Постанова № 18613896, 13.09.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2011 року Справа № 1170/2а-2599/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дегтярьов Д.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Подлєсного В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовною заявою фізичної особи підприємця ОСОБА_1 Знамянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Знамянської ОДПІ від 31.12.2010 р. № 0043471700/0, яким нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 30087,47 грн. основного зобовязання та 15043,73 грн. штрафні (фінансові) санкції та № 0043461700/0, яким нараховано податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності в сумі 22165,6 грн. основного зобовязання.

В обґрунтування позовної заяви ФОП ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню так як вони винесені без документального, обєктивного дослідження.

Позивач зазначає, що в акті перевірки податковим органом здійснені посилання на те, що в ПП «ПММ «Газсервіс -Кременчук»»відсутні трудові ресурси та транспорті засоби і що це підприємство неправомірно задекларувала суми ПДВ і сформувало податковий кредит ТОВ «ПКФ Марка+». При перевірці ФОП ОСОБА_1 безпідставно зазначено, що договір купівлі-продажу дизильно-мастильних матеріалів №1/01 від 25.01.2010 р. складений та підписаний між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ПКФ Марка+»є недійсним. Зазначено також, що ФОП ОСОБА_1 незаконно включив до валових витрат придбання паливно-мастильних матеріалів на суму 150407,35 гривень. Недійсність даного договору купівлі продажу Знамянська мотивує тим, що ПП «ПММ «Газсервіс -Кременчук»»не подало податкові накладні за травень 2010 року. В ході перевірки господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 було направлено запит до Кременчуцької ОДПІ щодо достовірності нарахування сум ПДВ за травень 2010 р. ТОВ «ПКФ Марка+», на який прийшла відповідь, що виявлено фіктивність угоди піж ТОВ «ПКФ Марка+»та його контрагентом продавцем ПП «ПММ «Газсервіс - Кременчук»і що «ПММ Газсервіс - Кременчук»виключений з реєстру платника ПДВ з 14.07.2010 р. Вищезазначена відповідь Кременчуцької ОДПІ Полтавської області за №15453/7/15-322 від 07.12.2010 р. повністю суперечать Постановам Полтавського окружного адміністративного суду України, який 02.09.2010 року, якою задоволено позовні вимоги ПП «ПММ Газсервіс - Кременчук»до Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області та визнано неправомірними дії Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області по винесенню Акта від 14.07.2010 р. №179 про анулювання реєстрації ПП «ПММ Газсервіс-Кременчук»в якості платника ПДВ, та зобов'язано Кременчуцьку ОДПІ в Полтавській області поновити свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП «ПММ Газсервіс-Кременчук». Дана постанова оскаржувалася Кременчуцькою ОДПІ в Полтавській області до Харківського апеляційного адміністративного суду, який своєю ухвалою від 25.01.2011р. залишив без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2010 року. Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов, які обґрунтовані тим, за результатами позапланової документальної виїзної перевірки господарської діяльності фОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при застосуванні загальної системи оподаткування (акт від 24.12.10 № 282/2/1710/НОМЕР_1) Знам'янською ОДПІ встановлено нікчемність правочину від 25.01.2010 року № 1/0, укладеного позивачем з ТОВ „ВКФ Марка +", про поставку паливно - мастильних матеріалів, в результаті чого зменшено податковий кредит з ПДВ за травень 2010 року на суму 30 087,47 грн., зменшено валові витрати підприємця на 150 437,35 грн. у другому кварталі 2010 року. Отже, посадові осои податкового органу дійшли висновку, що ФОП ОСОБА_1 у травні 2010 року проведені господарські операції з ТОВ «ВКФ «Марка +»без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємця призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовну заяву з підстав зазначених в ній та просили суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі. Позивач в судовому засіданні зазначив, що він більше 7 років займається реалізацією паливно-мастильних матеріалів придбаних у ТОВ «ВКФ «Марка +»і весь цей час були господарські відносини з ТОВ «ВКФ «Марка+». Крім того, позивач зазначив, що він особисто знайомий з директором ТОВ «ВКФ «Марка +»ОСОБА_5

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що підстава донарахування податкового зобовязання не була повязана з анулюванням свідоцтва платника ПДВ ПП «ПММ Газсервіс-Кременчук», а донарахування повязане з висновком про нікчемність та безтоварність господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ВКФ «Марка+».

Свідок ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначив суду, що він є директором ТОВ «ВКФ «Марка+»і займається господарською діяльністю з приводу продажу паливно-мастильних матеріалів. З ФОП ОСОБА_1 свідок знайомий та має господарські відносини майже 10 років, і стосовно укладених договорів продажу ПММ жодних зауважень не було.

Крім того, свідок повідомив суду, що на акт позапланової перевірки ТОВ «ВКФ «Марка+» ним були подані заперечення до податкового органу (а.с.98-100), і станом на день розгляду справи про будь-які рішення податкового органу відносно ТОВ «ВКФ «Марка+»свідку не відомо.

Свідок, оглянувши надані судом копії первинних документів, зазначив суду, що на податкових накладних виписаних ТОВ «ВКФ «Марка+»міститься підпис ОСОБА_6, яка є головним бухгалтером товариства (а.с.73,75,77), а на видаткових накладних (а.с.74,76,78). Також, свідок зазначив, що договір від 25.01.2010 р. № 1/01 укладений і підписаний ним особисто.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАСУ) в судовому засіданні 13.09.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 18.09.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідка, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 (далі позивач) зареєстрований як фізична особа підприємець виконавчим комітетом Знамянської міської ради Кіровоградської області про що видано свідоцтво Серії В01 № 322722 (а.с.69).

Відповідно до реєстраційної карки за Формою № 15 одним із видів діяльності позивача визначено 50.50.0 роздрібна торгівля пальним (а.с.97).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Знамянська ОДПІ (далі відповідач), в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАСУ, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

Посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 011.07.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт від 24.12.10 № 282/2/1710/НОМЕР_1 (далі акт перевірки) (а.с.8-19), висновками якого, є порушення, на думку відповідача:

1. п.е)1.3 ст.1, п.4.1 ст.4, п.7.1 ст.7, п.8.1.1, 8.1.2 ст.8 Закону України «Про податок з фізичних осіб»№ 889-1У від 22.05.2003 р., у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходів громадянам за період з 01.07.2009 30.09.2010 року на суму 112.50 грн.;

2. ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громад»від 29.12.1992 р. №13-92, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334 94-ВР, завищення валових витрат у II кварталі 2010 р., донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 22165.60 грн.;

3. п.19.1 "а"' ст.19 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», неведення книги обліку період з 01.07.2009 р. по 30.09.2010 р.;

4. п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок па додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, у результаті чого завищено податковий кредит у травні місяці 2010 р. на суму 30087,47 грн.

5. ч.1 ст.1, ст.2, ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.96р. № 98/96-ВР у результаті чого донараховано штрафну санкцію за торгівлю горілкою без придбання торгового патенту з серпня по 31 серпня 2009 року та з 01 вересня по 14 жовтня 2010 р. Знамянською ОДПІ на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 р.:

- № 0043471700/0, яким нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 30087,47 грн. основного зобовязання та 15043,73 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с.60);

- та № 0043461700/0, яким нараховано податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності в сумі 22165,6 грн. основного зобовязання (а.с.61).

На зазначені податкові повідомлення рішення позивачем були подані первинна та повторна скарга до ДПА у Кіровоградській області та ДПА України відповідно. За результатами розгляду скарг позивача ДПА у Кіровоградській області та ДПА України винесені рішення «Про результати розгляду первинної скарги»від 24.03.2011 р. № 963/10/25-014 та рішення «Про результати розгляду повторної скарги»від 11.04.2011 р. № 3471/Л/25-0315, якими відмовлено в задоволенні скарг позивача (а.с.20-25).

Що стосується фактичних порушень, відображених в акті перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину від 25.01.2010 року № 1/0, укладеного позивачем з ТОВ „ВКФ Марка +", про поставку паливно-мастильних матеріалів, в результаті чого зменшено податковий кредит з ПДВ за травень 2010 року на суму 30 087,47 грн., зменшено валові витрати підприємця на 150 437,35 грн. у другому кварталі 2010 року. Під час проведення перевірки відповідачем до Кременчуцької ОДПІ направлено запит № 4397 від 29.11.2010 року щодо проведення зустрічної перевірки стосовно взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «ВКФ Марка +».

Такі висновки перевіряючими зроблені з огляду на те, що від Кременчуцької ОДПІ надійшла відповідь за № 15453/7/15-322 від 07.12.2010 року, в якій зазначено, що на виконання вимог наказу ДПА України № 266 від 18.04.2008 року „Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкових декларацій з ПДВ щодо правомірності формування податкового кредиту та достовірності нарахування сум податку на додану вартість за травень 2010 р. ТОВ „ВКФ „Марка +", код 22522532, та складено акт № 315/15-322/22522532 від 28.07.2010 р. (а.с.47-49). Перевіркою встановлено фіктивність угоди між ТОВ „ВКФ Марка +" та його контрагентом - продавцем ПП «ПММ «Газсервіс - Кременчук»(згідно податкової звітності у ПП «ПММ «Газсервіс - Кременчук»відсутні трудові ресурси, немає власних або орендованих земельних ділянок, відсутні транспортні

засоби) та, відповідно, неправомірно задекларовані суми ПДВ і сформовано податковий кредит ТОВ „ВКФ „Марка +". ТОВ „ВКФ „Марка +" по декларації з ПДВ за травень 2010 р. зменшено суму податкового зобов'язання, в тому числі і по СГД - фізичній особі ОСОБА_1 на суму 30087,47 грн.

Вищезазначені висновки посадових осіб податкового органу щодо нікчемності правочину між позивачем та ТОВ «ВКФ «Марка+»суд вважає помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до договору поставки № 11-01 (купівля-продажу) від 25.01.2011 р. (а.с.29), укладеного між ТОВ «ВКФ «Марка+»(продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець), продавець зобовязується поставити, а покупець зобовязується оплатити та прийняти нафтопродукти: дизельне паливо бензин: А-76, А-92, А-95, масла у кількості згідно заявок. цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

На виконання вищезазначеного договору та в підтвердження здійснення господарської операції ТОВ «ВКФ «Марка+»виписані податкові накладні від 07.05.2010 р. № 22 на суму 59846,40 грн., в т.ч. ПДВ 9974,40 грн. (а.с.73), від 14.05.2010 р. № 25 на суму 62671 грн. в т.ч. ПДВ 10445,17 грн. (а.с.75), від 26.05.2010 р. № 27 на суму 58007,40 грн. в т.ч. ПДВ 9667,9 грн. (а.с.77) та рахунок фактури № 22 від 06.05.2010 р., № 27 від 26.05.2010 р. та видаткові накладні (а.с.74, 76,78).

Розрахунок за ПММ позивач з ТОВ «ВКФ «Марка+»проводив безготівково, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.79-83).

Оскільки у позивача у власності не має спеціальних транспортних засобів, на яких може здійснюватись поставка ПММ, останнім був укладений договір про перевозку вантажу автомобільним транспортом № 27 від 25.01.2010 р. з ФОП ОСОБА_7 (а.с.93), який на підставі даного договорі здійснював перевезення вантажу, що підтверджується товарно-транспортними накладними 01ББН № 10 від 07.05.2010 р., 01ББН № 12 від 14.05.010 р., 01ББН № 13 від 26 травня 2010 р. В даних ТТН в рядку замовним зазначено ФОП ОСОБА_1, а в рядку вантажовідправник ТОВ «ВКФ «Марка+»(а.с.96-98). Крім того стосовно виконання договорів перевезення ПММ між ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_1 складені акти виконаних робіт від 07.05.2010 р., 14.05.2010 р., 26.05.2010 р. (а.с.94-95).

Відповідач в акті перевірки зазначає про порушення ФОП ОСОБА_1 статтей 203, 215, 228 Цивільного Кодексу України.

Частиною 1 стаття 203 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин) визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин), 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин), згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «ВКФ «Марка+». Таким чином, суд вважає помилковими та необґрунтованими висновки органу державної податкової служби про безтоварність та нікчемність фінансово-господагрських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «ВКФ «Марка+».

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин,право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин,датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, виписані ТОВ «ВКФ «Марка+», заповнені у відповідності з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №615 від 30.05.97р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037 (далі Порядок).

У відповідності із Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин, первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обовязкові реквізити, а саме містити назву посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Як встановлено в судовому засіданні, за договором № 1/01 від 25.01.2010 р. ТОВ «ВКФ «Марка+»реалізувало ПММ на суму 180524,8 грн., в т.ч. ПДВ 30087,47 грн.

Оскільки суд приходить до висновку про незаконність нарахування основного зобовязання, а відтак і нарахування штрафної (фінансової) санкції є незаконним.

В судовому засіданні позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту та реальність господарської операції, а тому податкове повідомлення - рішення від 31.12.2010 р. № 0043471700/0, яким нараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 30087,47 грн. основного зобовязання та 15043,73 грн. штрафні (фінансові) санкції підлягає скасуванню.

Відповідно до підпункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат, витрати повязані з господарською операцією по придбанню ПММ у ТОВ «ВКФ «Марка+»в розмірі 150437,33 грн., а відтак податкове повідомлення - рішення від 31.12.2010 р. № 0043461700/0, яким нараховано податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності в сумі 22165,6 грн. підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірності винесених податкових повідомлень рішень.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією № К4/4/45 від 4 липня 2011 р. (а.с.2).

Керуючись ст. ст. 17, 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Знамянської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Знамянської обєднаної податкової інспекції від 31 грудня 2010 р. № 0043471700/0, яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 45131,2 грн. та податкове повідомлення - рішення Знамянської обєднаної податкової інспекції від 31 грудня 2010 р. С№ 0043461700/0, яким визначене податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб-субєктів підприємницької діяльності в сумі 22165,6 грн.

Присудити фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 Державного бюджету України судовий збір у сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 15.09.2011 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна