Постанова № 18614986, 28.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2011 року Справа № 2а-8054/11/1270 < Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді:Горпенюк О.А.,

при секретарі:Марковій О.О.,

за участю сторін

від позивача:не зявився,

від відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 876,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2011 року управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідач як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області 19.12.2002.

Відповідно до ст.ст.14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобовязані нараховувати, сплачувати у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України, але в порушення вказаних норм Закону відповідач не сплачує страхові внески у звязку з чим станом на 30.04.2011 за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 у нього утворилась заборгованість у розмірі 876,34 грн.

В добровільному порядку суму заборгованості до Пенсійного фонду України відповідач не перерахував. У звязку з чим, на адресу відповідача направлено вимогу № Ф-526 від 06.05.2011 з повідомленням про вручення поштового відправлення, яку відповідач не отримав, конверт повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки відповідач ухиляється від сплати заборгованості, управління Пенсійного фонду України має право стягнути суму заборгованості у судовому порядку.

У звязку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, про дату, місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить особистий підпис відповідача на почтовому відправлені (а.с. 13).

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1, зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області 19.12.2002 (а.с.9).

Відповідно до ч.3 ст.15 цього Закону страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Конституцією України (ч.1 ст.67) визначено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до ч.1 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 106 зазначеного Закону передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Розрахунком суми позову, наданим управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, проведеним відповідно до ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 підтверджується, що за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 876,34 грн., яка станом на 30.04.2011 відповідачем не сплачена (а.с. 8, 4).

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» субєкт підприємницької діяльності повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, ОСОБА_1 сплатила внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування фізичної особи субєкта підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) в розмірі 956,46 грн. Сума нарахованих внесків з 01.01.2010 по 31.12.2010 склала 1840,80 грн.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями зі сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання зі сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Під час розгляду справи судом встановлено, що нарахована сума страхових внесків відповідачем в установлені законом терміни повністю не сплачена, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 876,34 грн., що підтверджується розрахунком боргу (а.с. 4).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» позивачем відповідачу заказним листом була надіслана вимога від 06.05.2011 № Ф-526, згідно якої сума боргу станом на 30.04.2011 склала 876,34 грн. (а.с. 7), яка була надіслана відповідачу заказним листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яку відповідач не отримав, конверт повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 6).

Доказів часткової або повної сплати боргу в судовому засіданні не надано, вимога не оскаржувалась та є чинною.

Відповідач оплату у добровільному порядку не здійснив, зазначену вимогу не оскаржив.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 876,34 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) суму недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 876,34 (Вісімсот сімдесят шість грн. 34 коп.) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

< Текст >

СуддяО.А. Горпенюк