Постанова № 18613900, 09.09.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2011 року Справа № 1170/2а-1707/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючоїсудді Нагібіної Г.П.

при секретарі Колтунової А.Ю.

за участю:

представників відповідача Морозова О.М., Стус Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком»до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення,

ВИКЛАД ОБСТАНОВИН:

ТОВ «Юніком»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень рішень Гайворонської МДПІ № 0003512310/0 від 08.09.2010 р. (№0003512310/1 від 11.11.2010 р., № 0002512310/2 від 24.01.2011 р.), якими визначено податкове зобовязання за платежом: податок на додану вартість в сумі 65000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 32500 грн.

В обґрунтування позовної заяви товариство зазначає, що Гайворонською МДПІ проведена позапланова перевірка за результатами якої складено акт, в якому відображено про неправомірність формування податкового кредиту по операціях з ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград», визнавши такі правочині нікчемними. Такі висновки Гайворонської МДПІ товариство вважає помилковими, оскільки відсутнє будь-яке рішення суду, яке б набрало законної сили, про визнання статуту та правочинів ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград»недійсними.

Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов, які обґрунтовані тим, що при проведенні позапланової перевірки посадові особи податкового органу прийшли до висновку що правочини, укладені між ТОВ «Юніком»та ПП «Сільгоспнайтотрейд Кіровоград».

В судове засідання ні директор ТОВ «Юніком», особиста участь якого ухвалою суду від 11.07.2011 р. визнана обовязково, ні представник позивача не зявились. Від представника позивача надійшла заява вх.17217 від 09.09.2011 р. про розгляд справи без участі представника ТОВ «Юніком»за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши думку представників відповідача, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника позивача, суд ухвалив продовжити розгляд справи за відсутності представника позивача та директора ТОВ «Юніком».

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово не працює, в судовому засіданні дав пояснення, що він про ТОВ «Юніком»чує вперше, раніше про таке товариство не знав. Свідок зазначив, що він підприємницькою діяльністю не займався, жодних документів, які б стосувались господарської діяльності та правовідносин з ТОВ «Юніком»не підписував. Свідок зазначив, що відносно нього порушена кримінальна справа за ознаками злочину, визначеному статтею 205 КК України, яка була передана в суд для розгляду, але постановою суду була направлена на додаткове розслідування, станом на день розгляду даної справи в суді, кримінальна справа розслідується. Свідок повідомив суду, що пояснення надані ним старшому о/у ГВПМ ДПІ у м. Кіровограда ст.лейтенанту міліції (а.с.121-122) відповідають дійсності.

Судом свідку для огляду надані копії накладної № 29 від 31.03.2008 р. та б/н від 30.04.2008 р. (які надані позивачем а.с.81-82) та копії квитанції до прибуткового касового ордера Серії 01АААР 332040 від 02.04.2008 р., Серії 01АААР 332041 від 05.05.2008 р. (а.с.79-80). Свідок зазначив суду, що на вищеперелічених копіях документів, які свідок оглянув, стоїть не його підпис, він їх не підписував, грошових коштів від ТОВ «Юніком»не отримував пшеницю озиму не поставляв. Господарською діяльністю свідок не займався та жодних правовідносин з позивачем не мав.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України) в судовому засіданні 09.09.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 14.09.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідка, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Юніком»(далі позивач) зареєстроване як юридична особа Гайворонською районною державною адміністрацією Кіроворадської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію Серія А00 № 588058 (а.с.72).

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Гайворонська МДПІ (далі відповідач), в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржене.

Посадовими особами Гайворонської МДПІ проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Юніком»(код за ЄДРПОУ 32954247) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2008 року по 31.12.2008 року по взаємовідносинах з ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград»(код за ЄДРПОУ 35084189), за результатами якої складено акт від 25.08.2010 р. № 121/2310/32954247 (далі акт перевірки) (а.с.6-1110), висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача:

- пп. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 п 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 81250 грн.

- пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 65000 грн.

Гайворонською МДПІ на підставі акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 08 вересня 2010 р. № 0003512310/0, яким позивачу нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 65000 грн. основного платежу та 32500 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с.11).

На вищезазначене податкове повідомлення рішення в порядку апеляційного узгодження позивачем подавались скарги до податкового органу. За результатами розгляду скарг позивача податковий орган виніс рішення про результати розгляду скарг, якими відмовив в задоволенні скарг (а.с.14-22), а Гайворонською МДПІ прийняті податкові повідомлення рішення від 11.11.2010 р. № 0003512310/1, від 24.01.2011 р. № 0003512310/2 (а.с.12-13).

Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем податкових повідомленьрішень, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно висновків перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваних рішень, позивач порушив пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 65000 грн. Такого висновку перевіряючи дійшли зважаючи на те, що листом від 19.02.2010 року №499/26-31 відділ ВПМ ДПІ у Новоукраїнському районі та доповідною запискою від 23.04.2010 року №11133/26-3109, відділ ГВПМ Кіровоградської ОДГП повідомлено, що відділом організації боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом УПМ ДПА у Кіровоградській області спільно з ВОД УПМ ДПА у Кіровоградськш області викрито та зупинено діяльність конвертаційного центру до складу якого входить ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград»та яке було створено з метою легалізації (відмивання) доходи, одержаних злочинним шляхом, а також надання послуг по мінімізації податкових зобов'язань реально існуючим СГД. Крім того, в акті перевірки зазначено, що ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград»створене без мети реального настання правових наслідків з метою заниження обєкту оподаткування.

Позивач не надав суду для огляду первинні податкові документи стосовно господарських операцій з ПП «Сільгоспнфантотрейд Кіровоград», оскільки відповідно до постанови від 23 липня 2009 р. про проведення виїмки останні були вилучені (а.с.75-76).

Представник позивача на надав суду відповідь стосовно того, як доставлялась пшениця озима, будь-яких доказів, які б підтверджували доставку пшениці озимою ні позивачем, ні його представником надані суду не були.

Суд вважає за необхідно зазначити, що в переліку документів, які були вилучені у ТОВ «Юніком»за протоколом виїмки від 30.07.2009 р. відсутні товарно-транспортні накладні або шляхові листи (а.с.76).

Як пояснив представник позивача, між ТОВ «Юніком»та ПП «Сільгоспнфантотрейд Кіровоград»був укладений договір купівлі-продажу пшениці озимої, яку ПП «Сільгоспнфантотрейд Кіровоград»доставило позивача та виписало податкові накладні.

Суд вважає за необхідне відмітити, що, як зазначає позивач придбавав у ПП «Сільгоспнфантотрейд Кіровоград»пшеницю озиму. Відповідно до довідки з Головного управління статистики у Кіровоградській області від 20.05.2011 р. № 14-6063 вид діяльності ПП «Сільгоспнфантотрейд Кіровоград», за КВЕД 51.88.0 «оптова торгівля сільськогосподарською технікою»(а.с.68).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 р. скасовано державну реєстрацію ПП «Сільгоспнфантотрейд Кіровоград», яка відповідно до довідки відділу документального забезпечення суду набрала законної сили (а.с.179-181).

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні також підтвердив той факт, що він не займався господарською діяльністю, а також те, що жодних правочинів з позивачем не укладав, первинних документів не підписував.

Відповідно до копій квитанцій до прибуткового касового ордера Серії 01АААР 332040 від 02.04.2008 р., Серії 01АААР 332041 від 05.05.2008 р. розрахунок за отриману пшениці проводився готівкою, яку як зазначив свідок він не отримував та підпис на цих ордерах не його (а.с.79-80).

Також, суд вважає за необхідне відмітити той факт, що і на копіях квитанції до прибуткового касового ордера Серії 01АААР 332040 від 02.04.2008 р., Серії 01АААР 332041 від 05.05.2008 р. і на копіях накладних № 29 від 31.03.2008 р. та б/н від 30.04.2008 р. назва підприємства зазначена «ПП «Сільгоспнафтотрейд», в той час, як видно з печатки підприємство має назву «ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград»(а.с.77-82).

Податкові накладні виписані ПП «Сільгоспонафтотрей Кіровоград»були включені до податкового кредиту позивачем за березень 2008 р. на суму 25000 грн. та за квітень 2008 р. на суму 40000 грн. Відповідно до податкових декларацій з ПДВ та розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розмірі контрагентів ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград»за березень 2008 р. сума 25000 грн. або інша сума по операціях з ТОВ «Юніком»до складу податкового зобовязання ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград»включена не була, а за квітень 2008 р. включена сума 40000 грн. (а.с.93-111).

Частиною 5 статті 203 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV ).

Відповідно до частини 1,2 статті 215 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Всі перелічені обставини дають суду підстави для висновку, що господарські операції між позивачем та ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград»мали безтоварний характер, а також про те, що правочини мали ознаки нікчемності.

Представник позивача через канцелярію суду надав копії бухгалтерських документів (а.с.134-144), які судом не приймаються як належний доказ, оскільки від позивача судом вимагались оригінали цих документів для огляду, які надані не були.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 р. N 996-XIV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 р. N 996-XIV, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704 (далі -Положення).

Згідно з підпунктом 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Підпунктом 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності із Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про податок на додану вартість», первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обовязкові реквізити, а саме містити назву посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Суд приходить до висновку, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, що узгоджується з позицією Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України викладеною в інформаційному листі від 20.07.2010 р. №1112/11/13-10.

Оскільки наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника податків, при цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту, тому з огляду на фіктивність діяльності ПП «Сільгоспнафтотрейд Кіровоград», не можуть вважатися такими в контексті положень чинного на момент проведення операцій податкового законодавства.

За таких обставин суд погоджується з висновком відповідача про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за березень та квітень 2008 р. суми ПДВ за придбаними у ПП «Сільгоспнафтотрей Кіровоград»товарами у сумі 65000 грн.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (в редакції чинній на час виникнення правовідносин та винесення оскаржуваних рішень) визначено, щоу разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податковим органом вірно нарахована сума основного зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 65000 грн. та сума штрафних (фінансових) в розмірі 32500 грн. (65000 грн. х 50%)

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, у звязку з чим у суду відсутні правові підстави для скасування оскаржуваних позивачем податкових повідомлень рішень Гайворонської МДПІ.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 17, 86, 159 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком»до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12.09.2011 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна