Постанова № 18615719, 08.07.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв

15:55 год.

08.07.2011 р.                                                                                справа № 2а-8342/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність №432/9/10-00 від 17.01.11 р.,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 додержавної акціонерної холдінгової компанії "Чорноморський суднобудівний завод", вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54011 простягнення заборгованості у сумі 10039,0 грн. керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод" ( вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54011, відомості про банківські реквізити відсутні, ЄДРПОУ 14312980) на користь Держави ( державний бюджет Заводського району м. Миколаєва р/р 34128999700003 УДК у Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 23626096) податковий борг у сумі 10039,0 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                                                        А. О. Мороз

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

15:55 год.

08.07.2011 р.                                                                                          справа № 2а-8342/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність № 432/9/10-00 від 17.01.11 р.,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 додержавної акціонерної холдінгової компанії "Чорноморський суднобудівний завод", вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54011 простягнення заборгованості у сумі 10039,0 грн. В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва (далі - позивач) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з державної акціонерної холдінгової компанії «Чорноморський суднобудівний завод»(далі - відповідач, ДАХК «ЧСЗ») податкового боргу у сумі 10039,0 грн.

Оскільки вимоги позивача ґрунтуються на податкових вимогах, справа була призначена до розгляду в порядку скороченого провадження, за правилами ст. 1832 КАС України.

4 січня 2011 р. відповідач надіслав до суду письмові заперечення (а. с. 24-26), у зв'язку із чим, відповідно до ст. 1832 ч. 4 КАС України, суд постановив ухвалу про розгляд справи за загальними правилами (а. с. 34).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 25 травня 2001 р. між відповідачем та ВАТ суднобудівна верф «Меридіан», ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод»та ВАТ малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга» укладено договір про спільну діяльність. Відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету на час виконання договору про спільну діяльність є відповідач, під час перевірки якого було встановлено порушення податкового законодавства, зокрема несплата податку на додану вартість за грудень 2009 р., у зв'язку із чим позивач прийняв податкове повідомлення-рішення та першу і другу податкові вимоги, якими визначив податкове зобов'язання відповідача у сумі 9560,0 грн. та застосував штраф у сумі 479,0 грн.

Відповідач адміністративний позов не визнав та подав письмові заперечення (а. с. 24-26), які зводяться до того, що 17 червня 2008 р. стосовно відповідача порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому, на думку відповідача, ці обставини унеможливлюють стягнення податкового боргу. Крім того, відповідач зазначив, що ДАХК «ЧСЗ»не є належним відповідачем у справі, оскільки не є учасником договору про спільну діяльність та перебуває на обліку не в ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, а у спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення (а. с. 49, 55, 61).

У відповідності до ст. 160 ч. 3 КАС України, у судовому засіданні 8 липня 2011 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вирішуючи адміністративну справу, суд враховує наступне.

25 травня 2001 р. між відповідачем та ВАТ суднобудівна верф «Меридіан», ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод»та ВАТ малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга»укладено договір № 153 про спільну діяльність (далі - договір № 153) (а. с. 69-74). Даний договір та всі додатки до нього підписані з боку ДАХК «ЧСЗ».

Наведене спростовує доводи відповідача про те, що ДАХК «ЧСЗ»не є учасником договору про спільну діяльність.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Згідно із ст. 1132 ч. 2 ЦК України, ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.

Відповідно до п. 1.5. пп. 1.5.2., 1.5.3. договору № 153, на відповідача покладені обов'язки щодо обліку господарських результатів спільної діяльності, ведення бухгалтерського та податкового обліку (а. с. 69).

Пунктом 4.12. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 р. № 80 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 р. за № 172/2612 передбачено, що договори про спільну діяльність повинні реєструватись в органах податкової служби. Договір № 153 перебуває на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві за № СД037 (а. с. 19).

27 лютого 2010 р. позивачем проведено документальну невиїзну перевірку відповідача щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2009 р., за результатами якої складено акт № 553/152-14/35717594 (далі - акт перевірки) (а. с. 15-16).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем ст. 9 п. 9.8. абз. 17 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час проведення перевірки відповідача, відповідно до якої платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

За наслідками перевірки 17 березня 2010 р. позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001161502/0 на суму 10059,0 грн., з яких основний платіж складає 9560,0 грн. та штраф у сумі 479,0 грн. (9580+479=10059) (а. с. 14).

20 квітня 2010 р. податкове повідомлення-рішення № 0001161502/0 від 17 березня 2010 р. розміщено на дошці податкових оголошень (а. с. 13).

У відповідності зі ст. ст. 6, 8, 10 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондам», чинного на час виникнення спірних правовідносин, позивачем надіслані відповідачу перша податкова вимога від 05 травня 2010 р. № 1/311 та друга податкова вимога від 30 червня 2010 р. № 2/392 (а. с. 11, 12), які 12 липня 2010 р. розміщенні на дошці податкових оголошень (а. с. 11 та зворот).

У зв'язку із частковою сплатою відповідачем податкового боргу у розмірі 20,0 грн., що вбачається із розрахунку (а. с. 8), борг відповідача, зазначений у податкових вимогах, складає 10039,0 грн. (10059-20=10039).

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом, податковий борг відповідача становить 10039,0 грн.

Суд вважає за необхідне відзначити, що як у податковому повідомлені-рішенні № 0001161502/0 від 17 березня 2010 р., так і в обох податкових вимогах позивач зазначив всіх учасників договору № 153, тобто окрім відповідача, у них вказані ВАТ суднобудівна верф «Меридіан», ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод»та ВАТ малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга», тоді як позивач повинен був зазначити тільки ДАХК «ЧСЗ», як особу, відповідальну за сплату податків. Разом з тим, така помилка з боку позивача носить суто формальний характер та не призвела до порушення прав відповідача.

Стосовно заперечень відповідача про порушення відносно нього справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд вважає, що відповідач дійшов помилкових висновків щодо розповсюдження дії мораторію на стягнення податкового боргу. При цьому суд виходить з наступного.

Згідно визначення, наданого терміну «мораторій» ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Таким чином, з аналізу наведеної норми вбачається, що мораторій зупиняє виконання боржником не всіх грошових зобов'язань, а лише тих, термін виконання яких настав до введення мораторію.

Як вбачається з акту перевірки, податковий борг у відповідача виник у грудні 2009 р., у той час як справа про банкрутство позивача порушена господарським судом Миколаївської області у червні 2008 р., тоді ж введено і мораторій (а. с. 28-29).

Таким чином, позивач стягує податковий борг, який виник вже після порушення справи про банкрутство, і, виходячи з законодавчого визначення терміну «мораторій», його дія на стягнення цього боргу не розповсюджується.

Також не можуть бути прийняті до уваги заперечення відповідача стосовно перебування на податковому обліку не у позивача, а в СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, адже згідно наданих позивачем основних облікових даних платника податків, датованих 28 грудня 2009 р. (а. с. 7), відповідач перебуває на податковому обліку саме в ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, тоді як надана відповідачем довідка про взяття на облік платника податків в СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві датована жовтнем 2007 р. (а. с. 30).

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості, а його заперечення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі відсутні, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законодавством порядку.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод" (вул. Індустріальна, 1, м. Миколаїв, 54011, відомості про банківські реквізити відсутні, ЄДРПОУ 14312980) на користь Держави (державний бюджет Заводського району м. Миколаєва р/р 34128999700003 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 23626096) податковий борг у сумі 10039,0 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова у повному обсязі складена

13 липня 2011 р.

Суддя                                                                                                                        А. О. Мороз