Рішення № 18590160, 08.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/25108.09.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг-11»

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НВБК «Відродження»

Про стягнення 107542,17 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 - за дов.

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Оберіг-11»до товариства з обмеженою відповідальністю «НВБК «Відродження»про стягнення за договором № 86/О від 21.02.2008 р. про надання охоронних послуг 107542,17 грн., з яких: 57000,02 грн. боргу, 2839,07 грн. трьох процентів річних, 10536,23 грн. інфляційних, 17271,00 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 05.07.2011 р. порушено провадження у справі № 6/251, розгляд останньої призначено на 18.07.2011 р..

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 05.07.2011 р. не виконав.

Представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів. Клопотання судом задоволено.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відкласти розгляд справи на 08.09.2011 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, про день та час проведення судового засідання було повідомлений належним чином. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.02.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Оберіг-11»(виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «НВБК «Відродження»(замовником) було укладено договір № 86/О про надання охоронних послуг (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобовязується надавати замовнику послуги з охорони відкритої автостоянки за адресою: м. Київ, проспект Московський, 26 Б (далі обєкт).

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди 1 від 30.10.2008 р.) вартість послуг складає 10000 грн. на місяць.

Згідно з п. 2.3 Договору плата вартості послуг здійснюється до 5 числа поточного місяця.

На виконання своїх зобов'язань за Договором виконавець надав замовнику послуги у квітні жовтні 2009 року на загальну суму 57000,02 грн., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.

Замовник оплату послуг не здійснив, внаслідок чого його заборгованість становить 57000,02 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 57000,02 грн. відповідачем не сплачена.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 57000,02 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Оскільки Договором не передбачено стягнення пені на підставі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»вимоги про стягнення 19895,85 грн. не підлягають задоволенню.

Пунктом 2 додаткової угоди до Договору передбачено, що за порушення строків сплати заборгованості за Договором у строк до 12 листопада 2009 року замовник сплачує виконавцю у пеню в розмірі 0,05 відсотків від суми прострочення за кожен день прострочки.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення

57000.0213.11.2009 - 16.05.20115500.05 %15675.01 За розрахунком суду за період з 13.11.2009 р. по 16.05.2011 р. пеня становить 15675,01 грн.

У задоволені вимог про стягнення 1595,99 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який прийнято судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова 10536,23 грн. (67536,25 грн. заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції) та 2839,07 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 67536,25 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2839,07 грн. трьох процентів річних, 15675,01 грн. пені, а разом 86050,33 грн.

У задоволені вимог про стягнення 21491,84 грн. пені судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 860,50 грн. державного мита та 188,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НВБК «Відродження»(04080, м. Київ, вул. Межигірська, 78, код 32802459) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оберіг-11»(01010, м. Київ, вул. Січневого Повстання, 12, кв. 27, код 32980806) 67536,25 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2839,07 грн. трьох процентів річних, 15675,01 грн. пені, 860,50 грн. державного мита та 188,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С. А. Ковтун

Рішення підписано 05.10.2011 р.