Вирок № 18593922, 30.09.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

1-1295/11

В И Р О К

Іменем України

30.09.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Бойко О.В.,

при секретарі - Гебеш М.В.,

з участю прокурора - Попової О.В.;

та захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працюючого менеджером ПП «ОСОБА_4», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 19.07.2011 року приблизно об 11:00 годині, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, справа відносно якого виділена в окреме провадження, про вчинення грабежу, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, підбігли до потерпілого ОСОБА_3, якому нанесли декілька ударів в голову від яких потерпілий впав на асфальтове покриття. Далі підсудний ОСОБА_2 та невстановлена досудовим слідством особа, ногами, нанесли ще декілька ударів потерпілому ОСОБА_3, завдавши йому, вцілому, відповідно до висновку судово-медичного експерта №307/і від 09.08.2011 року легке тілесне ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Подолавши таким чином волю потерпілого до опору, підсудний ОСОБА_2 та невстановлена особа зірвали з руки потерпілого ОСОБА_3 наручний годинник «U-Boat»вартістю 11 000 гривень, вирвали з рук пакет «Gucci»в якому знаходились гроші в сумі 30000 гривень та чоловічу сумку «Аrmani»вартістю 500 гривень в якій знаходились гроші в сумі 3 000 гривень, мобільний телефон «Нокіа 8800»вартістю 1 600 гривень, в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв'язку «Київстар»вартістю 25 гривень, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 200 гривень, з чим зникли з місця злочину завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 46 325 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою визнав повністю, щиро розкаявся і підтвердив вказані у вироку обставини в точній послідовності. Просив не позбавляти волі. Збитки потерпілому повністю відшкодував.

За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших матеріалів, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин, які правильно розуміють підсудний ОСОБА_2 та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України, відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 міри покарання, суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як тяжкий;

- особу винного, який раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні матір, яка хворіє;

- його позицію до скоєного, а саме повне визнання вини та щире каяття;

- повне відшкодування завданих злочином збитків.

- думку потерпілого, який не має до підсудного жодних матеріальних та моральних претензій, просить не позбавляти волі.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_2 є щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та повне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2 судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі та застосувати статтю 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обовязки передбачені ст.. 76 КК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання 5 (пять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання, з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, змінити із тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 ДДУПВП в м. Києві та Київській області на підписку про невиїзд та звільнити його з-під варти негайно, в залі суду.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на р/р №31253272210699 код №25575285, №821018, Отримувач платежу: ГУДК в Київській області для НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (з приміткою «Послуги експерта») гроші в сумі 2278 грн. 37 коп.

Речовиі докази: - ключ від автомобіля «Інфініті», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 повернути ОСОБА_3;

-3 сліди пальців рук, 5 слідів пальців рук, 4 сліди пальців рук та 1 фрагмент сліду долоні, які зберігаються при матеріалах даної кримінальної справи зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя