Постанова № 18614197, 29.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2011 року Справа № 2а-6912/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко О.О.

та

представників сторін:

прокурор Захарова Н.О.,

від позивача не зявився,

від відповідача ОСОБА_1 (довіреність від 11.01.2011 №23-1-6)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Попаснянського району Луганської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанська сода» про стягнення податкового боргу в розмірі 74562,70 грн.,

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Попаснянського району Луганської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Попаснянському районі Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанська сода» про стягнення податкової заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 74562,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ВАТ «Лисичанська сода» має заборгованість по сплаті до бюджету збору на забруднення навколишнього природного середовища у сумі 74562,70 грн., зазначена заборгованість підтверджується розрахунком податкового боргу, витягом з облікової картки платника податків, розрахунком збору та податковими вимогами. Враховуючи, що відповідачем на час звернення до суду, ніяких заходів щодо погашення існуючої заборгованості не вжито, просив стягнути заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 74562,70 грн. в судовому порядку.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відкрите акціонерне товариство «Лисичанська сода» позовні вимоги не визнало пославшись на те, що господарським судом Луганської області 22 лютого 2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Лисичанська сода» №20/17б. 23 березня 2010 року відкрита процедура санації, а 30 серпня 2010 року затверджено план санації ВАТ «Лисичанська сода».

Вважав, що оскільки у позові йдеться мова про сплату заборгованості, яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство, а саме в процедурі санації ВАТ «Лисичанська сода», тому даний борг може бути погашений згідно з нормами ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях проти позову, та пояснив, що дійсно, за підприємством обліковується заборгованість по сплаті до бюджету збору на забруднення навколишнього природного середовища у сумі 74562,70 грн., але вимоги кредиторів за зобовязаннями, що виникли у процедурі банкрутства, повинні предявлятися виключно у межах строків ліквідаційної процедури.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Відкрите акціонерне товариство «Лисичанська сода» як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції у Попаснянському районі Луганської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 02 грудня 2009 року № 2244 (а.с. 10).

Згідно з пунктом 2.1 Розділу 2 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України 19 липня 1999 року № 162/379 (в редакції наказу Мінекології та природних ресурсів України, Державної податкової адміністрації України від 09 січня 2002 року № 6/8) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 року за № 544/3837 (яка була чинною на дату виникнення спірних правовідносин), ВАТ «Лисичанська сода» є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобовязань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) ВАТ «Лисичанська сода» подало до державної податкової інспекції у Попаснянському районі Луганської області:

- податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2010 рік від 06 серпня 2010 року № 8180, в якому визначило податкове зобовязання зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 74562,70 грн. (а.с. 7).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України ВАТ «Лисичанська сода» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, зазначеного у поданому ним податковому розрахунку, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Станом на 29 серпня 2011 року податковий борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища по податковому розрахунку від 06 серпня 2010 року № 8180 в сумі 74562,70 грн. платником податків не сплачений.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011) державною податковою інспекцією у Попаснянському районі Луганської області ВАТ «Лисичанська сода» (ідентифікаційний код 00204889) було направлено першу податкову вимогу від 05.02.2010 № 1/7 з повідомленням про податковий борг в сумі 27236,10 грн. та другу податкову вимогу від 31.03.2010 № 2/27 з повідомленням про податковий борг в сумі 426224,00 грн. (вручено 23.04.2010) (а.с. 8).

Оскільки перша податкова вимога від 05.02.2010 № 1/7 та друга податкова вимога від 31.03.2010 № 2/27 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Доводи відповідача, які викладені ним у письмових запереченнях проти позову відхиляються судом з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 лютого 2010 року ухвалою господарського суду Луганської області порушено провадження у справі № 20/17б про банкрутство ВАТ «Лисичанська сода» (а.с. 41).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23 березня 2010 року у справі № 20/17б відкрито процедуру санації боржника ВАТ «Лисичанська сода» (а.с. 42-43).

30 серпня 2010 року ухвалою господарського суду Луганської області у справі №20/17б затверджено план санації ВАТ «Лисичанська сода» (а.с. 44-46).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23 грудня 2010 року у справі № 20/17б затверджено зміни та доповнення до плані санації ВАТ «Лисичанська сода» та продовжено термін процедури санації боржника (а.с. 47-49).

У даній справі позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 74562,70 грн. за податковим розрахунком від 06 серпня 2010 року.

Відповідно до абзацу шостого статті 1 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошові зобовязання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.

Згідно абзацу 24 цієї статті мораторій на задоволення вимог кредиторів, який в силу пункту 4 статті 12 зазначеного Закону вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, являє собою зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів /обовязкових платежів/, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Тобто, мораторій не поширює свою дію на поточну заборгованість. Поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. Такі вимоги погашаються в процедурі банкрутства без будь-яких обмежень, що встановлені Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» для вимог конкурсних кредиторів, і лише після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні вимоги переходять в категорію конкурсних та повинні бути заявлені в порядку, передбаченому статтею 23 зазначеного Закону.

Отже, у випадку невиконання боржником грошових зобовязань або зобовязань із сплати податків, зборів /обовязкових платежів/, що мають поточний характер, такі вимоги заявляються в позовному провадженні.

Приписи абзаців 7 та 8 частини 6 статті 17 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо обовязку керуючого санацією розглядати вимоги кредиторів щодо зобовязань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації, та заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог кредиторів, зазначених в абзаці сьомому цієї частини, не супроводжується приписом про виключення звернення до суду поточного кредитора з вимогою до боржника в разі, якщо така вимога не була заявлена керуючим санацією чи не була ним розглянута.

З огляду на викладене, суд вважає, що прокурор Попаснянського району Луганської області має право на предявлення позову в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Попаснянському районі Луганської області до ВАТ «Лисичанська сода» про стягнення податкової заборгованості зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 74562,70 грн., що виникла після порушення справи про банкрутство відповідача.

Дана справа не є справою про банкрутство ВАТ «Лисичанська сода», яка згідно вимог статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомча господарським судам. Спір, що виник між сторонами, відноситься до адміністративної юрисдикції, а тому його розгляд повинен здійснюватися за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Внаслідок того, що ВАТ «Лисичанська сода» станом на дату розгляду та вирішення справи у добровільному порядку податковий борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 74562,70 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в сумі 74562,70 грн. за податковим боргом зі збору за забруднення навколишнього природного середовища з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог частини 4 статті 94 КАС України та пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 29 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 05 вересня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти відкритого акціонерного товариства «Лисичанська сода» (місцезнаходження: 93100, м. Лисичанськ, вул. Красна, 1, код 00204889) в сумі 74562,70 грн. (сімдесят чотири тисячі пятсот шістдесят дві гривні сімдесят копійок) за податковим боргом зі збору за забруднення навколишнього природного середовища з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в доход Державного бюджету України на р/р 33115329700267 в УДКУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 05 вересня 2011 року.

Суддя Р.С. Твердохліб