Ухвала суду № 1858963, 08.04.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м. Харків, вул. Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а-1733/08                                                   Головуючий 1 інстанції:Малафеєва І.В.     

  Категорія:   41                                                                                 Доповідач: Шевцова Н.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 08квітня 2008 рокум.Харків

           Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді –  Шевцової Н.В.,

           Суддів                         Бенедік А.П., Кононенко З.О.

за участю секретаря                                Волошиної Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Роменського колективного швейного підприємства «Пролісок» на постанову господарського суду Сумської області від 22.11.2007 року по справі № АС 10/429-07

за позовом Роменського колективного швейного підприємства «Пролісок», м. Ромни

доРоменської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Ромни

 про визнання недійсним  рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

         Роменське колективне швейне підприємство «Пролісок» (надалі по тексту позивач,)звернулося до суду з позовом доРоменської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі по тексту відповідач, Роменська МДПІ), в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення – рішення № 0005281801/0 від 31.07.2007 року на суму 2130,99 грн., № 0005291801/0 від 31.07.2007 року на суму 1009,01 грн. та № 0005301801/0 від 31.07.2007 року на суму 338,44 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.  

           Постановою господарського суду Сумської області від 22.11.2007 рокув задоволенні позову відмовлено.

           Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивачем подану апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та не відповідність висновків суду обставинам справи, позивач просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом ст. 10 КАС України та не врахування доводів позивача щодо проведення відповідачем перевірки сплати позивачем податкового зобов’язання по платі за землю за 2005 рік, про що відповідачем було складено акт №2-15\2-05502597 на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення №0000071800\0, №0000061800\0, №0000051800\0 по яким позивачем повністю сплачені податкові зобов’язання, а тому суд безпідставно дійшов до висновку щодо обґрунтованості нарахування відповідачем штрафних санкцій.

Відповідачем надані заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких посилаючись на ухвалення судом першої інстанції постанови з дотриманням норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову чуду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає, що позивачем не сплачувалася сума узгодженого податкового зобов’язання по оплаті за землю, тому сума 1692,15 грн. щомісячно набувала статусу податкового боргу.

            Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами невиїзної документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства (акт перевірки № 290/15-2/05502597 від 25.07.2007 р.) було встановлено порушення позивачем граничного строку сплати узгодженої суми зобов'язання по платі за землю, визначеної в розрахунку земельного податку № 476 від 31.01.2005 року.

На підставі висновків зазначеного акту та відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Роменською МДПІ до позивача застосовано штрафні санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0005281801/0 від 31.07.2007 року в сумі 2130 грн. 90 коп. (50% від суми земельного податку у розмірі 4261 грн. 98 коп., сплаченого при затримці на 306 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання); відповідно до податкового повідомлення-рішення №0005291801/0 від 31.07.2007 року у сумі 1009 грн. 01 коп. (20% від суми земельного податку у розмірі 5045 грн. 05 коп. , сплаченого при затримці на 71 календарний день); відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0005301801/0 від 31.07.2007 року у сумі 338 грн. 44 коп. (10% від суми земельного податку у розмірі 3384 грн. 40 коп., сплаченого при затримці на 29 календарних днів).

За результатами невиїзної документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства (акт перевірки № 2-15\2-05502597 від 11.01.2006 р.) було встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми зобов'язання по платі за землю, визначених розрахунках земельного податку за №6823 від 31.01.2002 року, №362 від 31.01.2003 року та частково № 476 від 31.01.2005 року (включаючи граничний термін 01.03.2005 року).

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Роменською МДШ до позивача застосовано штрафні санкції: відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000051800\0 від 11.01.2006 року в сумі 19171,04 грн. (50% від суми податкового боргу), відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000071800\0 від 11.01.06 року у сумі 54^,10 грн. (20% від суми податкового боргу), відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00000618000 від 11.01.06 року у сумі 1975, 90 грн. (10% від суми податкового боргу).

               На підставі встановлених обставин справи суд зазначив, що штрафні санкції визначені податковими повідомленнями-рішеннями від11.01.2006 року ніякого відношення не мають до штрафних санкцій, визначених відповідно до податкових повідомлень-рішень від 31.07.2007 року, оскільки визначені напідставі різних розрахунків сплати земельного податку.

Так, штрафні санкції визначені в податкових повідомленнях-рішеннях від 11.01.2006 року на підставі розрахунків земельного податку за №6823 від 31.01.2002 року , №362 від 31.01.2003 року та частково № 476 від 31.01.05 року ( включаючи граничний термін 01.03.2005 року).

Штрафні санкції визначені в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях лише на підставі розрахунку земельного податку за №476 від 31.01.2005 року і починаючи порушенням сплати першого граничного терміну 30.03.2005 р.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем обґрунтовано прийняті податкові повідомлення-рішення.

           Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про плату за землю" від 03.06.1992 року податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вищевказаної норми позивачем несвоєчасно сплачувався земельний податок, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашене зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного сплати узгодженої суми  податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом обґрунтовано встановлено, що за результатами невиїзної документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства (акт перевірки № 2-15\2-05502597 від 11.01.2006 р. було встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми зобов'язання по платі за землю, визначених в розрахунках земельного податку за №6823 від 31.01.2002 року , № 362 від 31.01.2003 року та частково № 476 від 31.01.05 року( включаючи граничний термін 01.03.2005 року).

Таким чином, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Роменською МДПІ до позивача застосовано штрафні санкції:

- відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000051800\0 від 11.01.2006 року в сумі   19171,04 грн. - 50% від суми податкового боргу .

- відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000071800\0 від 11.01.2006 року у сумі 547,10 грн.. - 20% від суми податкового боргу.

- відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000061800\0 від 11.01.2006 року у сумі 1975, 90 грн. від суми податкового боргу.

             Отже, штрафні санкції визначені в податкових повідомленнях-рішеннях від11.01.2006 року на підставі розрахунків земельного податку за №6823 від 31.01.2002 року, №362 від 31.01.2003 року та частково №476 від 31.01.2005 року (включаю граничний термін 01.03.2005 року).

           З актуневиїзної документальної перевірки дотримання позивачем вимог  податкового    законодавства № 290/15-2/05502597 від 25.07.2007р. вбачається, що відповідачем було встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми зобов'язання по платі за землю, визначених в розрахунку земельного податку №476 від  31.01.2005 року і починаючи порушенням сплати першого граничного терміну 30.03.2005 року.

Таким чином, колегія погоджується з висновками суду щодо відповідності податкових повідомлень-рішень відповідача вимогам п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі якого Роменською МДПІ до позивача застосовано штрафні санкції:

- відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0005281801/0 від 31.07.2007 року в сумі 2130 грн. 90 коп. - 50% від суми земельного податку у розмірі 4261,98 грн., сплаченого при затримці на 306 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - відповідно до податкового повідомлення-рішення №0005291801/0 від 31.07.2007 року у сумі 1009,01 грн. - 20% від суми земельного податку у розмірі 5045,05 грн., сплаченого при затримці на 71 календарний день.

-   відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0005301801/0 від 31.07.2007 року у сумі 338,44 грн. - 10% від суми земельного податку у розмірі 3384 грн. 40 коп., сплаченого при затримці на 29 календарних днів.

Отже, відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції визначені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях лише на підставі розрахунку земельного податку за № 476 від 31.01.2005 року і починаючи порушенням сплати першого граничного терміну 30.03.2005 року.

Доводи апеляційної скарги щодо нарахування відповідачем оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій за період, що перевірявся раніше та за наслідками перевірки якого вже приймались податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на встановлених обставинах справи, оскільки ці періоди не співпадають, за попередньою перевіркою граничний строк сплати – 01.03.2005 рік, а за останньою – 30.03.2005 рік.

           Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

            Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

            Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - 

УХВАЛИЛА:

             Апеляційну скаргу Роменського колективного швейного підприємства «Пролісок» – залишити без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області від 22.11.2007 року по справі № АС 10/429-07 – без змін.

            Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                  (підпис)                     Н.В. Шевцова

                        Судді:                          (підпис)                       А.П. Бенедік

                                                                 (підпис)                З.О.Кононенко

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                                       Н.В.Шевцова