Рішення № 18620874, 28.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/35128.09.11 За позовомПублічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО”в особі Білоцерківської філії публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО” ДоВідкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

Провідшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), 29375,13 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1., пред. за дов. №2552-1/14 від 30.06.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2., пред. за дов. б/н від 20.09.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО” в особі Білоцерківської філії (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (відповідач) про відшкодування шкоди (в порядку регресу), 29375,13 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2011 р. порушено провадження у справі № 58/351, розгляд справи призначено на 28.09.2011 р.

26.09.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

У судове засідання 26.09.2011 року представникі сторін зявились.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях позовні вимоги визнав частково.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 28.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем і ОСОБА_3 (надалі страхувальник) було укладено поліс добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) № 19 G - 0349912 від 26.08.2010р. (далі - договір страхування) за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля “Nissan Note” державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідний страховий випадок настав 09 жовтня 2010 року о 17год. 00хв. на автодорозі в м. Біла Церква, Київської області, вул.50- річчя Перемоги до вул. Семашко сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля марки “Nissan Note” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_3. та автомобіля “ВАЗ 21063” державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням ОСОБА_4.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду міста Київської області від 11.11.2010 року по справі № 3-6434-10, визнано ОСОБА_4. винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем автомобіля “Nissan Note” державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “ВАЗ 21063” державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано у Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВЕ/6902741.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат.

Відповідач у відзиву на позовну заяву суму страхового відшкодування в порядку регресу визнає в розмірі 27717, 01 грн., за вирахуванням франшизи в розмірі 510, 00 грн. та 420, 00 грн за авто товарознавче дослідження.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування”страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування”до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з Постановою Білоцерківського міськрайонного суду міста Київської області від 11.11.2010 року по справі № 3-6434-10, визнано ОСОБА_4. винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “ВАЗ 21063” державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано у Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВЕ/6902741.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем, поліс № ВЕ/6902741 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “ВАЗ 21063” державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

На виконання своїх договірних зобовязань перед страхувальником, позивач сплатив страхове відшкодування в сумі 27954,33 грн. в рахунок проведення відновлювального ремонту автомобіля страхувальника “Nissan Note” державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням № 684 від 10.12.2010 року.

Страховиком відшкодовано матеріальний збиток страхувальнику за мінусом франшизи (0,5% страхової суми), що передбачена полісом добровільного страхування транспортного засобу, а саме 550,00 грн., а також сплачено витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 420,00грн., а саме 28374,33 грн.

Окрім того, згідно протоколу додаткового огляду пошкодженого транспортного засобу від 03.02.2011 року у автомобіля “Nissan Note” державний реєстраційний номер НОМЕР_1, виявлено додаткові пошкодження.

Платіжним дорученням № 77 від 22.02.2011 року позивачем проведено доплату в рахунок проведення відновлювального ремонту автомобіля “Nissan Note” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 1000,80 грн. Загальний матеріальний збиток відшкодований позивачем становить 29375,13 грн.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 261 від 03.11.2010 року вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу “Nissan Note” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 28777,01 грн.

У позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат 28777, 01 грн. Згідно полісу добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) № 19 G - 0349912 від 26.08.2010р. розмір франшизи складає 550,00 грн.

За таких обставин розмір страхового відшкодування складає 28227, 01 грн.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат .

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/6902741) передбачено франшизу - 510, 00 грн.

Таким чином сума страхового відшкодування за вирахуванням франшизи складає 27717, 01 грн.

Також позивач просить стягнути грошову суму в розмірі 420, 00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.

Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, лише у випадку якщо страховик не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків і потерпілий самостійно обрав аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавчу експертизу для визначення розміру відшкодування потерпілому, при цьому матеріалами справи не підтверджено, що відповідач був повідомлений про факт настання ДТП його учасниками чи позивачем, а відтак відповідач був позбавлений можливості направити свого аварійного комісара та самостійно визначити розмір завданих збитків, тим самим уникнути понесення додаткових витрат по оплаті позивачем автотоварознавчого дослідження у заявленій до стягнення сумі. Тобто, вина відповідача у понесенні позивачем спірної суми коштів на відшкодування вартості автотоварознавчого дослідження відсутня.

Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2. статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 420,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.

Таким чином, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги частково в розмірі 27717,01 грн.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував, також відповідач у відзиві на позовну заяву визнає суму страхового відшкодування в розмірі 27717, 01 грн.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 27717 грн. 01 коп.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, Голосіївський район, вул. Жилянська, буд.75; код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “ГАРАНТ-АВТО” (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд.19/3, ідентифікаційний код 16467237) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 27717, 01 грн. (двадцять сім тисяч сімсот сімнадцять гривень 01 коп.) боргу, 277, 17 грн. ( двісті сімдесят сім гривень 17 коп.) витрат по сплаті державного мита та 222, 68 грн. (двісті двадцять дві гривні 68 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено 03.10.2011 року.