Рішення № 18590189, 03.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/13703.10.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 7 170,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник на підставі довіреності № 222-2011 від 18.05.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2 представник на підставі довіреності № 314/1 від 09.08.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 7 170,00 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком відповідно до Комплексного договору № 06/02-019574 добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків (НВ) від 31.10.2007 р., було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 7680,00 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2011 р. порушено провадження у справі № 39/137 та призначено справу до розгляду на 19.09.2011 р. о 10:00 год.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 19.09.2011 р., надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнав частково в сумі 1366,46 грн., виходячи із встановленої у Звіті № 896 від 28.05.2008 р. СПД ОСОБА_3 вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля страхувальника позивача в сумі 1876,46 грн. та передбаченої полісом № ВВ/2463985 обов»язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшизи в сумі 510,00 грн.

Представник позивача в судове засідання 19.09.2011 р. не з"явився, вимоги ухвали суду від 02.08.2011 р. не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 19.09.2011 р., звернувся до суду з клопотанням про продовження термінів розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р., на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, строк вирішення спору у справі № 39/137 продовжено та відкладено її розгляд на 03.10.2011 о 10:40 год.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.10.2011 р. подав заяву, відповідно до якої просив суд відмовити в позові ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до ВАТ "Страхова компанія "Нова" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 7 170,00 грн., у зв»язку з пропуском строків подання позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2011 р. проти поданої відповідачем заяви заперечував, позовні вимоги підтримав повністю.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.10.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.10.2007 р. між Закритим акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа" (яке в подальшому на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства», відповідно до протоколу Загальних зборів акціонерів № 3-2009 від 25.08.2009 р. змінило назву на Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"), як страховиком, та громадянином ОСОБА_4, як страхувальником, було укладено Комплексний договір № 06/02-019574 добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО), водія та пасажирів від нещасних випадків (НВ) (далі - Договір КАСКО від 31.10.2007 р.), предметом якого є страхування транспортного засобу автомобіля марки OPEL ZAFIRA, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, розмір безумовної франшизи 0,00 грн.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва № 8105789 від 22.05.2008 р., 13.05.2008 р. в м. Києві на перехресті вул. Хрещатик та вул. Прорізна сталася ДТП за участю застрахованого транспортного засобу марки OPEL ZAFIRA, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 (власник транспортного засобу ОСОБА_7) та транспортного засобу марки ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 (власник ОСОБА_6).

Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2008 р. по справі № 3-23078/08, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 68,00 грн.

Згідно зі Звітом № 896 товарознавчого дослідження транспортного засобу від 28.05.2008 р., складеного Суб»єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 (сертифікат суб»єкта оціночної діяльності № НОМЕР_3, виданого ФДМУ 08.10.2007 р. Фонду), матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки OPEL ZAFIRA, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при ДТП складає 1876,46 грн.

Відповідно до страхового акту № 4463/08 від 09.07.2008 р. та розрахунку розміру страхового відшкодування по пошкодженому ТЗ, пошкодження транспортного засобу марки OPEL ZAFIRA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 13.05.2008 р. в м. Києві на перехресті вул. Хрещатик та вул. Прорізна за участю застрахованого автомобіля, під керуванням ОСОБА_4, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 7680,00 грн. (з яких 3820,00 грн. вартості ремонтно відновлювальних робіт та 3860,00 грн. вартості складових, що підлягають заміні), які виплачені ОСОБА_4 згідно договору рахунку № 6/06 від 13.06.2008 р. на р/р СТО ФОП ОСОБА_8 згідно платіжного доручення № 8658 від 14.07.2008 р.

Згідно Полісу № ВВ/2463985 обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.08.2007 р. (тип 1) між відповідачем, як страховиком, та громадянином ОСОБА_9, як страхувальником, було укладено договір обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 12:00 год. 15.08.2007 р. до 14.08.2008 р. включно, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25500,00 грн., розмір франшизи 510,00 грн., забезпечений транспортний засіб автомобіль марки ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі - Поліс № ВВ/2463985 від 15.08.2007 р.).

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, яка була чинна станом на момент укладення Полісу № ВВ/2463985 від 15.08.2007 р.) договори обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоровю третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідач на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України зобов»язаний відшкодувати йому 7170,00 грн. збитків (7680,00 грн. загальна сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем страхувальнику на підставі Договору КАСКО від 31.10.2007 р.510,00 грн. франшизи, передбаченої Полісом № ВВ/2463985 від 15.08.2007 р. = 7170,00 грн.).

Позивач звернувся до відповідача із Заявою на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) № 149/1/2010-03/ИР від 26.05.2010 р., відповідно до якої просив здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу по спірній страховій події.

Відповідач листом № 988/0/3-11 від 28.04.2011 р. просив позивача надати виправлену постанову Шевченківського районного суду м. Києва (стосовно держаного номеру автомобіля марки ГАЗ).

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2010 р. по справі № 3-23078/2010 було уточнено мотивувальну частину постанови від 20.05.2008 року, постановлено вважати державним номером автомобіля ГАЗ номер НОМЕР_2.

Позивач листом № 149/1/2010-01-ИР від 20.06.2011 р. «Про надання додаткових документів до Заяви на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) №149/1/2010-03/ИР від 26.05.2010 р.»направив відповідачу вищезазначену постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2010 р. та просив здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 04205 14374227 відповідач отримав вказаний лист 30.06.2011 р., проте відповіді не надав, страхове відшкодування в порядку регресу позивачу не виплатив, а тому позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 7 170,00 грн.

Відповідно до поданої в судовому засіданні заяви, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на пропуск позивачем строків позовної давності.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Приписами статті 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У випадку, який стосується обставин справи № 39/137, початок перебігу позовної давності відраховується з урахуванням ч. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»після закінчення місячного терміну з дня отримання відповідачем листа позивача № 149/1/2010-01-ИР від 20.06.2011 р «Про надання додаткових документів до Заяви на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) №149/1/2010-03/ИР від 26.05.2010 р.». Оскільки наведений лист був отриманий відповідачем 30.06.2011 р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 04205 14374227, початок перебігу позовної давності відраховується після 30.07.2011 р.

Фактично позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 08-4969/10-03/1036-08-11 до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 7 170,00 грн. 29.07.2011 р., а отже в межах встановленого ЦК України загального строку позовної давності.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що позивачем не було пропущено строк позовної давності.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно із п. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст. 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із статтею 27 Закону України "Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору КАСКО від 31.10.2007 р. перерахував на р/р СТО ФОП ОСОБА_8 згідно договору рахунку № 6/06 від 13.06.2008 р., страхове відшкодування в розмірі 7680,00 грн., оскільки згідно довідки ВДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва № 8105789 від 22.05.2008 р., 13.05.2008 р. в м. Києві на перехресті вул. Хрещатик та вул. Прорізна за участю транспортного засобу марки OPEL ZAFIRA, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу марки ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 сталася ДТП, внаслідок чого відбулось пошкодження автомобіля марки OPEL ZAFIRA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до страхового акту № 4463/08 від 09.07.2008 р. позивачем дану подію визнано страховим випадком.

Також, враховуючи те, що відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2008 р. по справі № 3-23078/08 (з урахуванням Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 29.10.2010 р. по справі № 3-23078/2010) ОСОБА_5, який в момент скоєння спірного ДТП керував автомобілем марки ГАЗ 3302, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який застрахований у відповідача згідно Полісу № ВВ/2463985 від 15.08.2007 р., визнано винним у вчиненому правопорушенні та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача.

За розрахунком позивача, до відшкодування відповідачем в порядку регресу підлягає сума в розмірі 7170,00 грн. (7680,00 грн. загальна сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем страхувальнику на підставі Договору КАСКО від 31.10.2007 р. 510,00 грн. франшизи, передбаченої Полісом № ВВ/2463985 від 15.08.2007 р. = 7170,00 грн.).

Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності" передбачено, зокрема, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Враховуючи наведені норми ст.ст. 22 та 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності" та здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи доказів, а саме: Звіту № 896 товарознавчого дослідження транспортного засобу від 28.05.2008 р., складеного Суб»єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 (сертифікат суб»єкта оціночної діяльності № НОМЕР_3, виданого ФДМУ 08.10.2007 р. Фонду), відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки OPEL ZAFIRA, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при ДТП складає 1876,46 грн., суд погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві, стосовно того, що розмір відшкодування в порядку регресу має становити 1366,46 грн. (1876,46 грн. оцінена шкода згідно Звіту № 896 товарознавчого дослідження транспортного засобу від 28.05.2008 р. 510,00 грн. передбачена Полісом № ВВ/2463985 від 15.08.2007 р. франшиза = 1366,46 грн.).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 7170,00 грн. суми страхового відшкодування в порядку регресу в межах ліміту відповідальності відповідача - є обґрунтованими та законними, доведеними позивачем належними та допустимими доказами в частині 1366,46 грн., а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 1366,46 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 5803,54 грн. задоволенню не підлягають, оскільки вимоги в цій частині не доведені позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд може покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, ідентифікаційний код 31241449, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення), на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м. Київ, Глибочицька, 44, ідентифікаційний код 24175269, р/р 26508309 в АТ «Ерсте Банк», МФО 380009) суму страхового відшкодування в розмірі 1366,46 грн. (одну тисячу триста шістдесят шість гривень 46 коп.), 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання повного рішення: 04.10.2011 р.