Рішення № 18590195, 29.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/581

29.09.11

За позовом

Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет –інтер»

Про

стягнення 1 699 072,04 дол. США та 45 709,89 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Лиштва Ю.В., Коломієць О.О.

Від відповідача Семенець С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет-інтер»1 687 525,77 дол. США залишку заборгованості за кредитом, 11 546,27 дол. США відсотків, 45 709,89 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, а всього 1 699 072,04 дол. США заборгованості за кредитом та відсоткам та 45 709,89 грн. пені за кредитним договором № СR 07-390/29-1 від 14.08.2007р.

Розгляд справи здійснюється у відповідності до ч.3 ст. 17 ГПК України, оскільки прийнята господарським судом міста Києва до свого провадження з додержанням правил підсудності.

Так, відповідно до позовної заяви від 15.07.2009р. № 12-4/4578 місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет-інтер»(Відповідача) зазначено м.Київ, вул. Чорногірська,13, вул. Кіквідзе,12, що підтверджено Довідкою АА №185503 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 01.09.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2009р. провадження у справі було зупинено до вирішення пов’язаної з нею справи №25/561.

Після поновлення провадження у справі, Позивач надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, із якого вбачається інше місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет-інтер», а саме 63200, Харківська обл., Нововодолазький район, селище міського типу Нова Водолага, вул. Гагаріна, б.1, офіс 305.

Відповідно до ч.3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог від 30.06.2011, а саме просить стягнути з відповідача 1 687 525,77 дол. США кредиту, 71 548,95 дол. США відсотків за користування кредитом, 36 274,38 дол. США відсотків за несвоєчасне повернення кредиту, 94 723,11 дол. США пені за період з 16.02.2009р. по 26.02.2010р. за прострочення виконання зобов’язань, а всього 1 890 072,21 доларів США заборгованості за договором про надання кредиту від 14.08.2007р. № CR 07-390/29-1.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст.55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 1 890 072,21 доларів США заборгованості за договором про надання кредиту від 14.08.2007р. № CR 07-390/29-1, тому має місце нова ціна позову 1 890 072,21 доларів США , виходячи з якої й вирішується спір.

14.07.2011р. в судовому засіданні представник позивача подав заяву, відповідно до якої просить врахувати постійне коливання курсу валют по відношенню до гривні, які суттєво впливають на розмір заборгованості у гривневому еквіваленті у сторону збільшення, просить при винесенні рішення по суті разом із зазначенням суми боргу в іноземній валюті (долар США) вказати гривневий еквівалент даної суми за курсом НБУ станом на день прийняття рішення.

Судом взято до уваги заяву Позивача від 14.07.2011р.

На протязі розгляду справи Відповідач постійно змінював представників, які захищали його інтереси в судових засіданнях.

29.09.2011р. в судове засідання з’явився новий представник Відповідача за довіреністю від 06.09.201р. Семенець С.В.

За клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет –інтер»від 29.09.2011р. запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

В судовому засіданні 29.09.2011р. Відповідач повторно заявив клопотання про зупинення провадження у справі №4/591до розгляду по суті справи №25/561-45/130 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет –інтер»до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання недійсним договору про надання кредиту №CR 07-390/29-1 від 14.08.2007р.

Позивач просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Пріоритет –інтер»у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №4/581 та просить продовжити розгляд справи по суті позовних вимог, оскільки вважає, що подання товариством клопотання про зупинення провадження у справі свідчить про зловживання процесуальними правами. Так, Позивач в поясненні щодо відсутності підстав для зупинення провадження по справі зазначає що Товариство (Відповідач), знаючи про фактичну відсутність підстав для зупинення провадження по справі №4/581, вчиняє дії, спрямовані на порушення прав і охоронюваних законом інтересів Банку- затягує розгляд справи на невизначений строк.

Суду доведено, що незважаючи на те, що справа №25/561-45/130 на даний момент є зупиненою та, відповідно, не вирішеною, в подальшому підстави для зупинення провадження по справі №4/581 відсутні, через те, що обставини по справі №25/561-45/130, що могли бути підставою для зупинення провадження і мали преюдиціальне значення по справі №4/581 є такими, що настали (ухвалення рішення ВССУЦКС від 06.07.2011р. по справі №2-522-1/10, яким встановлено відсутність підстав для визнання кредитного договору недійсним), та можуть бути встановлені в процесі розгляду справи №4/581 шляхом дослідження господарським судом міста Києва доданих матеріалів та даних письмових пояснень.

Суд погоджується з твердженнями Позивача щодо відсутності підстав для зупинення провадження по справі, тому повторно не задовольняє клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет –інтер»про зупинення провадження у справі №4/581.

Відповідач позовні вимоги не визнає свої заперечення вклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 29.09.2011р.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пріоритет-інтер»та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»було укладено договір про надання кредиту № CR 07-390/29-1.

У відповідності з умовами Кредитного договору, Позивач зобов'язався надати Відповідачеві кредит у розмірі 2 000 000 доларів США, а Відповідач зобов'язався повернути Позивачеві суму отриманого кредиту та оплатити відповідну плату за користування кредитними коштами у строки, передбачені Кредитним договором.

16.08.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріоритет-інтер»(Позичальник) звернулося до Банку з проханням надати Транш в валюті долари США на наступних умовах:

Сума 2 000 000, дол..США

Дата надання Траншу 16 серпня 2007р.

Процентна ставка (LIBOR +6,5%) (LIBOR плюс шість цілих 5/10процентів) річних.

Суду доведено, що Позивач виконав зобов'язання, передбачені Кредитним договором, та надав Відповідачеві кредит в розмірі 2 000 000 доларів США, що підтверджується валютним меморіальним ордером №26 від 16.08.2007р.

У відповідності з п.1.6. Кредитного договору, повернення кредиту здійснюється Відповідачем щомісячно 14 числа кожного календарного місяця починаючи з березня 2008 року та закінчуючи липнем 2015 року (включно).

Позичальник повинен здійснювати повернення Кредиту рівними платежами по USD 22 222 . При цьому, повернення кредиту має здійснюватися Відповідачем у відповідності з графіком, передбаченим п. 1.6.1. Кредитного договору.

Матеріали справи свідчать, що Відповідачем не було дотримано зазначених вище умов Кредитного договору.

Позивачем на підставі п. 1.10. Кредитного договору було здійснено вимогу дострокового виконання Відповідачем його зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі.

Згідно з п. 1.4. Кредитного договору за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку відповідну плату.

Згідно ст. 4.2.1. Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредит, Відповідач зобов'язаний сплатити Банку (Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором в частині сплати кредиту, процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Факт наявності боргу у Відповідача за договором кредиту № CR 07-390/29-1 у сумі 1 687 525,77 дол. США, що у гривневому еквіваленті на день винесення рішення становить 13 455 655,48 грн., Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачами не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість за несплату процентів за користування кредитом складає –71 548,95 дол. США (прострочені відсотки за користування кредитом), що в гривневому еквіваленті складає 570 502,71 грн., 36 274,38 дол. США (відсотки, нараховані на прострочену до повернення суму кредиту), що гривневому еквіваленті складає 289 237,40 грн., і тому ці суми також мають бути стягнуті з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 4.2.1. Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредит, Відповідач зобов'язаний сплатити Банку (Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочення.

Згідно з ч.І ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді сплати неустойки.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за прострочення повернення кредиту відповідно до п.4.2.1. договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну сплати кредиту з відповідача належить стягнути пеню у сумі 94 723,11 дол. США (гривневий еквівалент складає 755 284,19 грн.) за прострочення виконання зобов’язань за період з 16.02.2009р. по 26.02.2010р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачами належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Заперечення Відповідача спростовуються матеріалами справи та судом не приймаються.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет-інтер»(63200, Харківська область, Нововдолазький район, смт. Нова Водолага, вул. Гагаріна, 1, оф. 305) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(01033, м. Київ, вул., Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) 1 687 525 (один мільйон шістсот вісімдесят сім тисяч п’ятсот двадцять п’ять) дол. США 77 центів (в гривневому еквіваленті 13 455 655 (тринадцять мільйонів чотириста п’ятдесят п’ять тисяч шістсот п’ятдесят п’ять) грн. 48 коп.) заборгованості за кредитом, 71 548 (сімдесят одну тисячу п’ятсот сорок вісім) дол. США 95 центів (570 502 (п’ятсот сімдесят тисяч п’ятсот дві) грн.. 71 коп.) прострочених відсотків за користування кредитом, 36 274 (тридцять шість тисяч двісті сорок сім) дол.. США 38 центів (в гривневу еквіваленті 289 237 (двісті вісімдесят дев’ять тисяч двісті тридцять сім) грн.. 40 коп.) відсотків, нарахованих на прострочену до повернення суму кредиту, 94 723 (дев’яносто чотири тисячі сімсот двадцять три) дол. США 11 центів (в гривневому еквіваленті 755 284 (сімсот п’ятдесят п’ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн.. 19 коп.) пені за прострочення виконання зобов’язань за період з 16.02.2009р. по 26.02.2010р., 25 500 (двадцять п’ять п’ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 04.10.2011р.