Рішення № 18619711, 11.10.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" жовтня 2011 р.Справа № 9/5007/96/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 голова правління

від відповідача: ОСОБА_2. дов.від 23.03.2011року

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Фермерського господарства "Годиха" (с.Годиха Романівський район Житомирська область)

до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м. Житомир)

про стягнення 8348,07 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача заборгованості 8348,07грн. з яких: 7862,33грн. сума основного боргу, 380,62грн. пені, 73,67грн. річних, 31,45грн. інфляційних за неналежне виконання умові Договору на поставку молока №2 від 01.01.2011року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечила, позов визнає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Фермерським господарством "Годиха" - постачальник (позивач у справі) та Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" - покупець (відповідач у справі) договору на поставку молока №2 від 01.01.2011р. (а.с. 6-7, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 7862,33грн., що підтверджується приймальною квитанцією.

В пункті 1.1 Договору постачальник зобов'язується поставляти у встановлених обсягах, а покупець приймати і своєчасно сплачувати за молоко цільне, незбиране коров'яче II гатунку охолоджене та оброблене - надалі Продукцію.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, покупець сплачує постачальнику за продукцію по ціні передбаченій в протоколі погодження цін на продукцію, що є невід'ємною частиною даного договору та підлягає перегляду не частіше, ніж один раз на 15 днів.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 7862,33грн, що визнається відповідачем та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків.

При цьому, слід зазначити, що акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції. Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Проте, акт звірки розрахунків є письмовим доказом у цій справі, що підтверджує чи спростовує певні обставини, відповідно до його змісту та правової природи та що зміст акту звірки розрахунків відповідає первинним документам.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п.6.2 вищезазначеного договору, покупець несе відповідальність в разі невчасного перерахунку коштів у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 26.05.2011р. по 16.09.2011р. в сумі 380,62грн.

Представлена позивачем приймальна квитанція безпосередньо не містить посилань на договір, визначений останнім в якості підстави виникнення прав та взаємних обовязків сторін, на підставі якого здійснювалась поставка продукції, тому не можливо зробити висновок, на підставі якого договору здійснена поставка продукції. За таких обставин відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасну оплату отриманого товару, яка передбачена договорами.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні щодо стягнення пені.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача відповідачу нараховані інфляційні в сумі 31,45грн. та 3% річних в сумі 73,67грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, господарський суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача такими, що підлягають задоволенню.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 7967,45грн., з яких: 7862,33грн. заборгованості, 31,45грн. інфляційних нарахувань, 73,67грн. 3% річних. В частині стягнення 380,62грн. пені, в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", 10031, м. Житомир, вул. Ватутіна, 45, ідентифікаційний код 32176931 на користь Фермерського господарства "Годиха" 13016, Житомирська область, Романівський район, с.Годиха, ідентифікаційний код 34841662 - 7862,33грн. заборгованості, 31,45грн. інфляційних нарахувань, 73,67грн. 3% річних, 97,35 грн. витрат по сплаті державного мита, 225,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 380,62грн. пені в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "13" жовтня 2011 р.

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.)

<Текст >