 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу; малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року; поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням(стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.

З огляду на це суд першої інстанції правильно вважав, що первинні документи щодо придбання, списання, використання у виробництві товарно-матеріальних цінностей (МШП, запасних частин, матеріалів) останні не можна класифікувати як об'єкти основних засобів, оскільки одна частина таких матеріальних цінності є складовими елементами основних фондів, самостійної виробничої функції не виконують, а встановлювалися на виробниче обладнання (як-от, стрічка транспортерна або шліфувальна використовується у деревообробних станках для шліфування пиленого шпону та транспортування на лініях виробництва), а інші - застосовувалися безпосередньо у виробництві (наприклад, клей - для склеювання пиленого шпону, крейда, скотч, стрічки, папір - для пакування готової продукції). Отже вартість списаних МШП, що використані у виробництві, підприємство правомірно в повній сумі віднесло до складу валових витрат у відповідні податкові періоди. Крім того суд першої інстанції розглядаючи спір зазначив, що донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 22612 грн. 89 коп. позивачу пов'язане з тим, що останній не оподаткував дохід, виплачений фізичним особам, у вигляді додаткового блага - оплати вартості проживання в готелі фізичних осіб, всупереч положенням підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 9.11.1 пункту 9.11 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Як уже зазначалось вище, ТзОВ «Цунамі» для здійснення господарської діяльності придбавав необхідне обладнання (устаткування) в Україні та за її межами. Згідно контрактів, договорів поставки контрагенти зобов'язувались провести монтаж такого обладнання, запуск у виробництво, а ТзОВ «Цунамі», серед іншого, оплатити вартість проживання та харчування представників (спеціалістів) постачальника. Суд першої інстанції правильно вважав, що позивач здійснював взаємовідносини виключно з юридичними особами (резидентами та нерезидентами) і діяв у межах господарських договорів, не забезпечуючи будь-якими додатковими пільгами, благами конкретних фізичних осіб в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а отже в даній спірній ситуації ТзОВ «Цунамі» не виступало податковим агентом, бо, як правильно вважав суд першої інстанції, з врахуванням положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єктом оподаткування може бути додаткове благо, яке надається конкретній фізичній особі, як працедавцем, так і особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, і кваліфікується (розглядається) як виплата, що має пільговий характер, містить істотний особистий елемент та надання якого особі не пов'язане з виконуваною нею працею, а проводиться з інших підстав.

З врахуванням вище викладеного, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що відповідач не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак позовні вимоги задовольнив підставно.

З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу Луцької обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року у справі № 2а-3252/10/0370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді І.В. Глушко

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлений 20.09.2011 року