Рішення № 18589618, 05.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.09.11 р. Справа № 23/128

За позовом: Колективного підприємства ”Фірма ”Азовбудматеріали” м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства ”Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 5 356 грн.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Вітрен” м. Сніжне

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явились

Від відповідача: не з’явились

Від третьої особи: не з’явились

В засіданні, яке відбулось 30.08.2011р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувалась перерва до 05.09.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, колективне підприємство ”Фірма ”Азовбудматеріали” м. Маріуполь, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, державного підприємства ”Донецька залізниця” м. Донецьк, про стягнення 5 356 грн. вартості нестачі вантажу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- договір № 001 від 29.12.2007р., за умовами якого ТОВ ”ВКФ ”Дон-Енерджи” здійснило поставку вугілля (у вологому стані) позивачу у вагоні № 67872788 за накладною № 52583689 (відправник ТОВ ”Вітрен”);

- платіжне доручення № 1359 від 17.06.2011р., яким повністю оплачено рахунок постачальника № 5 від 16.06.2011р.;

- переваження маси вагону № 67872788 з вугіллям на станції Велико-Анадоль 18.06.2011р., в результаті чого було встановлено недостачу вугілля у кількості 6 700 кг;

- комерційний акт БІ № 573598/4 від 18.06.2011р.;

- ст.26 Закону України ”Про залізничний транспорт”, ст.ст. 909, 920 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 110, 114, 129-135 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (далі-Статут).

Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: вантажовідправник не вжив додаткових заходів для запобігання нестачі і не ущільнив зазори, тобто, не виконав приписів п.5 та п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001р. (далі-Правила); залізниця приймає вантажі до перевезення шляхом візуального огляду вагону і вантажу, який в цьому вагоні розміщений; наявність поглиблень зверху вантажу свідчить не про виїмку його з вагону, а про просипання через зазори, не ущільнені відправником; до позову не надано рахунку, передбаченого ст.115 Статуту.

Суд з власної ініціативи залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, товариство з обмеженою відповідальністю ”Вітрен” м. Сніжне.

Третя особа не надала суду письмового відношення до позову та витребувані у неї документи, у т.ч. і рахунок, про який йдеться у ст.115 Статуту.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

ТОВ ”Вітрен” м. Сніжне 16.06.2011р. зі станції Дроново відвантажило на адресу КП ”Фірма ”Азовбудматеріали” (станція Велико-Анадоль) вугілля марки АС (антрацит) у напіввагоні № 67872788 за накладною № 52583689. Згідно ст. 24 Статуту була здійснена перевірка маси вантажу у цьому вагоні і за її результатами був складений комерційний акт БІ № 573598/4 від 18.06.2011р. У цьому акті, у т.ч. було зазначено, що: перевірка маси вантажу у напіввагоні № 67872788 (відправка № 52583689) була здійснена на 150-тонних справних повірених вагонних вагах; фактично виявилось вага брутто - 82 300 кг, тара з брусу - 21 800 кг, нетто - 60 500 кг, що менше даних, визначених у накладній на 6 700 кг; праворуч по ходу поїзда нещільне прилягання 2 люка до хребтової балки, щілина - 30 мм; воронка між 1,2 люками 100х400х100 мм (в акті загальної форми № 2822 від 17.06.2011р. - 400х400х400 мм); щілина закрита, течі вантажу немає.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на п.5 та п.6 Правил, оскільки у комерційному акті вказано, що щілина закрита, течі вантажу немає.

Частиною 2 ст.23 Закону України ”Про залізничний транспорт” встановлено, що за нестачу прийнятого до перевезення вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що нестача виникла з незалежних від них причин. Суд вважає, що відповідач, як перевізник, таких доказів не надав. Факт оплати та ціни на товар позивач довів, надавши платіжне доручення № 1359 від 17.06.2011р. та договір № 001 від 29.12.2007р.

Посилання відповідача на ст.115 Статуту суд до уваги не приймає, тому що: норми ст.23 Закону України ”Про залізничний транспорт” мають пріоритет перед нормами Статуту і містять положення про відшкодування залізницею саме фактично заподіяної шкоди; норми ст.113 та ст.114 Статуту посилаються на відповідальність залізниці у розмірі фактично заподіяної шкоди; на вимогу суду третя особа як відправник не надала суду відповідний рахунок.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 224, 306-308, 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 23, 26 Закону України ”Про залізничний транспорт”, ст.ст. 110, 113, 114, 129 Статуту залізниць України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з державного підприємства ”Донецька залізниця” (м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь колективного підприємства ”Фірма ”Азовбудматеріали” (м. Маріуполь, Мартенівський масив, 135, р/р 260099011365400 в АКІБ ”Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 00290541) - 5 356 грн. вартості нестачі вантажу, 102 грн. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Забарющий М.І.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

В судовому засіданні 05.09.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2011р.