Рішення № 18621880, 03.10.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2011 р.Справа № 10/59/5022-1178/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Півторака М.Є. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі", с. Жорниська Яворівського району Львівської області (поштова адреса: м. Львів, п/с 6656)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", с. Поділля Заліщицького району Тернопільської області

За участю представників:

позивача: не прибув.

відповідача: не прибув.

У судовому засіданні представнику позивача розяснено процесуальні права та обовязки відповідно до статей 20,22 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Провімі", с. Жорниська Яворівського району Львівської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", с. Поділля Заліщицького району заборгованості за поставлений товар в розмірі 18 874,45 грн. та судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу №017С від 01.04.2011 р., зокрема в частині здійснення оплати за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 17 823,90 грн., видатковою накладною, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 26 серпня 2011 року судове засідання призначене о 09 год. 45 хвилин 16 вересня 2011 року.

В порядку статті 77 ГПК справу слуханням було відкладено до 15 год. 03 жовтня 2011 року, у звязку з неприбуттям представника відповідача у судове засідання.

28 вересня 2011 року до господарського суду Тернопільської області поступила заява ТОВ "Провімі" №941 від 23.09.2011р. про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, у зв'язку з частковим погашенням боргу та просить стягнути з СГ ТОВ "Маяк" пеню за договором у розмірі 444,53 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 71,30 грн. та судові витрати, а справу розглянути за наявними у справі матеріалами без участі представника позивача.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судові засідання не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обовязковою, надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що 01 квітня 2011 року між Позивачем товариством з обмеженою відповідальністю "Провімі" (надалі, Продавець), та Відповідачем сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк" (надалі, Покупець), був укладений договір купівлі-продажу № 017С, згідно з умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець зобовязується прийняти й оплатити товар, в т. ч., але не виключно комбікорми, кормові додатки, премікси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки (п.1.1 Договору).

У відповідності до умов Договору № 017С від 01.04.2011р. Продавець поставив, а Покупець отримав товар на загальну суму 17 823,90 грн., що підтверджується представленою копією накладної:

№ ПР42-0061 від 11.05.2011р. на суму 17 823,90 грн..

Позивачем в обґрунтування заявлених вимог представлено довіреність №М73 від 11.05.2011р., видану ТОВ "Маяк" ОСОБА_1 на отримання від ТОВ "Провімі" матеріальних цінностей на суму 17 823,90 грн.

Датою переходу права власності на Товар від Продавця до Покупця вважається дата оформлення та підписання уповноваженими представниками Сторін видаткових накладних або акті прийму-передачі (п. 2.3. Договору).

Згідно п. 5.3. Договору оплата за товар Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця з відстрочкою платежу 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати переходу права власності на товар від Продавця до Покупця, при цьому загальна сума відтермінування платежів не повинна перевищувати 20 000 (двадцять тисяч).

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що вони по своїх формальних ознаках є Договором купівлі продажу, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі в частині оплати за отриманий товар.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 1 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобовязання припиняються: виконанням , проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобовязання; у разі поєднання управленої та зобовязаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

27 червня 2011 року позивачем ТОВ "Провімі" на адресу ТОВ "Маяк" була направлена претензія №797 про сплату заборгованості, яка залишена без відповіді відповідачем.

У судовому засіданні встановлено, що на час на час розгляду позову в суді відповідач по справі: ТОВ "Маяк", с. Поділля Заліщицького району Тернопільської області погасив суму боргу в розмірі 17 823,90 грн., що підтверджується наданою ТОВ "Провімі" випискою з банку.

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

А тому, судом припиняється провадження у справі в частині стягнення 17 823,90 грн. боргу, в порядку пункту 1-1 статті 80 ГПК України.

Пунктом 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частино основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації ( плати ) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у свої постанові від 08.04.2008 року у справі № 03/4190.

Із змісту Цивільного кодексу України випливає, що відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.

Так, відповідно до п. 6.3. Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобовязань Покупцем, він сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції, штраф у розмірі 3 (трьох) відсотків річних з суми простроченого платежу за кожен день прострочення та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до поданої розрахунку ТОВ "Провімі" просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 444,53 грн.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач по справі представив суду розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, який приймається судом, а тому позовні вимоги в сумі 71,30 грн. (індексу інфляції), підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193,202,232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 546, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", с. Поділля Заліщицького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 30910606 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі", с. Жорниська Яворівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 32730400 444,53 грн. пені; інфляційні втрати в сумі 77,30 грн.; 188,75 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В частині стягнення боргу в розмірі 17 823,90 грн. провадження припинити.

4.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

5.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8139

СуддяМ.Є. Півторак