Рішення № 18619921, 23.09.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.2011 Справа № 5008/320/2011

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Свалява

до відповідача Свалявської міської ради, м. Свалява

про визнання недійсним договору про відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача ОСОБА_3 (дов. від 31.12.11)

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: визнання недійсним договору про відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки від 20.01.09.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим він не укладав з відповідачем договір про відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки від 20.01.09 та відповідно його не підписував. Позивач вказує, що доказом того, що в договорі проставлений не його підпис є нотаріально засвідчена довіреність від 16.05.11, з якої видно справжність його підпису, крім того у своїй діяльності він використовує печатку, яка відсутня на договорі.

Відповідач письмові пояснення по суті заявлених вимог не подав. Станом на день судового засідання від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи та прийняття рішення на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно договору про відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки від 20.01.09 (далі договір) позивач являється орендарем (землекористувачем), а відповідач орендодавцем. Вказаний договір укладений на підставі рішення двадцять четвертої сесії Свалявської міської ради 5-го скликання від 12.19.№24/124 „Про затвердження Тимчасового положення „Про відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки” та рішення двадцять шостої сесії Свалявської міської ради 5-го скликання від 28.11.08 №26/189 та згідно якого відповідач передає, а позивач приймає в оренду земельну ділянку, що знаходиться на території територіальної громади м. Свалява та с. Драчино.

23.01.09 за №28 договір зареєстрований у Свалявській міській раді у книзі реєстрації договорів про відшкодування втрат недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки.

Згідно п. 2 договору землекористувач, який фактично використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів для обслуговування кафе-бару „Вікторія” за адресою: м. Свалява, вул. Київська, 4 „б” площею 0.08 га в межах існуючого землекористування в період з 20.01.09 по дату отримання правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою (договір оренди земельної ділянки) зобовязується оплачувати відшкодування втрат бюджету м. Свалява від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки на розрахунковий рахунок в грошовій формі в розмірі 1519,07 грн. щомісяця до 30 числа наступного за звязним місяцем на поточні рахунки землевласника.

Позивач стверджує про неправомірність договору та просить визнати його недійсним з тих підстав, що він не укладав з відповідачем вказаний договір та відповідно його не підписував.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази та обставини справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вбачається з договору, у графі „Землекористувач”, котрим згідно договору виступає позивач розташований підпис. За клопотанням позивача, господарським судом Закарпатської області ухвалою суду від 31.05.11 у даній справі призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно висновку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №2802 від 08.08.11 підпис від імені ОСОБА_1, розташований у графі „Землекористувач” перед словом „І.В. Луцкевич” на лицевій стороні другого аркуша договору виконаний не позивачем, а іншою особою з ретельним наслідуванням його справжніх підписів.

З наведеного вбачається, відсутність доведеного факту волевиявлення учасника правочину, оскільки позивач особисто не ставив підпис на спірному договорі, а отже і не укладав цього договору з відповідачем.

Відповідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частини 1, 2, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачають, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 2 ч.1 ст.208 ЦК України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти правочин між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Частина 2 статті 201 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, суд дійшов висновку, що спірний договір є недійсним, оскільки в момент вчинення правочину не було додержано вимог ч. 4 ст. 207 ЦК України, а саме правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За таких обставин, позовні вимоги слід задоволити повністю та визнати недійсним договір.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задоволити повністю.

Визнати недійсним договір про відшкодування втрат від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки від 20.01.09.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.09.11.