Рішення № 18617711, 03.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.11р.Справа № 15/5005/11515/2011

За позовом Приватного акціонерного товариства "Новомиколаївський молокозавод", смт.Новомиколаївка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 27 367,39 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Павелко М.О., директор

від відповідача: ОСОБА_1., представник за довіреністю б/н від 05.10.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Новомиколаївський молокозавод", смт. Новомиколаївка (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ (далі - відповідач), про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 27367,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №7 від 01.01.2009 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

06.10.2011 року у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

В свою чергу, повноважений представник відповідача факт поставки товару підтвердив, позовні вимоги визнав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 06.10.11р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 7 (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого позивач зобовязався передавати у власність товар у кількості та за ціною згідно з специфікацією, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити його.

Загальна ціна Договору складається з суми цін усіх товарів вказаних у накладних (п.2.1. Договору).

Згідно п. 2.3. Договору, оплата за поставлений товар проводиться згідно до специфікацій, у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на рахунок позивача, а також внесенням грошових коштів у касу. Фактом оплати є надходження грошових коштів на рахунок або в касу.

Відповідно до п. 4.3. Договору, відповідач зобов'язався оплатити товар у розмірі, передбаченому розділом 2 даного договору.

У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за даним Договором сторони несуть відповідальність, згідно діючого законодавства України (п.5.1. Договору).

Відповідно до п. 9.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009 р.

Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна зі сторін не вимагатиме його розірвання або зміни, Договір вважається пролонгованим на новий термін (п. 9.3. Договору).

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на суму 20 865,60 грн., що підтверджує видаткова накладна № РН-0037560 від 20.11.2010р. (а.с.11) та на суму 26340,60грн., що підтверджує видаткова накладна № РН-0139619 від 20.02.2011р. (а.с.12).

Як зазначає позивач, відповідач за отриманий товар розрахувався з ним частково.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 03.03.11р. направлено на адресу відповідача вимогу № 30 від 02.03.11р. про сплату заборгованості за поставлений позивачем товар у розмірі 32 367,39 грн., що підтверджує фіскальний чеком УКРПОШТИ № 0429 (а.с. 9).

Як зазначає позивач, відповідачем було перераховано на його рахунок 5000 грн.

У березні 2011 року між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків, відповідно якої складено Акт від 31.03.11р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 27367,39 грн. Даний акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств без будь-яких зауважень.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 27 367,39 грн.

У судовому засіданні повноважний представник позивача пояснив, що у Договорі випадково зазначили організаційно-правову форму як Товариство з обмеженою відповідальністю, замість Відкритого акціонерного товариства. Це є помилкою та всі договірні зобов'язання проводились між Відкритим акціонерним товариством "Новомиколаївський молокозавод" та відповідачем.

Крім того, відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" найменування Відкритого акціонерного товариства "Новомиколаївський молокозавод" змінено на Приватне акціонерне товариство "Новомиколаївський молокозавод".

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" (49054, м.Дніпропетровськ, вул. Благоєва, буд. 31; ЄДРПОУ 13472597, р/р 26003301009649 в ДФ ВТБ Банк в м. Дніпропетровську, МФО 306931) на користь Приватного акціонерного товариства "Новомиколаївський молокозавод" (70100, Запорізька обл., смт. Новомиколаївка, вул. Леніна, буд. 9; ЄДРПОУ 05500144, р/р 260011525 в АППБ "Аваль" м. Запоріжжя, МФО 313827) заборгованість за поставлений товар у розмірі 27 367,39 грн. (двадцять сім тисяч триста шістдесят сім грн. 39 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 273, 67 (двісті сімдесят три грн. 67 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 10.10.11р.