Постанова № 18614445, 14.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2011 року Справа № 2а-6151/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Прудника С.В.

при секретарі: Шматковій Д.О.

представника позивача Оніщенко А.В.

представника відповідача Немчілової Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецсервіс» до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.07.2011 №0000382340 та №0000422340 , -

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецсервіс» до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.07.2011 №0000382340 та №0000422340.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 07.07.2011 Краснодонською ОДПІ прийнято податкові повідомлення рішення №0000382340 від 07.07.2011, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Східспецсервіс» визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 659393,68 грн., з яких податок у розмірі 527515,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 131878,68 грн., та №0000422340 від 07.07.2011, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Східспецсервіс» визначені податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 824242,02 грн., з яких податок у розмірі 659393,62 грн. та штрафні санкції у розмірі 164848,40 грн.

Дані податкові повідомлення - рішення винесено податковою інспекцією на підставі акту перевірки № 568/23-31530867 від 10.06.2011 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Східспецсервіс» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період 01.10.2009 по 31.03.2011 року.

За висновками акту перевірки відповідачем встановлені наступні порушення:

1) пункту 5.1, підпункт 5.2.1 пункту 5.2, пункт 5.9 статті 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 706654,00 грн., у тому числі за:

-2010 рік в сумі 706 071 грн., (у тому числі 4 кв.2010 року. - 706071 грн.)

-1 кв. 2011 року у сумі 583,0 грн.

2) підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.пункту 7.4 ст.7, підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на 567612,00 грн.

Крім того, у акті зазначено порушення позивачем частини 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлено ними по правочинах, здійснених ПП «Люкстрой» при придбанні та продажу товарів, послуг у ПП «Альянсмашагротранс» у жовтні - грудні 2010 року, та ПП «ВКФ «Гермесімпекс» у лютому 2011р. Товар (послуги) по вказаним правочинам не був переданий в порушення статей 662, 355, 656 Цивільного кодексу України.

20.06.2011 позивачем на акт перевірки до Краснодонської ОДПІ надані заперечення за № 1/17-180, які відповіддю податкової інспекції від 04.07.2011 року №10986/23-310 залишені без задоволення.

Позивач вважає, що податкові повідомлення рішення №0000382340 та №0000422340 прийнято відповідачем незаконно з наступних підстав.

В акті перевірки зазначено, що податковими органами була проведена позапланова невиїзна перевірка з питань взаємовідносин ПП «Люкстрой» з ПП «Альянсмашагротранс» за період з жовтеня по грудень 2010 року (акт від 01.06.2011 року №500/23-35382135), яким було встановлено нікчемність правочинів між ПП «Люкстрой» та ТОВ «Східспецсервіс». Також, в акті перевірки зазначено, що за результатами перевірки, проведеної Ленінською МДПІ у м. Луганську встановлено нікчемні правочинини ПП «Альянсмашагротранс» та ПП «Люкстрой» у період з жовтеня по грудень 2010 року.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в ході матеріалів перевірки встановлено, що Ленінською МДПІ у м. Луганську з ДПІ у м. Херсоні отримано акт невиїзної позапланової перевірки ПП «Стилет Юг» від 09.03.2011 року № 614/23-2/37048886 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками, за результатами якої встановлено нікчемність правочинів по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, Краснодонською ОДПІ в акті перевірки зроблено висновок про недійсність правочинів, укладених між ТОВ «Східспецсервіс» та його постачальником - ПП «Люкстрой» і далі по ланцюгу - ПП «Альянсмашагротранс», а також постачальника позивача - ПП «Гермесімпекс». Також встановлено, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств постачальників у жовтні грудні 2010 року, що свідчить про те, що правочини ПП «Альянсмашагротранс» та підприємствами постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до частини 1, 2, статті 215, статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статі 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У зв'язку з чим податковим органом зроблено висновок про безпідставність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту за період з жовтня по грудень 2011 року на підставі документів, отриманих від ПП «Люкстрой», ПП «ВКФ «Гермесімпекс».

Позивач не згоден із доводами відповідача, оскільки договори, укладені ТОВ «Східспецсервіс» з його контрагентами не визнанні судом недійсними та їх недійсність не встановлена законом, то вони на цей час є чинними. До перевірки, проведеної Кранодонською ОДПІ, позивачем були надані документи, що свідчать про здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Східспецсервіс» в жовтні - грудні 2010 року, в тому числі первинні та бухгалтерські документи, документи щодо отримання та поставки товару.

Щодо посилання податкової інспекції на нікчемність угод, укладених позивачем із контрагентами, позивач зазначає, що до такого висновку дійшла на підставі актів перевірок цих контрагентів на власний розсуд, без достатнього документального обґрунтування. Крім того, до повноважень податкового органу не входить встановлювати «нікчемність угод» або визнавати їх такими.

Тому позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення від 07.07.2011 №0000382340 та №0000422340 прийняті Краснодонською ОДПІ всупереч чинному законодавству.

У звязку з чим позивач просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення рішення, прийняті Краснодонською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області, в частині визначення податкових зобовязань №0000382340 від 07.07.2011, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Східспецсервіс» визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 659393,68 грн., з яких податок у розмірі 527515,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 131878,68 грн., та №0000422340 від 07.07.2011, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Східспецсервіс» визначені податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 824242,02 грн., з яких податок у розмірі 659393,62 грн. та штрафні санкції у розмірі 164848,40 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав наступні пояснення.

Висновки акту перевірки щодо нікчемності правочинів укладених ТОВ «Східспецсервіс» з контрагентом - постачальником ПП «Люкстрой» були зроблені на підставі матеріалів перевірки Ленінської МДПІ у м.Луганську з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість ПП «Альянсмашагротранс» за жовтень, листопад та грудень 2010 року, який був контрагентом - постачальником ПП «Люкстрой» у відповідних періодах.

Що стосується контрагента - постачальника ПП «ВКФ «Гермесімпекс», згідно матеріалів перевірки ДПІ у Артемівському районі у м. Луганську встановлено, що у підприємства відсутні складські приміщення, транспортні засоби, обладнання необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, чисельність працюючих, та як слід, поставок товарів між ПП «ВКФ «Гермесімпекс» та його контрагентами, у тому числі з ТОВ «Східспецсервіс». Оскільки ПП «ВКФ «Гермесімпекс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, трудові ресурси та виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань угоди з вищезазначеним підприємством є нікчемними.

ПП «Альянсмашагротранс» було залучено в ланцюгу операцій, які відбувались без мети реального настання правових наслідків, про що свідчить акт невиїзної позапланової перевірки ПП „Стилет - Юг" від 09.03.11 № 614/23-2/37048886 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за період з 01.09.2010 по 31.12.2010, який отримано Ленінською МДПІ у м. Луганську листом від 10.03.2011 року № 3170/7/23-204.

Перевіркою встановлено, що ПП „Стилет - Юг" формувало податковий кредит у періоді з вересня по грудень 2010 року від постачальників, по яким угоди визнано нікчемними, та за висновками актів перевірок встановлені порушення статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «Східспецсервіс» відсутнє, право на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з підприємствами постачальниками. Таким чином, податкові повідомлення - рішення до акту перевірки є правомірними.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Східспецсервіс» зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 13.06.2001 за № 1382 105 0006 002221 (а.с.8).

ТОВ «Східспецсервіс» є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Краснодонській ОДПІ з 15.08.2005, реєстраційний номер 1189, що підтверджується довідкою про взяття на облік за формою № 4-ОПП (а.с.11).

Також ТОВ «Східспецсервіс» є платником податку на додану вартість, про що Краснодонською ОДПІ видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №083180 від 25.01.2008 №100092474, індивідуальний податковий номер 315308612363 (а.с.10).

Краснодонською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Східспецсервіс» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період 01.10.2009 по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт № 568/23-31530867 від 10.06.2011 (а.с. 14-46).

Зазначеним актом встановлені порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 706654,00 грн. та занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на 567612,00 грн.

Крім того, актом встановлені порушення позивачем частини 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлено ними по правочинах, здійснених ПП «Люкстрой» при придбанні та продажу товарів, послуг у ПП «Альянсмашагротранс» у жовтні - грудні 2010 року, та ПП «ВКФ «Гермесімпекс» у лютому 2011р. Товар (послуги) по вказаним правочинам не був переданий в порушення статей 662, 355, 656 Цивільного кодексу України.

20.06.2011 позивачем на акт перевірки до Краснодонської ОДПІ надані заперечення за № 1/17-180 (а.с.47-49), які відповіддю на заперечення податкової інспекції від 04.07.2011 №10986/23-310 залишені без задоволення (а.с.50-51).

На підставі акту перевірки № 568/23-31530867 від 10.06.2011 відповідачем 07.07.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення №0000382340 (а.с.53), яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 709306,25 грн., у тому числі за основним платежем 567 612,00 грн., за штрафними санкціями 141694,25 грн., та повідомлення-рішення №0000422340 (а.с.52), яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток на загальну суму 883172,75 грн., у тому числі за основним платежем 706654,00 грн., за штрафними санкціями 176518,75 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у пункті 7.7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97 від 03.04.1997 (далі Закону №168). Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.1 статті 7 Закону № 168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України № 168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено у судовому засіданні, між ТОВ «Східспецсервіс» (Покупець) та ПП «Люкстрой» (Продавець) було укладено договір купівлі продажу від 01.01.2008 (т. 1 а.с. 64-65).

Згідно п. 1.1 договору Продавець зобовязується передати, а Покупець прийняти та сплатити товар, згідно накладних, які є невідємною частиною договору.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору від ПП «Люкстрой» на адресу ПП «Східспецсервіс» було здійснено поставку товару, що підтверджується розхідними та податковими накладними, актами приймання та надання послуг (т. 1 а.с. 66-92).

01.02.2011 між ТОВ «Східспецсервіс» (Покупець) та ПП «ВКФ «Гермесімпекс» (Продавець) було укладено договір купівлі продажу №01023 (т. 1 а.с. 94).

Згідно п. 1.1 договору Продавець зобовязується передати, а Покупець прийняти та сплатити товар, згідно накладних, які є невідємною частиною договору.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору від ПП «ВКФ «Гермесімпекс» на адресу ПП «Східспецсервіс» було здійснено поставку товару, що підтверджується податковими накладними, актами приймання та виписками з особового рахунку (т. 1 а.с. 95-139).

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як передбачено підпунктом 7.6.2 пункту 7 статті 7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.5 статті 7 Закону № 168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, оформлену із повним дотриманням правил щодо її складання згідно вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168.

Згідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу норм Закону України “Про податок на додану вартість» вбачається, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно договору оренди №02-01-09/1, укладеного між ТОВ «Східспецсервіс» (Орендатор) та фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (Орендодавець) від 01.01.2009, Орендодавець передає, а Орендар бере у тимчасове користування приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: виробничі приміщення із прилеглою територією землі площею 1,1 га.(т. 2 а.с. 72-73).

Відповідно із договором найму приміщення №3/103, укладеного між ПП «Люкстрой» (Орендатор) та фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (Орендодавець) від 03.01.2010, Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,, 2-й поверх окремої будівлі ремонтно-механічного цеха загальною площею 18 кв. м. (т. 2 а.с. 92-93).

Як вбачається із пояснень представника позивача на підставі договору оренди, укладеного з ФОП ОСОБА_3 товар, поставлений контрагентами підприємства, зберігався позивачем у орендованому приміщенні.

Таким чином, позивачем було документально підтверджено наявність приміщень для зберігання товару, придбаного у контрагентів та факт поставки вказаного товару.

Посилання відповідача на нікчемність правочинів при взаєморозрахунках з контрагентами-постачальниками, суд оцінює критично з наступних підстав.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки цивільно-правові договори укладені ТОВ "Східспецсервіс" з його контрагентами не визнанні судом недійсними та їх недійсність не встановлена законом, то вони на цей час є чинними.

Даний факт підтверджується постановами Луганського окружного адміністративного суду по справам №2а-2998/11/1270 від 30.05.2011 та №2а-3313/11/1270 від 30.05.2011 за позовом Приватного підприємства «Альянсмашагротранс» до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій, зобовязання вчинити певні дії, якими були визнані недійсними та скасовані накази про проведення перевірок. Також судом встановлено, що Ленінська МДПІ у м. Луганську передчасно дійшла висновків про «нікчемність» угод ПП «Альянсмашагротранс» з його контрагентами, а також передчасно дійшла висновків про відсутність поставок товарів своїм контрагентам.

Таким чином, орган державної податкової служби, аналізуючи порядок поставки продукції (товарів, робіт, послуг) передчасно дійшов висновку, що здійснення поставки товару не відбувалось, оскільки не мав на це достатніх доказів (довідки державної автомобільної інспекції, відповідні пояснення платника щодо способу поставки, тощо), оскільки в судовому засіданні встановлено, що при проведенні перевірки позивачем були надані документи, що свідчать про здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Східспецсервіс» в жовтні - грудні 2010 року, в тому числі первинні та бухгалтерські документи, документи щодо отримання та поставки товару.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації та діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, оскільки, як визначено Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Позивачем під час розгляду справи було документально підтверджено про фактичні поставки товару від ПП «ВКФ «Гермесімпекс», ПП «Люкстрой», а тому підстав для визнання правочинів, укладених між позивачем та ПП «ВКФ «Гермесімпекс», ПП «Люкстрой» нікчемними у суду немає.

Статтею 18 Закону України від 15.05.2003 року № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» установлено, що відомості які підлягають знесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти ТОВ «Східспецсервіс» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також перебували в якості платників податку на додану вартість.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «Східспецсервіс» надано всі необхідні документи для підтвердження формування валових витрат та податкового кредиту по господарським операціям з ПП «Люкстрой» та ПП ВКФ «Гермесімпекс». Зокрема, позивачем документально підтверджено реальність здійснення господарської операції, а саме надано документи щодо наявності орендованих складських приміщень куди поставляється придбаний товар. Позивачем надані документи щодо наявності у позивача та його контрагента ПП «Люкстрой» значної кількості працівників, документи, що підтверджують правовий статус постачальника ПП «Люкстрой», а саме, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника ПДВ, а також документи, що підтверджують використання позивачем отримання товару у власній господарській діяльності.

Таким чином, ТОВ «Східспецсервіс» документально підтвердило реальність проведених господарських операцій із своїми контрагентами, а також правомірність формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Люкстрой» та ПП «ВКФ «Гермесімпекс».

Крім того, суд вважає необхідним зауважити, що підставою для висновків у акті перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток є порушення позивачем частини 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Східспецсервіс» з ПП «Люкстрой» та ПП «ВКФ «Гермесімпекс».

Оскільки у судовому засіданні не знайшли своє підтвердження висновки Краснодонської ОДПІ щодо нікчемності правочинів, вчинених ПП «Люкстрой» з ПП «Люкстрой» та ПП «ВКФ «Гермесімпекс», то і як наслідок безпідставно нараховано позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 709306,25 грн. та податку на прибуток у розмірі 883172,75 грн.

Згідно з ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено про встановлення факту протиправних дій позивачем щодо визначення сум податкового кредиту, визнання нікчемними правочинів, укладених між позивачем та контрагентами-постачальниками та не надано доказів на підтвердження своїх доводів.

Оскільки в судовому засіданні встановлений факт порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд, оцінивши надані позивачем докази, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, та підлягають задоволенню.

Суд вважає необхідним визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення рішення, прийняті Краснодонською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області, в частині визначення податкових зобовязань №0000382340 від 07.07.2011, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Східспецсервіс» визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 659393,68 грн., з яких податок у розмірі 527515,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 131878,68 грн., та №0000422340 від 07.07.2011, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Східспецсервіс» визначені податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 824242,02 грн., з яких податок у розмірі 659393,62 грн. та штрафні санкції у розмірі 164848,40 грн.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3грн.40коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Східспецсервіс” до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.07.2011 №0000382340 задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення рішення, прийняті Краснодонською обєднаною державною податковою інспекцією Луганської області, в частині визначення податкових зобовязань №0000382340 від 07.07.2011, яким товариству з обмеженою відповідальністю “Східспецсервіс” визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 659393,68 грн., з яких податок у розмірі 527515,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 131878,68 грн., та №0000422340 від 07.07.2011, яким товариству з обмеженою відповідальністю “Східспецсервіс” визначені податкові зобовязання з податку на прибуток в сумі 824242,02 грн., з яких податок у розмірі 659393,62 грн. та штрафні санкції у розмірі 164848,40 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Східспецсервіс” судові витрати у розмірі 03грн.40коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 19 вересня 2011 року.

СуддяС.В. Прудник