Постанова № 18612273, 27.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2011 року 11:30 Справа № 2а-0870/7122/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКалашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Корольові О.О.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 12.09.2011)

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 18.11.2010 №8684/10-014)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФСЬКИЙ СТЕП»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про визнання дій та рішення протиправними

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФСЬКИЙ СТЕП» (далі позивач) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення рішення №215 від 26.07.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та про визнання противоправним рішення №215 від 26.07.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі на надав пояснення в обґрунтування позовних вимог аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях на позов від 14.09.2011. Зокрема вказує, що працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя під час здійснення моніторингу платників податку на додану вартість встановлено, що у ТОВ «СКІФСЬКИЙ СТЕП» обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання. Вважає, що рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №215 повністю відповідає нормам законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКІФСЬКИЙ СТЕП» було зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 12.06.2007.

18.01.2010 ТОВ «СКІФСЬКИЙ СТЕП» було зареєстровано платником податку на додану вартість, про що відповідачем 18.01.2010 було видане Свідоцтво №100263350 про реєстрацію платника податку на додану вартість серія НБ№511717, індивідуальний податковий номер 352158008294.

05.08.2011 товариством з обмеженою відповідальністю «СКІФСЬКИЙ СТЕП» було отримано Рішення № 215 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «СКІФСЬКИЙ СТЕП» (69035, пр-т Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 35215805), прийняте ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 26.07.2011.

При цьому в рішенні зазначено, що ТОВ «СКІФСЬКИЙ СТЕП» зареєстровано згідно з п.182.1 ст. 182 ПК України, як добровільна реєстрація.

Підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ вказано пп. «и» п. 184.1. ст. 1 84 ПК України, а саме: обсяг постачання товарів/послуг платниками податків, зареєстрованими добровільно, іншим платника податків за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання, що підтверджено службовою відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб від 18.07.2011 № 413.

Не погоджуючись із рішенням ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя рішення № 215 від 26.07.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «СКІФСЬКИЙ СТЕП» звернулося до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав передбачених статтею 184 розділу V Податкового кодексу України, який набрав чинність з 01.01.2011, та в порядку, визначеному розділом V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 978 (далі по тексту - Положення № 978). Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись безпосередньо за заявою платника податку на додану вартість на підставах, визначених у підпунктах «а» - «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, та за ініціативою відповідного податкового органу на підставах, визначених у підпунктах «б» - «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Відповідно до положень абзацу «и» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Згідно з п. 182.1 ст. 182 ПК України, якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не с платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу приймається за наявності відповідних підтвердних документів, які зазначені у підпункті 5.2 пункту 5 розділу V Положення № 978.

Так, згідно з пп. 5.2.14. п. 5.2. розділу V Положення № 978 такими документами, якщо підстава - підпункт «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V ПК України, є:

акт (довідка) документальної чи камеральної перевірки або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи, зареєстрованої добровільно, за 12 послідовних податкових місяців, який свідчить про те, що обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання (підстава - підпункт «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги поставок звітного періоду , вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку), обсяги постачання товарів/послуг та їх відсоток платникам ПДВ.

Судом встановлено, що ТОВ «СКІФСЬКИЙ СТЕП» було зареєстровано 18.01.2010 р. на підставі вимог ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», який на момент реєстрації не містив поняття «добровільна» або «обов'язкова» реєстрація платником ПДВ.

Таким чином, ТОВ «СКІФСЬКИЙ СТЕП» не приймало рішення про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість згідно з п. 182.1. ст. 182 ПК України та не подавало реєстраційну заяву про це, оскільки на момент набрання чинності Податкового кодексу України вже мало статус платника ПДВ.

Згідно з п. 5.4 Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 978, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 6). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження податкового органу, та підписується керівником податкового органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що до набрання чинності Податковим кодексом України, правовідносини з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були визначені пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, відповідно до якого, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;

д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;

е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Вказаною нормою було визначено вичерпний перелік підстав, за яких орган державної податкової служби мав право провести анулювання реєстрації платника ПДВ. При цьому, у Законі України «Про податок на додану вартість» була відсутня норма, яка б встановлювала таку підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ як «обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання».

Також слід зазначити, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було невірно враховано останні 12 календарних місяців, за який рахується обсяг поставок, оскільки, такий обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг такого платника податку на додану вартість для цілей анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість повинен здійснюватись за попередні 12 календарних місяців.

Згідно з п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податковий кодекс України набрав чинності з 1 січня 2011 року, його норми не можуть мати зворотної сили, бо відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, органи ДПІ мають право враховувати обсяги постачання товарів/послуг платника ПДВ з метою анулювання його реєстрації за період з січня 2011 по грудень 2011, але цей період ще не настав.

Виходячи із вищевикладених положень випливає, що не можуть мати зворотної дії юридичні норми, які встановлюють нові права й обов'язки чи заборони, оскільки порушення таких прав, невиконання таких обов'язків, недотримання таких заборон завжди буде новим видом, новим «складом» правопорушень.

На думку суду, анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням субєкта владних повноважень необхідно розцінювати як різновид відповідальності платника податків, при цьому, до набрання чинності Податковим кодексом України, дії відповідача не мали ознак порушення вимог нормативно - правових актів, за які податковий орган зобовязаний був прийняти рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Суд вважає, що прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ з підстав передбачених абзацом «и» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, можливо лише при виникненні та існуванні вказаних обставин після 01.01.2011 року, тобто після набрання чинності Податковим кодексом України, оскільки до цього дії позивача не були порушенням та узгоджувалися із вимогами діючого нормативно - правового акту - Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 6.2. п. 6 розділу V Положення № 978 підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обовязок доведення наявності фактів порушення податкового законодавства покладений на органи державної податкової служби, суд вважає, що відповідачем не доведений факт порушення позивачем Податкового кодексу України, а отже, його рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість є протиправними з огляду на те, що відповідач діяв при неповному зясуванні обставин справи, в умовах відсутності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя щодо винесення рішення від 26.07.2011 №215 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфськй степ».

3. Визнати протиправним та скасувати рішення від 26.07.2011 №215 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфськй степ», винесене Державною податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя .

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфськй степ» (код ЄДРПОУ 35215805) судовий збір у розмірі 3,40грн. (три грн.40 коп.). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 10.10. 2011 року.

Суддя (підпис) Ю.В.Калашник