Рішення № 18619852, 26.09.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.2011 Справа № 5/89

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Уж-тепло", м. Ужгород

про стягнення заборгованості у розмірі 1 177 960 грн., з яких сума 600 000, 01 грн. основного боргу за поставлений природній газ, сума 118 443, 36 грн. пені, сума 381 896, 72 грн. інфляційних втрат та сума 77 620,04 грн. три відсотки річних,

Суддя О.Йосипчук

ПРЕДСТАВНИКИ:

ПОЗИВАЧА : ОСОБА_1, представник за дов № 174/10 від 23.12.10р.

ВІДПОВІДАЧА : ОСОБА_2 - представник за дов.

Предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача суми 1 177 960,13 грн. заборгованості, що виникла внаслідок виконання Договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів № 06/07-1362 БО-12 від 01.10.2007р. Позивач стверджує, що згідно з актами прийому-передачі природного газу за періоди з жовтня по грудень 2007р. та з березня по вереснь 2008р. відповідачем отримано природній газ на суму 10 985 932,49 грн., однак оплату його вартості здійснено лише в сумі 10 385 932,48 грн., внаслідок чого утворився борг у розмірі 600 000 грн.

З причин неналежного виконання грошового зобов'язання, окрім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача суму 118 443,36 грн. пені, суму 381 896,72 грн. інфляційних втрат та суму 77 620 грн. трьох відсотків річних.

Отже, загальна сума позовних вимог становить 1 177 960 грн.

Відповідач проти позову заперечив та подав суду докази погашення суми основного боргу після предявлення позову до суду. Щодо стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, то в цій частині, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач покликається та, що сума неустойки списана, згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природній газ та електричну енергію".

До письмових заперечень позову, відповідач заявив письмове клопотання про зменшення розміру пені 3% річних та інфляційних втрат та заяву про відстрочення виконання рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.09.2011р.

Заслухваши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі Договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів № 06/07-1362 БО-12 від 01.10.2007р. та додаткових до нього угод №№ 1-9 (далі - договір), за умовами яких постачальник позивач у справі - зобовязався передати у власність покупцеві - відповідачу у справі - природний газ, а відповідач, у свою чергу, зобовязався прийняти та оплатити вартість поставленого газу на умовах визначених договором, при цьому остаточний розрахунок здійснювати на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Факт отримання відповідачем від позивача природнього газу підтверджується актами прийому-передачі природнього газу для вироблення теплової енергії для бюджетних організацій (а.с.28-39).

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарські зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору (права і зобов"язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Згідно з ч. 1. ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Всупереч вищенаведеній нормі та п. 6.1 Договору відповідач порушив взяте на себе зобов'язання по оплаті за поставлений газ, внаслідок чого виник борг в сумі 600 000 грн.

Відповідно до ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Порушення цього припису наділяє кредитора правом захищати свої майнові права у судовому порядку.

Одже, враховуючи, що терміни оплати, обумовлені сторонами в Договорі минули, вимогу позивача слід визнати підставною.

Разом з тим, відповідачем подано суду докази погашення ним суми боргу в розмірі 600 000 грн. піся предявлення позову до суду (платіжні дорученням № 750 від 30.06.09р., № 6 від 13.08.2009р. (а.с. 127,128)). Позивачем факт погашення заборгованості у вказаній сумі не заперечується.

Таким чином провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу за поставлений природній газ в розмірі 600 000 грн. підлягає припиненню на підставі п.1.1. ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору..

Зважаючи на доведений у суді факт прострочення відповідачем свого грошового зобов'язання у сумі 600 000 грн., слід визнати правомірними і обгрунованими також вимоги позивача про стягнення нарахованих на прострочену суму заборгованості суми інфляційних втрат, річних відсотків та пені, оскільки допущене відповідачем прострочення є підставою для застосування у спірній ситуації ст.ст. 611,625 ЦК України та положень Закону України "Про відповідальність за несвоечасне виконання грошових зобов"язань".

Згідно з поданими позивачем розрахунками, складеними із урахуванням правил ст.ст.231, 232 ГК України, та ст.ст. 258, 549-551 ЦК України, і, які по суті не заперечуються відповідачем, розмір нарахованої пені становить 118443,36 грн., розмір інфляційних втрат - 381896, 72 грн., а розмір 3-х відсотків річних - 77620,04грн.

Заперечення відповідача стосовно факту списання пені, інфляційних втрат та відсотків річних з набранням чинності Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природній газ та електричну енергію" судом не приймаються до уваги, позаяк ним не подано протоколів списання заборгованості, складених комісією з питань списання заборгованості на підставі даних бухгалтерського обліку, актів звірки взаєморозрахунків відповідно до цього Закону і Порядку списання заборгованості за природній газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011р.

Власне, саме протоколи списання заборгованості і породжують юридичні наслідки за якими заборгованість по сплаті неустойки вважається списаною з боржника. Окрім того, відповідачем не подано докази надіслання позивачу інформації про факт списання заборгованості та суми списаної заборгованості.

За відсутності достатніх та необхідних доказів, твердження відповідача про списання боргу по неустойці є недоведеним (ст.33 ГПК України).

Разом з тим, з огляду на клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені, суд керується приписами п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ) щодо права суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання, та ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, за змістом яких передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду за наявності обгрунтованих підстав у разі, якщо така істотно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, суд приймає до уваги інтереси відповідача як комунального підприємства, що забезпечує послугами з теплопостачання бюджетні установи та заклади і є єдиним джерелом централізованого постачання тепла до цих установ та закладів, враховує важкий майновий стан підприємства відповідача зумовлений значними сумами заборгованості перед ним споживачів. Крім того, слід прийняти до уваги і захищеність майнових інтересів позивача шляхом відшкодування йому інфляційних втрат, понесених внаслідок прострочення платежів.

З урахуванням наведеного суд вважає за можливе і економічно виправдане зменшення розміру пені до суми 50 000 грн.

Клопотання відповідача про зменшення до 5000 грн. розміру нарахованих позивачем 3-х відсотків річних задоволенню не підлягає, оскільки такі нарахування, виходячи з приписів ст. 625 ЦКУ, за своєю правовою природою є, в першу чергу платою за користування чужими грошима, де вбачається пряма вина відповідача та його очевидна економічна вигода, отримана внаслідок тривалого прострочення. Крім того, нараховані відсотки за користування чужими коштами є не так заходами відповідальності за порушення грошових зобовязань, як коштами, що входять до складу грошового зобовязання і виступають способом захисту майнового права та інтересу позивача, і полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. За таких обставин ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постановах від 8.11.10, 15.11.10 по справах відповідно №№ 4/719, 4/720.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить 50000 грн. пені, 381 896,72. інфляційних нарахувань, 77 620,04 грн. 3 % річних.

Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суд вважає за можливе задоволити частково на підставі п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, прийнявши до уваги наведені відповідачем обставини, зокрема, щодо необхідності підготовки до опалювального сезону, що потребує значних коштів, важке фінансове становище, та відстрочити виконання рішення до 28.11.2011р. При цьому суд приймає також до уваги інтереси позивача як державного підприємства стратегічного значення, що є постачальником природного газу для всіх категорій споживачів у державі.

Окрім того, слід зауважити, що відповідно до положень Порядку списання заборгованості за природній газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.2011р., відповідач в термін до 31.12.2011р. не позбавлений можливості здійснити заходи, прописані Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природній газ та електричну енергію".

Також двохмісячний термін відстрочки виконання рішення суду надається судом з метою запобігання застосування відповідачем процесуальних засобів утруднення виконання рішення, або затягування набрання рішенням законної сили.

Окрім того, згідно з ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених судових витрат по сплаті державного мита у сумі 11 780 грн. та понесених витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 49, п.1.1. ст. 80, 82-85, 87 ГПК України,

Суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з обласного комунального підприємства „Уж-тепло” (м. Ужгород, вул. Белінського, 17, код ЄДРПОУ 03054098) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116 м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) заборгованість в сумі 509516,76 грн. включаючи суму 50 000 грн. пені, суму 381896,72 грн. інфляційних збитків та суму 77620,04 грн. трьох відсотків річних, а також суму 11780 грн. у відшкодування витрат на держмито та у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - суму 312,50 грн., надавши відстрочку виконання рішення суду в термін до 28.11.2011р.

Наказ видати з 28.11.2011р.

3. В частині вимог про стягнення основної заборгованості в розмірі 600 000 грн. провадження у справі припинити.

Суддя Йосипчук О.С.