Рішення № 18621064, 06.10.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2011 р. Справа № 5016/3066/2011(3/194)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»

02160, м. Київ, просп. Воззєднання, 15

до відповідача: Приватного підприємства «Абсолют»

56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. К.Цеткін, 44, кв. 6

56545, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Солдатське, вул. Асфальтова, 8

про стягнення заборгованості в сумі 48958,15 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 16703,73 грн., штраф в розмірі 3857,66 грн., індекс інфляції 10423,13 грн., 15% річних 7516,68 грн., пеню 10456,95 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору поставки № ЮГ-08-0101 від 04.04.07 р., видаткових накладних № ЮГ-08-0128 від 11.04.2007 р., № ЮГ-08-0240 від 23.04.07 р., додаткової угоди від 25.04.07 р. до договору поставки, видаткової накладної № ЮГ-08-0292 від 15.05.07 р., банківських виписок про часткову оплату товару, норм ст.ст. 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 223, 231, 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що відповідач лише частково оплатив отриманий товар чим порушив права та майнові інтереси позивача.

Відповідач вимоги ухвали суду від 14.09.11 р. не виконав, відзив по суті позовної заяви до суду не скерував, свого представника в судове засідання з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать як відмітка канцелярії на зворотній стороні судової ухвали так і поштове повідомлення.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

06.10.2011 року за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

04 квітня 2007 року між сторонами був укладений договір поставки № ЮГ-08-0101 згідно з умовами якого ТОВ «Хімагромаркетинг Юг», правонаступником якого виступає ТОВ «Хімагромаркетинг», як продавець, зобовязався передати у власність покупцеві, а відповідач, як покупець, зобовязався прийняти й оплатити засоби захисту рослин (далі-товар) визначені в п. 1.1 договору.

Відповідно до умов п. 1.2, п. 3.1, п. 7.1 договору загальна вартість товару складає 13457,73 грн. у т.ч. ПДВ 20%, що за станом на 04 квітня 2007 р. за курсом 5.05 грн. за один долар США становить еквівалент 2664,90 доларів США. Поставка товару здійснюється в строки, які передбачені п. 1.1 договору, або раніше за заявкою покупця. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01 січня 2009 р., а в частині розрахунків до повного виконання покупцем своїх зобовязань за цим договором.

Додатковою угодою № ЮГ-08-0101 ДС 1 від 25.04.07 р. сторони доповнили договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин та визначили дату оплати товару за цією додатковою угодою не пізніше 01 липня 2007 року.

Спірні правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються положеннями цивільного законодавства про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору позивач поставив та передав у власність відповідачу, а останній прийняв товар на загальну суму 25717,73 грн.:

1) видаткова накладна № ЮГ-08-0128 від 11.04.2007 р. на 11265,33 грн. (довіреність № 257157 від 11.04.07 р.);

2) видаткова накладна № ЮГ-08-0240 від 23.04.07 р. на 2192,40 грн. (довіреність № 257158 від 24.04.07 р.);

3) видаткова накладна № ЮГ-08-0292 від 15.05.07 р. на 12260,00 грн. (довіреність № 257159 від 15.05.07 р.).

За умовами договору відповідач повинен був сплатити позивачу отриманий товар за вищенаведеними накладними не пізніше 01 липня 2007 р.

Копії банківських виписок наданих суду позивачем свідчать про частковий розрахунок покупця з продавцем на загальну суму 9014,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не зазначив суду обставин, які спростовують вимоги позивача, взагалі не висловив заперечень на позов, отже не скористався наданим йому правом на доказування і подання доказів.

Виходячи з наведеного, борг відповідача перед позивачем по спірним відносинам дійсно складає в розмірі 16703,73 грн. (25171,73-9014,00).

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Розділом 5 договору поставки сторони передбачили, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення пункту 2.1 даного договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Начислення пені здійснюються з дня прострочення, але продавець має право застосувати штрафну санкцію лиш у випадку прострочення оплати покупцем понад 30 днів. У випадку прострочення виконання зобовязань, передбачених пунктами 2.1 даного договору, більше ніж 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі пятнадцяти відсотків від ціни договору. Сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі пятнадцяти відсотків. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1 договору, вважається, що продавцем предявлена вимога щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

Крім цього, в пункті 7.6 договору сторони досягли згоди щодо зміни строків позовної давності встановивши її тривалістю у пять років, що стосується виконання зобовязань по сплаті основного боргу та штрафних санкцій за невчасне виконання зобовязань.

Статтею ж 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

За приписами п. 1 ст. 612, п. 1 ст. 624, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, на підставі викладеного, враховуючи наявність та розмір основного боргу відповідача, позивач цілком правомірно нарахував боржнику до стягнення: штраф в розмірі 3857,66 грн., індекс інфляції 10423,13 грн., 15% річних 7516,68 грн., пеню 10456,95 грн.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а отже задоволення їх в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Абсолют» (56545, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Солдатське, вул. Асфальтова, 8, код ЄДРПОУ 32600154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»(02160, м. Київ, просп. Воззєднання, 15, код ЄДРПОУ 30262667) заборгованість в розмірі 16703,73 грн., штраф в розмірі 3857,66 грн., індекс інфляції 10423,13 грн., 15% річних 7516,68 грн., пеню 10456,95 грн., 489,60 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 10.10.2011 року.