Справа № 2а- 9925/11/2070
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2011 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,
за участі представників: позивача - Даншиної Г.О., відповідача - Кучеренко О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Греіз" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Греіз" (далі за текстом - позивач, ТОВ «Греіз») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від №0003182305/0 від 13.07.2011р., яке винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова проведено перевірку ТОВ «Греіз»та складено Акт № №3056/23-05/34389726 від 30.06.2011 року про результати документальної невиїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року. На підставі даного акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення № 0003172305/0 від 13.07.2011 року.
Позивач не згоден з висновками акту перевірки та вважає, що вони не відповідають дійсному стану справ і суперечать вимогам чинного законодавства України. Зазначені суми в податковому повідомленні-рішенні є такими, що визначені неправомірно, а податкове повідомлення-рішення є незаконним і підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги адміністративного позову підтримав, просив суд про їх задоволення в повному обсязі.
Представник відповідача в наданих до суду письмових запереченнях на позов та його представник в судовому засіданні виклали власну правову позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнали. В обґрунтування заперечень вказав на те, що позивач до складу податкового кредиту з податку на додану вартість неправомірно відніс суми по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт", відносно якого Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова проведено перевірку та встановлено неможливість здійснення реальної господарської діяльності і нікчемність укладених угод. З цих підстав просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані судом та надані сторонами по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач, ТОВ «Греіз»15.06.2006р. пройшов встановлену законодавством процедуру державної реєстрації юридичної особи виконавчим комітетом Харківської міської ради, на обліку, як платник податків, перебуває в ДПІ Дзержинського району м. Харкова. ТОВ "Греіз" було платником податку па додану вартість відповідно до свідоцтва від 08.11.2006 № 28331004, анульоване 23.02.2011 року; індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 343897220306.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 30.06.2011р. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Греіз»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.
Результати документальної невиїзної перевірки позивача оформлені актом від 30.06.2011р. за № 3056/23-05/34389726, висновками якого встановлено порушення ТОВ «Греіз»ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Греіз" з ТОВ "Промтехноопт"; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у грудні 2010року на суму 485000,00 грн..
На підставі висновків акту перевірки від 30.06.2011р. за № 3056/23-05/34389726 та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем 13.07.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003182305/0, яким визначено суму грошового зобовязання ТОВ «Греіз»по податку на додану вартість в загальній сумі 606 250,00 грн., з яких 485 000,00 грн. основний платіж, 121250,00 грн. штрафна (фінансова) санкція відповідно до вимог п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.
Оскільки причиною виникнення спору стали висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про неправомірність декларування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість, то суд зазначає, що в спірних правовідносинах слід керуватись нормами спеціального закону, яким є Закон України «Про податок на додану вартість», в редакції, чинній на час виникнення таких правовідносин, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту, і не суперечать положенням спеціального Закону.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. За змістом положень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності. При цьому, відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Дата виникнення права на податковий кредит визначається п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). В п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зроблено застереження стосовно того, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, норми чинного податкового законодавства повязують виникнення права на податковий кредит з наявністю податкової накладної, оформленої відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" укладено договір купівлі-продажу №1/12.
Стосунки ТОВ "Промтехноопт" з позивачем підтверджуються первинними документами бухгалтерського обліку в т.ч. видатковими та податковими накладними, а саме: видаткові накладні б/н від 01.12.2010року на суму 85973,13 в т.ч. ПДВ 14328,86грн., б/н від 28.12.2010року на суму 976812,71грн. в т.ч. ПДВ 162802,12грн., б/н від 28.12.2010року на суму 851153,10грн. в т.ч. ПДВ 141858,85грн., б/н від 28.12.2010року на суму 996061,06грн. в т.ч. 166010,18грн.; податкові накладні № 16 від 01.12.2010; № 221 від 28.12.2010; № 222 від 28.12.2010; № 223 від 28.12.2010року.
Розрахунки між ТОВ "Греіз" та ТОВ "Промтехноопт" проведено шляхом зустрічних поставок товару, що підтверджується угодою від 30.12.2010року про залік зустрічних однорідних вимог на підставі договорів купівлі - продажу № 1/12, 2/1 від 01.12.2010року.
Договір купівлі - продажу № 1/12 від 01.12.2010року, де ТОВ "Промтехноопт" є кредитором, а ТОВ "Греіз" є боржником при виконанні грошового зобов'язання на суму 2910000,00грн.
Договір купівлі - продажу № 2/1 від 01.12.2010року, де ТОВ "Греіз" є кредитором, а ТОВ "Промтехноопт" є боржником при виконанні грошового зобов'язання на суму 2910000,00грн.
Вищезазначені зобов'язання по договорам купівлі - продажу припиняються в повному обсязі, оскільки зустрічні вимоги є рівними.
Придбаний товар реалізований позивачем іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати ряд обов'язкових реквізитів. За приписами п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції. Зазначені норми вказують на те, що підставою для включення витрат до складу податкового кредиту є їх безпосередній звязок з господарською діяльністю платника податку та належне документальне оформлення. Водночас, сама наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.
В ході розгляду справи судом встановлено, що під час проведення перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не встановлено невідповідності первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, вимогам законодавства, які предявляються до документів даного виду. Наявність у позивача податкових накладних від ТОВ "Промтехноопт", які відповідають як вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині документального підтвердження сум податкового кредиту, так і вимогам до складання первинних документів, що визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, не заперечувалась відповідачем і в ході судового розгляду.
Судом зясовано, що в основу висновків відповідача про порушення ТОВ «Греіз»вимог податкового законодавства покладено виключно висновки акту Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 20.04.2011р. №721/23-03-05/37092055 за результатами документальної планової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт" з питання дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.07.2010р. по 31.12.2010р., який надійшов на адресу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова листом від 20.04.2011р. № 2301/7/23-03-12.
В ході перевірки встановлено відсутність придбання та поставок товарів (робіт, послуг) за весь перевіряємий період між його контрагентами, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, укладені договори відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Суд зазначає, що відповідачем не надано до справи жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи ТОВ "Промтехноопт" за змістом відповідають вимогам законодавства, що предявляються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Підстав для висновку про те, що ТОВ «Греіз»було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено. Суд звертає увагу, що відповідно до наявної в матеріалах судової справи довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на час здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ "Промтехноопт" мало необхідний обсяг правоздатності. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності, які підтверджені належними документами, в ході розгляду справи не спростувала, підстав для невизнання або критичної оцінки наданих позивачем документів по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" суд не знаходить.
Завданням адміністративного судочинства згідно зі ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За приписами ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
В ході розгляду даної справи судом достовірно встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без належного обґрунтування та підстав, передбачених чинним законодавством. Висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про порушення позивачем вимог податкового законодавства не тільки не знайшли свого документального підтвердження, а й спростовуються матеріалами справи, а тому суд виходить з достатності правових підстав та належних доказів для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова правомірність власних висновків, законність та обґрунтованість оскаржуваного правового акту індивідуальної дії не доведено, що дає суду підстави для задоволення вимог адміністративного позову ТОВ «Греіз».
Зясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного звязку доказів у їх сукупності, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Греіз" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повіломлення-рішення №0003182305/0 від 13 липня 2011 року винесене ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Греіз" 03,40 грн. сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2011 року.
Суддя Шевченко О.В.
Судове рішення № 18616899, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 26.09.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 9925/11/2070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: