Постанова № 18614975, 22.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2011 року Справа № 2а-7216/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Солоніченко О. В.

при секретарі: Балябі В.С.,

за участю

представника позивача: ОСОБА_1 (дов. №2741/24-017-513 від 19.08.2011 року),

представника відповідача: Бохан О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Первомайське шахтобудівельне управління» про стягнення податкового боргу у сумі 83132,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

22 серпня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Первомайське шахтобудівельне управління» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 83132,00 грн. Оскільки добровільно відповідач не сплатив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Первомайське шахтобудівельне управління» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Первомайської міської ради 31.01.1997 року за №2591, внесено до ЄДРПОУ та перебуває на податковому обліку в Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області з 22.01.2002 року за № 14.

Відповідач має податкову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 83132,00 грн., яка складається з самостійно узгоджених зобовязань та підтверджуються наступними документами:

-податковою декларацією № 19467 від 19.01.2009 року на суму 20230,00 грн.;

-податковою декларацією № 1033 від 20.02.2009 року на суму 3548,00 грн.;

-податковою декларацією № 1671 від 20.03.2009 року на суму 11846,00 грн.;

-податковою декларацією № 3875 від 21.04.2009 року на суму 202,00 грн.;

-податковою декларацією № 6196 від 19.05.2009 року на суму 2722,00 грн.;

-податковою декларацією № 7202 від 22.06.2009 року на суму 5031,00 грн.;

-податковою декларацією № 9627 від 20.07.2009 року на суму 2615,00 грн.;

-податковою декларацією № 19467 від 19.01.2009 року на суму 20230,00 грн.;

-уточненим розрахунком № 9627 від 20.07.2009 року на суму 435,00 грн.;

-податковою декларацією № 14524 від 19.10.2009 року на суму 19103,00 грн.;

-податковою декларацією № 16603 від 19.11.2009 року на суму 8724,00 грн.;

-податковою декларацією № 2248 від 19.03.2010 року на суму 177,00 грн.;

-податковою декларацією № 4304 від 19.04.2010 року на суму 969,00 грн.;

-податковою декларацією № 11558 від 18.08.2010 року на суму 1465,00 грн.;

-податковою декларацією № 12220 від 20.09.2010 року на суму 3838,00 грн.;

-податковою декларацією № 14568 від 20.10.2010 року на суму 2227,00 грн.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо нарахування та визначення податкових зобовязання з податку на додану вартість виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 зазначеного Закону податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Пунктом 5.1 вказаного Закону встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків за причинами, не повязаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким передбачено порядок оскарження рішень податкових органів.

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач має узгоджені податкові зобовязання.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до зазначених норм закону відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/65 від 23.11.2001 року та друга податкова вимога №2/109 від 29.12.2001 року. Відомостей щодо оскарження зазначених податкових вимог суду не надано.

Таким чином, оскільки суму податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 83132,00 грн.

Крім того відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного у суду немає підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Первомайське шахтобудівельне управління» задовольнити повністю.

Стягнути з наявних у Відкритого акціонерного товариства «Первомайське шахтобудівельне управління» (і.к. 00181131) рахунків у банках податковий борг з податку на додану вартість у сумі 83132,00 грн. (вісімдесят три тисячі сто тридцять дві грн. 00 коп.) на р/р 31114029700054, отримувач ГУДКУ у Луганській області, код БК 14010100, МФО 804013, ОКПО 24053509.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 27 вересня 2011 року.

Суддя О.В. Солоніченко