СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 вересня 2011 року Справа № 5020-904/2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвдокімова І.В.,
суддівКотлярової О.Л.,
Проценко О.І.,
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 23.04.99, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1;
представник відповідача, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 27.09.11, Повне товариство "Ломбард Айварс" Денисов С.О. та компанія";
представник позивача, ОСОБА_3, довіреність № 2296 від 25.08.11, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1;
представник відповідача, ОСОБА_4, довіреність № б/н від 01.02.11, Повне товариство "Ломбард Айварс" Денисов С.О. та компанія".
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 22.07.2011 у справі №5020-904/2011
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Повного товариства "Ломбард Айварс" Денисов С.О. та компанія" (вул. Хрустальова, буд. 75, кв. 40,Севастополь,99040)
<3-тя особа >(< адреса >)
<кредитор >(< адреса >)
про розірвання договору оренди нежитлого приміщення
ВСТАНОВИВ:
< Текст >
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Повного товариства „Ломбард Айварс”, Денисов С.О. та компанія” про розірвання договору оренди нежитлового приміщення.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2011 року (суддя Погребняк О.С.) у справі № 5020-904/2011 відмовлено в задоволенні позову.
Не погодившись з постановленим судовим актом, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове про задоволення позову.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що є підстави для розірвання договору оренди від 31.12.2003 на підставі статті 782 Цивільного кодексу України у зв`язку з неналежним виконанням орендарем своїх зобов`язань в частині сплати орендної плати. Представники сторін у судовому засіданні 27.09.2011 підтримали свої доводи та заперечення.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
14.03.2002 між ОСОБА_5 Орендодавець, та Повним товариством „Айварс” Орендар, було укладено договір на оренду приміщення.
Відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в користування приміщення за адресою: АДРЕСА_2, площею 41,8 кв.м., що належить Орендодавцеві на підставі свідоцтва про право власності ДП СМЗ ім. Орджонікідзе від 12.08.1993, згідно розпорядження № 678 від 12.08.1993, для використання в цілях організації відділу з торгівлі виробами з коштовних металів та коштовних каменів /а.с.11/.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору, порядок розрахунків по даному договору здійснюється за домовленістю між Орендодавцем та Орендарем і визначається додатковою угодою.
Сума щомісячної плати за оренду приміщення, без врахування комунальних платежів та плати за телефон, складає 300 гривень.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що даний договір укладається строком на сім років з 01.04.2002 по 01.04.2009 включно.
14.03.2002 між сторонами договору оренди було укладено Угоду, пунктами 2, 3, 5 якої передбачено, що дана угода є складовою частиною договору оренди приміщення від 14.03.2002 та є конфіденційним документом для обох сторін /а.с. 12/.
Орендна плата приміщення за адресою: АДРЕСА_2 складає шістсот умовних одиниць, включаючи триста гривень авансу, без врахування комунальних платежів орендованого приміщення та плати за телефон.
Строк дії даної угоди відповідає строку оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_2.
З матеріалів справи вбачається, що 31.12.2003 між ОСОБА_5 Орендодавець, та Повним товариством „Айварс” Орендар, було укладено інший договір на оренду приміщення, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в користування ті самі приміщення за адресою: АДРЕСА_2, площею 41,8 кв.м., що належить Орендодавцеві на підставі свідоцтва про право власності ДП СМЗ ім. Орджонікідзе від 12.08.1993, згідно розпорядження № 678 від 12.08.1993, для використання в цілях організації відділу по торгівлі виробами з коштовних металів та коштовних каменів /а.с.10/.
Судом встановлено, що розділи 1, 2, 3, 4, 6, 7 договорів оренди від 14.03.2002 та від 31.12.2003 є ідентичними, відмінність полягає лише у змісті пункту 5.1 договору, згідно з яким даний договір укладається строком на 11 років з 31 грудня 2003 року по 31 грудня 2014 року включно.
08.07.2008 між ОСОБА_5 Дарувальник, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Обдарований, укладено договір дарування.
Відповідно до пункту 1 якого Дарувальник подарувала вбудовані нежилі приміщення під магазин непродтоварів загальною площею 41,6 кв.м., а Обдаровуваний прийняв у дар вбудовані нежилі приміщення під магазин непродтоварів загальною площею 41,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
Пунктом 2 договору дарування встановлено, що вбудовані нежилі приміщення під магазин непродтоварів загальною площею 41,6 кв.м., що подаровані, належать Дарувальнику на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Управлінням з питань комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації 25.06.2004 на підставі розпоряджень Севастопольської міської державної адміністрації від 20.06.2001 № 121-р, від 29.03.2004 № 433-р про затвердження акту державної технічної приймальної комісії з приймання в експлуатацію закінченого реконструкцією нежилого приміщення (колишня квартира № 12) під магазин непродовольчих товарів, зареєстрованого у Севастопольської БТІ 25.06.2004 за реєстровим № 1702 в реєстровій книзі 12, стор. 181 /а.с.13/.
Договір дарування від 08.07.2008 посвідчено нотаріально.
З матеріалів справи вбачається, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 направлялись на адресу Повного товариства „Ломбард Айварс”, проекти нового договору оренди приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, проте відповідачем було відмовлено в підписанні нових договорів оренди у зв`язку з чинністю до 31.12.2014 договору оренди, укладеного 31.12.2003 (а.с.16-17).
Несплата орендної плати у повному обсязі протягом трьох місяців стала підставою звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як передбаченопунктом 4.2 договору від 31.12.2003, сума щомісячної плати за оренду, без урахування комунальних платежів та плати за телефон, складає 300 (триста гривен).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, за період дії договору від 31.12.2003 сума плати за оренду сплачувалась не в повному обсязі та складала 255 гривен замість 300 гривен, всупереч вимогам договору, що на думку судової колегії, є порушенням умов договору та інтересів позивача /а.с. 57-95/.
Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частинами першою та третьою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Частиною п`ятою цієї ж статті передбачено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України також встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до частини першої статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
За таких обставин, враховуючи, що відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, місцевий господарський суд безпідставно відмовився задовольнити позовні вимоги, оскільки відповідач не вносив належну плату за користування приміщенням.
З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено не у відповідності до вимог чинного законодавства, при неповному дослідженні всіх обставин у справі, тому підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
< Текст >
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Севастополя від 22.07.2011 у справі № 5020-904/2011 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 22.07.2011 у справі № 5020-904/2011 скасувати.
3. Прийняти нове рішення у справі.
4. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
5. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. В. Морська, 43, кв. 12, укладений 31.12.2003 між Старостіною Ольгою Петрівною та Повним товариством "Айварс".
6. Витребувати майно: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. В. Морська, 43, магазин "Топаз" від Повного товариства "Ломбард Айварс" Денисов С.О. та компанія" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
7. Стягнути з Повного товариства "Ломбард Айварс" Денисов С.О. та компанія" (вул. Хрустальова, буд. 75, кв. 40, Севастополь, 99040, ідентифікаційний номер 20750654, з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, наявні рахунки в банківських установах) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
8. Господарському суду міста Севастополя видати накази.
Головуючий суддя І.В. Євдокімов
Судді О.Л. Котлярова
О.І. Проценко
Розсилка: 1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
2. Повне товариство "Ломбард Айварс" Денисов С.О. та компанія" (вул. Хрустальова, буд. 75, кв. 40,Севастополь,99040)
Судове рішення № 18591332, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 27.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5020-904/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: