Рішення № 18621066, 04.10.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2902/2011(3/177)

за позовом: Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства

внутрішніх справ України при Миколаївській області

54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52

До відповідача: Миколаївського обласного військового комісаріату

54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33

про стягнення заборгованості в сумі 12785,60 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 12785,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 053/935 «на централізовану охорону майна на обєкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України»від 01.07.2011 року, дислокацій (додатків до договору), розрахунків до договору, акту прийому-здачі виконаних робіт за липень 2011 року, акту звірки станом на 19.08.2011 року, норм ст.ст. 530, 903, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що в порушення умов договору відповідач не виконав належним чином своє зобовязання по оплаті наданих охоронних послуг за липень 2011 року.

Відповідач у відзиві просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки у відповідач не може погасити заборгованість у сумі 12785,60 грн., що є предметом даного позову, у звязку з відсутністю коштів на зазначені цілі.

04.10.11 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд

встановив:

01 липня 2011 року між сторонами був укладений договір № 053/935 «на централізовану охорону майна на обєкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України»згідно з умовами якого, відповідач, як замовник, доручає, а позивач, як виконавець, як охорона, зобовязується здійснювати охорону майна замовника на обєктів та обслуговування сигналізації на цьому обєкті.

За умовами п. п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 договору ціна цього договору складає 12 785,60 грн. і визначається сторонами в розрахунках (додатки 2; 2/1; 2/2; 2/3; 2/4; 2/5; 2/6; 2/7; 2/8; 2/9; 2/10; 2/11; 2/12; 2 13; 2/14; 2/15 до договору) та протоколі узгодження договірної ціни (додаток 4 до договору), які є невід'ємною частиною цього договору. Вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокацій (додатки 1; 1/1; 1/2; 1/3; 1/4; 1/5; 1/6; 1/7; 1/8; 1/9; 1/10; 1/11; 1/12; 1/13; 1/14; 1/15 до договору) та розрахунків (додатків 2; 2/1; 2/2; 2/3; 2/4; 2/5; 2/6; 2/7; 2/8; 2/9; 2/10; 2/11; 2/12; 2/13;2/14;2/15 до договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Замовник своєчасно надсилає до охорони свого уповноваженого представника для отримання рахунку на оплату, акту виконаних робіт та інших необхідних для замовника фінансових документів. Оплата за надані послуги охорони (згідно отриманого рахунку) здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони не пізніше 30 числа кожного місяця за звітний. Датою оплати вважається дата перерахування коштів замовником на банківський рахунок охорони.

Пунктом 5.3.2 договору замовник зобовязався своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за цим договором та відшкодовувати витрати охорони по ремонту сигналізації та інших її витрат.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Так, за правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали даної справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору позивач у липні місяці 2011 року надав відповідачеві послуги по охороні обєкту на суму 12785,60 грн., про що свідчать: акт № 004151 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за липень 2011 р. (підписаний обома сторонами без зауважень), акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.11 р. (узгоджений обома сторонами), додаток № 4 до договору від 01.07.11 р. (протокол погодження дебіторської заборгованості на суму 12785,60 грн.).

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За даними позивача, замовник станом на час звернення до суду не сплатив за надані послуги у липні 2011 року.

Згідно ст. 193 господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, на підставі наведеного, суд проаналізувавши фактичні обставини справи у відповідності до вимог чинного законодавства, дійшов висновку, що відповідач не виконавши взяті на себе грошові зобовязання порушив права та законні інтереси позивача, в звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з військового комісаріату боргу в розмірі 12785,60 грн. заявлені управлінням цілком обґрунтовано та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 33, код ЄДРПОУ 08299180) на користь Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України при Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52, код ЄДРПОУ 08596966) 12785,60 грн. заборгованості, 127, 85 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 10.10.2011 року.