Ухвала суду № 18623463, 28.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
28.09.2011
Номер справи
2а-9065/10/2670
Номер документу
18623463
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9065/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю:

представників позивачаБорисюк Л.П.,

Бистрик Г.М., Собківа Я.М.

Рижковій Ю.О.

Пришви В.С., Довгополова І.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕБОТ»та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕБОТ»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2010 року ТОВ «КЕБОТ»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та просило скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.05.2010 № 0008752340.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 31.05.2010 № 0008752340 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 68550 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.05.2010 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведена перевірка господарської одиниці позивача стоматологія, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 11 щодо перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В ході проведеної перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва встановлено, що в період з 19.05.2009 по 17.05.2010 позивачем не забезпечено роздрукування через РРО відповідного розрахункового документа, який підтверджує проведення розрахункової операції на загальну суму 251313,90 грн., а саме: фіскальний чек не містить одного з обовязкових реквізитів «назва господарської одиниці».

Згідно наданого до перевірки договору № 209/с суборенди (піднайму) нежитлового приміщення від 30.04.2008, орендар передає орендоване ним нежитлове приміщення суборендарю (позивачу) для використання виключно в якості офісного приміщення, тоді як у фіскальних чеках позивача зазначена назва господарської одиниці «стоматологія».

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва складено Акт 0168/26/53/23-32489286 від 18.05.2009, на підставі якого контролюючим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008752340 від 31.05.2010, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1256569,50 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Статтями 8, 9, 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», визначено функції органів державної податкової служби, до яких, зокрема, належать здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку.

Згідно п. 2 ст. 11 Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до Наказу ДПА України від 04.04.2002 № 155/ДСК - перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу - сукупність заходів контролюючих органів, спрямованих на здійснення контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок проведення розрахункових операцій, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації та грошових коштів, а також контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95-ВР, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Положенням абзацу 4 статті 2 зазначеного Закону передбачено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених, цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону № 265/95-ВР визначенням, розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до приписів ст. 2, п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, фіскальний звітний чек це документ встановленої форми що повинен відображати інформацію денних підсумків розрахункових операцій здійснених на протязі робочої зміни касира та підлягає щоденному друку.

Пунктом 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (далі Положення № 614), передбачає перелік обовязкових реквізитів, які повинен містити касовий чек, зокрема його обовязковим реквізитом є назва господарської одиниці.

Згідно з п. 2.1 Положення, у разі відсутності хоча б одного з обовязкових реквізитів документ не є розрахунковим.

Відповідно до п. 1 Положення, назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди , іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач користується господарською одиницею на підставі договору суборенди(піднайму) нежитлового приміщення № 209/С від 30.04.2008.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору орендар (ТОВ «Українська девелоперська компанія») передає орендоване ним нежитлове приміщення суборендарю (ТОВ «Кебот») в платне тимчасове користування піднайм, власником якого є АТЗТ «Інститут «ВНДІХІМПРОЕКТ», яке знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, площею 76, 10 кв. м., на 1-му поверсі 7-ми поверхневої будівлі (корпус Б) для використання виключно в якості офісного приміщення та допоміжне приміщення, площею 9,00 кв.м. в підвалі 7-ми поверхневої будівлі (корпус Б). Загальна площа приміщення, що передається в оренду складає 85, 10 кв.м.

Відповідно до п. 8.1 вказаного договору терміни його дії з моменту підписання і до 31.03.2009.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, в судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача пояснив, що вказаний договір був пролонгований сторонами, а 30.04.2010 в звязку зі зміною орендаря, позивачем був укладений новий договір з тим же предметом договору, а саме: орендар (ТОВ «Українська Інвестиційно-консалтинговий центр») передає орендоване ним нежитлове приміщення суборендарю (ТОВ «Кебот») в платне тимчасове користування піднайм, власником якого є АТЗТ «Інститут «ВНДІХІМПРОЕКТ», яке знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, площею 76, 10 кв. м., на 1-му поверсі 7-ми поверхневої будівлі (корпус Б) для використання виключно в якості офісного приміщення та допоміжне приміщення, площею 9,00 кв.м. в підвалі 7-ми поверхневої будівлі (корпус Б). Загальна площа приміщення, що передається в оренду складає 85, 10 кв.м.

Таким чином, назвою господарської одиниці позивача у періоді за який проводилася перевірка є офісне приміщення.

Із долучених до матеріалів справи фіскальних чеків позивача вбачається, що в розрахункових документах, які видаються клієнтам при здійсненні розрахунків міститься назва господарської одиниці «стоматологія«ТОВ «КЕБОТ».

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом доведено та підтверджується матеріалами справи, що в період з 19.05.2009 по 17.05.2010 позивачем роздруковувались розрахункові документи на загальну суму 215313, 90 грн. з порушенням вимог, які ставляться законодавчими актами щодо змісту розрахункових документів, зокрема, назви господарської одиниці.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у відповідних розмірах.

Відповідно до приписів ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

У відповідності до ст. 239 цього Кодексу, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкцій, як адміністративно-господарський штраф, яким є грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ст. 241 ГК України).

Таким чином, фінансові санкції, встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є нічим іншим, як адміністративно-господарською санкцією (адміністративно-господарським штрафом), так як вони застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності , крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з акту перевірки, порушення вимог Закону мало місце за період з 19.05.2009 по 17.05.2010, тоді як оспорюване рішення, згідно з яким за це порушення застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу прийнято 31.05.2010, тобто більше ніж через рік з дня порушення.

За наведених обставин, застосування санкції в сумі 68550 грн. (за період з 19.05.2009 по 30.05.2009) згідно оспорюваного рішення за спливом річного строку, визначеного ст. 250 ГК України неправомірне, в звязку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Що стосується застосування до позивача фінансової санкції за порушення п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР за період з 01.06.2009 (31.05.2009 розрахункові операції не проводились, фіскальні чеки не видавались) по 17.05.2010в розмірі 1188 019, 50 грн., то колегія суддів вважає його правомірним з огляду на вищевикладене.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕБОТ»та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Л.П. Борисюк

Г.М. Бистрик

Я.М. Собків Повний текст ухвали складено та підписано 04.10.2011

Попередній документ : 18623450
Наступний документ : 18623565